БЄЛАНОВ: «У 2014 році ніхто не посмів осквернити пам'ятник Лобановському»
Володар Золотого м'яча -1986 згадав свого колишнього тренера
Сьогодні, 13 травня, виповнюється 18 років з дня смерті легендарного тренера Валерія Лобановського.
Колишній підопічний Лобановського Ігор Бєланов на своїй сторінці в Фейсбуці вшанував пам'ять свого наставника:
«13 травня 2002 перестало битися серце Великого Тренера, мого наставника і, напевно, другого батька, глибоко шанованої мною Людини Валерія Васильовича Лобановського. Він пішов від нас ще молодим і міг зробити дуже багато для нашого футболу. У ті роки клуб і збірна почали знову показувати хорошу і результативну гру, але доля розпорядилася інакше...
Емоції, сильні переживання позначилися на здоров'ї Тренера, який звик віддавати себе повністю роботі і колективу. Минуло 18 років, як з нами немає нашого дорогого Валерія Васильовича.
В останні роки його геніальність все частіше визнають у світі. Щорічно прізвище Лобановського згадується в топ рейтингах найкращих тренерів сучасності. Таким його пам'ятає світ і трошки іншим запам'ятав його я.
Для мене наш Васильович був суворим, але справедливим, вимогливим і по-батьківськи уважним. Мої найкращі роки у футболі могли б не стати такими, якби мені не пощастило потрапити до мого Тренера, а мільйони наших уболівальників ніколи б не відчули сильних футбольних емоцій в 1986 і 1988 роках! (Ті, хто пам'ятає ЧС і ЧЄ тих років, зрозуміють, про що я кажу).
Про Валерія Васильовича можна писати і говорити нескінченно, про його професіоналізм і геніальні математичні методики пишуть фахівці, про його людські якості говорять його рідні і ми, вдячні учні. Ім'я Лобановського в останні роки все частіше звучить серед моральних авторитетів нашого суспільства. Його геніальність настільки безперечна, що може об'єднувати людей різних вікових груп і поглядів.
Мені пригадується один приклад: в охопленому протестами Києві взимку 2014 року точилися кровопролитні зіткнення в районі стадіону «Динамо». У ті дні палали будівлі і гинули люди. І тільки пам'ятник великому Тренеру ніхто не посмів осквернити.
Народна любов виявилася безмежною. Мене дуже вразила ця історія і я часто про неї говорю своїм синам, старшого з яких я назвав Валерієм в подяку моєму наставнику і на його безсмертну честь...».
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Обидві команди знаходяться в середині таблиці, але ковалівський клуб ризикує опинитися нижче
Україна завершила сезон на 18-й позиції 5-річного рейтингу
- Как клуб привлекает к себе внимание – открытые тренировки, автограф-сессии, пресс-конференции, конкурсы перед матчами, розыгрыш атрибутики.
– Скажите, «Шахтер» это все проводит?
- Да.
– На матче с «Зарей» в Харькове, где больше миллиона народа, есть различные активности вокруг стадиона, бесплатный чай. И вот на матче с «Зарей», которая постоянно показывает хороший футбол, присутствовало на 50-тысячном стадионе («Металлист» рассчитан на 40 тысяч – прим.) порядка 4 тысячи болельщиков.
- Я бы «Шахтер» мерил по «Донбасс Арене».
– Давайте по «Донбасс Арене». В городе в день матча в радиусе 10 км от стадиона вы нигде не могли припарковаться. Потому что все было заставлено автобусами, которыми свозили.
Я работал на шахте, когда играл «Шахтер». У нас генеральный директор собирал директоров, брал билеты на матч и говорил, чтобы там были болельщики. Генеральный директор оплачивал автобусы, давал бесплатно билеты на матчи.
Профсоюз говорил троим-четырем из автобуса, чтобы пришли и написали заявление на помощи. Давали деньги помощи, чтобы могли купить спиртное. Я участник этого процесса. Поэтому не надо говорить, – сказал Рафаилов.