Джеррі Слоун: приклад вірності Юті, який кинув виклик Майклу Джордану

В’ячеслав Шевченко – про великого тренера, який 22-го травня помер на 79-му році життя

Джеррі Слоун: приклад вірності Юті, який кинув виклик Майклу Джордану
© eurohoops.net. Джеррі Слоун

Одного разу, в кінці «дев'яностих», крутив телевізор у пошуках цікавої програми. Було літо, але на вулицю йти не хотілося і вирішив зайняти себе телевізором. Перемикаючи канали, знайшов трансляцію баскетбольного матчу. «Чикаго» Майкла Джордана рубалося в фіналі НБА з «Ютою». Спорт! Здорово! Через пару днів, побачивши ще одну гру цих команд, здивувався: «Чому це фінал складається не з одного матчу?»

Куди більшим моє здивування було через рік, коли я знайшов по телевізору фінал НБА, в якому зустрічалися ... «Чикаго» з «Ютою». У цій чудовій грі, де м'ячем грають руками, а не ногами, запам'ятався Майкл Джордан. Також запам'ятався сивочолий тренер опонентів Джордана, який мав дивовижну форму носа - Джеррі Слоун.

Все починалося в Чикаго

А якщо бути зовсім точним - в штаті Іллінойс. 28 березня 1942 року народився майбутній член Залу слави НБА. Джеррі був 10-ю і наймолодшою ​​дитиною в сім'ї. З 4-х років його виховання повністю лягло на плечі матері. Щоранку - підйом о 4:30 і заняття домашніми справами. Потім - подолання більш 3-х км до школи, але ж важливо було встигнути до 7-ї ранку, щоб покидати м'яч в кільце перед уроками.

Результатом таких праць стало запрошення грати в студентській лізі за університет Івенсвіля - команду «Фіолетових асів». Здобувши визнання і титули, Слоун зробив черговий крок вперед - НБА. У 1965-му році «Балтімор Буллетс» вибрали нашого героя під четвертим загальним номером драфту. Але вже в наступному році лігу поповнила команда з рідного штату Джеррі Слоуна - «Чикаго Буллс», які й обрали його на драфті розширення-1966.

Варто відзначити, що граючи за «Чикаго», наш герой отримав прізвисько «Справжній бик», жодного разу не опускався нижче позначки в 10 набраних очок в середньому за матч в регулярному сезоні, в першому ж році привів новачка ліги до плей-оф (набирав 17.4 очка за гру), а його номер 4 був виведений з обігу - першим в історії великої франшизи. За кар'єру гравця захисник (196 см) двічі брав участь в матчах всіх зірок, чотири рази обирався до першої захисної п'ятірки НБА і двічі - до другої.

Початок епохи тренера і завершення епохи в «Чикаго»

У 1977-му році Слоун стає скаутом в команді свого рідного штату. Пропрацювавши на цій посаді рік, Джеррі переходить на посаду асистента тренера. Ближче до лавки, так би мовити. А 28 квітня 1979 року стає головним тренером «Чикаго Буллс».

Перший сезон біля керма колективу був провалений. «Бикам» вдалося набрати лише 37% перемог. А ось у другому сезоні тренер і команда вийшли до плей-оф. Правда, вже в першому раунді стався виліт з турніру. Ну а посеред третього сезону - 17 лютого 1982-го року, набравши лише 19 перемог у 51-й грі, у «Чикаго» з'явився новий тренер. У регулярному чемпіонаті рекорд тренера склав 94 перемоги і 121 поразку. Плюс серія в іграх на виліт з двома перемогами і чотирма поразками.

А далі в житті Джеррі Слоуна з'явилася «Юта». Робота скаутом, робота асистентом (з 1985-го року), все починалося, як і в попередньому клубі. І 9-го грудня 1988-го року наш герой стає головним тренером колективу з Солт-Лейк-Сіті.

Джеррі і «Юта» - любов на все життя

Про рульового ми з вами вже знаємо, яким він був до свого призначення. А ось якою була команда до приходу тренера? Провівши в Нью-Орлеані 5 років, а потім переїхавши до Солт-Лейк-Сіті, тільки ще через 4 роки «Джаз» вийшли в постсезон - у 1984-му році. Всього, до призначення Слоуна головним, «Юта» 5 разів грала в плей-оф НБА і далі другого раунду не заходила. А в сезоні 1987/1988 команда досягла свого максимуму - 57% перемог в регулярному чемпіонаті. Легенди (в мйбутньому) колективу Джон Стоктон і Карл Мелоун проводили свої п'ятий і четвертий сезони в лізі відповідно. Так само в ростері були Захисник року - 224-сантиметровий центровий Марк Ітон і новачок сезону 1981-го року Деррелл Гріффіт.

Що вдалося зробити Слоуну на перших етапах тренерської кар'єри в «Юті»? Мелоун, Ітон і Стоктон поїхали на Матч всіх зірок, в 4 найближчі роки «Джаз» завжди набирали понад 62% перемог в регулярному сезоні НБА (кваліфікація до плей-оф, як бонус), нарешті, вдалося подолати другий раунд ігор на виліт і вийти до свого першого в історії фіналу конференції.

Звичайно, команда нашому герою попалася хорошою і збалансованою. Плюс до всього, Стоктона відкопали з нізвідки (був освистаний своїми ж фанатами під час драфту). Упевнена гра в регулярці, але невдачі в плей-оф змушували керівництво і тренерський штаб шукати рішення цього питання. Менеджмент шляхом обмінів ліпив ростер, а Джеррі Слоун робив з них цукерку.

Є така приказка: «Розігруючий - це провідник ідей тренера на майданчику»

Як багато було відомих баскетболістів в 80-і та 90-і зі зростом 185 см? Хіба що Айзейя Томас і Марк Прайс були близькі до заданих параметрів. І Меджік грав (в основному) розігруючого. А як вам ноунейм маленького зросту, не сильно розвинений фізично (щоправда, який має високу швидкість і витривалість), що грає на мінімальному контракті і пропустив свою першу передсезонку з командою в 1984-му? Так, у 1988-му році Джон Стоктон вже мав вагу в НБА і показував хорошу статистику з 10+ очок і результативних передач в середньому за гру. Але хотів би зазначити його гру з «Сан-Антоніо» на початку 1991-го року і 28 асистів розігруючого «Джаз». «Двієчки» з найбільш обдарованим гравцем команди - Карлом Мелоуном, пошук вільного шутера, гра в швидких відривах. Пас не дивлячись, за спину, скидка в стрибку на вільного під кільцем. Дальні кидки! Стоктон знищував своїх головних опонентів в регулярці на паркеті, а Слоун - на тренерському містку!

Але в плей-оф чогось не вистачало. Або досвідчений «Портленд», або «Х'юстон» з Оладж’ювоном, або супердует Пейтон/Кемп в «Сіетлі» кожного разу зупиняли команду нашого героя. Варто відзначити, що керівництво клубу вірило в тренера. А він, у свою чергу, робив з не найелітнішої франшизи претендента на титул. Та й Мелоун зі Стоктоном залишалися в команді. Ця трійця була вірна своїм ідеям, місту та клубу. І доля їх за це винагородила!

Пік тренерської кар'єри ... і знову «Чикаго»

«Він був генієм», - розповідав журналістам Джон Стоктон: «Умів мотивувати хлопців, довіряти їм, не показуючи спалахів люті та своєї переваги». У чому ще секрет успішності «Юти»? Слоун вміло використовував сильні якості своїх лідерів, створивши найнебезпечнішу зв'язку 1-4 в НБА «дев'яностих». В результаті чого розігруючий став найкращим асистентом ліги за всю її історію, а форвард - другим снайпером.

 «Він багато вимагав. Він багато очікував у відповідь», - говорив Мелоун у 2014-му році: «Був зі мною відвертим. Відразу вказував на мої помилки в грі і відразу підказував, як їх виправити. Ось так Тренер до мене ставився. Він справляв враження справжнього чоловіка».

Хороші відносини всередині команди і тренерський геній Слоуна привели «джазменів» у фінал НБА 1997-го року. Заслужено? Регулярний сезон, результат «Юти»: 64-18, не завжди є показником сили колективу. А «Х'юстон» і зовсім в особистих зустрічах зіграв з підопічними Джеррі Слоуна 2-2. Зате плей-оф став визначальним.

«Кліпперс» були обіграні легко (3: 0). Молоді зірки «Лейкерс» теж не чинили опору загартованим бійцям Слоуна. Обігравши «Сіетл», «Х'юстон» з Оладж’ювоном, Барклі і Дрекслером виглядали фаворитами Західної конференції. Адже в «Джаз» за плечима їхнього супердуета з гідних гравців знаходився лише Хорнасек. Рахунок в серії був 2-2 і почалися тренерські раунди. У п'ятій грі команда Джеррі Слоуна здобула перемогу 96-91. А шоста гра в Техасі закрила серію: остання атака за рівного рахунку, комбінація з виводом на кидок Стоктона і з сиреною м'яч у кільці - 100-103. І тренер готується до найважливішої серії в своїй кар'єрі - з «Чикаго».

 «Ти маєш тільки те, що у тебе є. Тренер завжди залишався таким же, як і раніше», розповідав Мелоун: «Він не вимагав гравців поважати себе. Він заслужив повагу тим, ким він був як людина, і своїм ставленням до баскетболістів своєї команди».

Великий фінал-1997 - пік кар'єри тренера

Команди йшли нарівні, по черзі взявши по дві перемоги на своїх майданчиках. А потім була та сама гра Джордана з грипом, що дала перевагу «Буллс» в серії 3-2. Шоста гра, штат Іллінойс, «Справжній бик» програє титул «Чикаго». Варто зазначити, що розрив у рахунку в фінальній серії ніколи не перевищував 12 очок, а значить, команди завжди були в одному ривку один від одного. І 4 з 6 ігор закінчилися з перевагою однієї з команд в 5 і менше очок, що свідчить про насичені кінцівки. При тому, що в команді Філа Джексона крім кращих гравців ліги - Джордана і Піппена - були ще Родман, Керр, Харпер і Кукоч.

«Джеррі уособлював «Буллс» із моменту їхнього заснування і аж до середини 70-х. Чудовий гравець. Тренер - член Залу слави. І, перш за все, чудова особистість», - Джеррі Рейнсдорф, власник «Чикаго».

Черговий титул чемпіонів Заходу і останній гучний успіх Джеррі Слоуна

Перші в регулярці від Західної конференції, «джазмени» потрапили на відверто постарілий «Х'юстон», що розвалювався, і який взагалі отримав 8-й номер посіву! І це була єдина битва для «Юти» на Заході: 3-2 на користь підопічних Джеррі Слоуна. Потім «Сан-Антоніо» був пройдений з рахунком 4-1, а «Лейкерс» 4-0.

Бек-ту-бек фінал НБА - це успіх для нашого героя. Особливо, з огляду на вік лідерів команди: Хорнасек і Мелоун по 35 років, Стоктон - 36 років. Але настільки впевнено пройдена дистанція вселяла оптимізм на фінальну серію.

І цей оптимізм знову зруйнував Майкл Джордан, який залишив Джеррі Слоуна за бортом корабля чемпіонів НБА. Цього разу перемога «Буллс» була очевиднішою, в серії «Юта» двічі поступилася на своєму майданчику. Натужні перемоги змінювалися руйнівними поразками, в тому числі, і з різницею в 42 очки. А Джордан в 6-й грі своїм кидком виграв програшний матч, який приніс титул «Чикаго Буллс».

Нова ера і закінчення кар'єри великого тренера

З причини віку і виснаженості лідерів, «Юті» потрібна була перебудова. І Джеррі Слоун зробив це. Ще 5 років «Джаз» виходили до плей-оф, а Мелоун взяв свій другий MVP сезону. Коли лідери минулого остаточно пішли з колективу, тренеру треба було тільки три роки поза постсезоном, щоб знову зібрати бойовий склад, створити нову зв'язку 1-4 (Вільямс-Бузер) і підібрати хороших рольовиків в особі Кириленка та Окура.

Той колектив під проводом Джеррі Слоуна чотири рази поспіль виходив у плей-оф, з них одного разу добирався до фіналу Західної конференції і ...розпався після відходу Бузера, як ви думаєте, куди? Саме в «Чикаго Буллс». На початку 2011-го року Слоун залишає тренерський місток «Юти». І варто зазначити, що з того моменту команда ще жодного разу не дісталася фіналу конференції.

Двічі фіналіст НБА в епоху Джордана, двічі переможець регулярного чемпіонату на Заході, 7 разів Джеррі Слоун визнавався тренером місяця, здобув із «Ютою» 1323 перемоги. У 2009-му році Тренера ввели в Зал слави баскетболу. Слоун здобув тисячну перемогу в своїй тренерській кар'єрі в матчі з «Даллас Маверікс» із рахунком 101:79, ставши п'ятим тренером в історії НБА, який досяг такого результату. Він є першим тренером НБА, який здобув 1000 перемог, працюючи в одному клубі. Сезон 2010/11 був 23-м сезоном Слоуна на тренерському містку «Юти Джаз». Слоун жодного разу не ставав тренером року НБА, але, незважаючи на це, залишається одним з найбільш шанованих тренерів.

Його пік-н-роли ще довго будуть згадувати всі фанати «Юти Джаз». А для мене Джеррі Слоун завжди залишиться людиною з серйозним виразом обличчя і дивовижною формою носа.

В’ячеслав  ШЕВЧЕНКО

Підписуйся на наш канал в Telegram і дізнавайся всі найсвіжіші новини раніше за всіх!

Джерело — Sport.ua

(2 голоса)

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl + Enter.

Новини партнерiв
Коментарі
    Коментарі відсутні. Ви можете стати першим.
    Коментарі відсутні. Ви можете стати першим.
Ви не авторизовані.
Якщо ви хочете залишати коментарі, будь ласка, авторизуйтесь.
Якщо ви не маєте облікового запису, ви повинні зареєструватися.
Продовжуючи переглядати SPORT.UA, Ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності