Топ-5 вольових перемог в UFC

Одна з причин, чому змішані єдиноборства так популярні і продовжують набирати обертів - непередбачуваність. Деякі бої протікають за одностороннім сценарієм, але в підсумку можуть завершиться зовсім несподіваним чином.

Sport.ua представляє п'ятірку поєдинків, в яких, здавалося, вже безнадійні бійці зуміли перевернути все з ніг на голову і вирвати перемогу.

Майк Рассоу vs Тодд Даффі – UFC 114

Після перемоги 7-секундним нокаутом над Тімом Хейгом у своєму дебютному поєдинку в UFC Тодд Даффі привернув до себе чимало уваги. Тому фанати з великим нетерпінням чекали його наступного виходу в октагон, який припав на івент UFC 114.

Даффі не вдалося зафіксувати ще один швидкий фініш, проте він повністю контролював хід подій в перших двох раундах, завдавши кілька точних потужних ударів, проте екс-боєць Pride Рассоу демонстрував міцне підборіддя. У 3-му раунді Рассоу раптово дістав суперника ударом справа і ошелешив глядачів, відправивши Даффі в нокаут.

Андерсон Сільва vs Чейл Соннен – UFC 117

Протягом декількох місяців, що передували їхньому титульному бою в середній вазі, Чейл Соннен на все горло заявляв світу, що збирається скинути з чемпіонського трону Андерсона Сільву. Фанати були в захваті від треш-току «Американського гангстера», але мало хто ставив на нього в поєдинку проти багаторічного чемпіона Сільви.

На подив багатьох, Соннен домінував над Сільвою з перших секунд поєдинку. Перші чотири раунди пройшли практично за одним сценарієм: Соннен проводив тейкдаун, утримував бразильця на підлозі і наносив по ньому удари. Соннен знаходився на шляху до одного з найбільших апсетів в історії UFC. Але його резюме включало в себе шість поразок здачею, і в заключному раунді Чейл зіткнувся зі своїм кріптонітом.

Перед фінальною п'ятихвилинкою претендент впевнено лідирував на суддівських картках 40-34, 40-36 і 40-35. У п'ятому раунді нічого не віщувало біди, Соннен знову лежав на Сільві, однак чемпіонові вдалося зачинити трикутник і перейти до армбару. Це змусило Соннена здатися за 110 секунд до завоювання поясу.

Френкі Едгар vs Грей Мейнард – UFC 136

Після поразки від Грея Мейнарда на початку своєї кар'єри і нічиєї в реванші у чемпіона в легкій вазі Френкі Едгара виникло безліч проблем в їхній третій сутичці.

Подібно до їхнього другого бою, Мейнард домінував у першому раунді, знаходячи ціль для своєї правої руки, і кілька разів був близький до того, щоб фінішувати чемпіона. Якимось чином Едгар вижив і навіть зумів заволодіти невеликою перевагою в двох наступних раундах.

В 4-му раунді свіжіший Едгар бив Мейнарда, в результаті кілька його апперкотів і хук справа звалили претендента на підлогу, де чемпіон без проблем його добив.

Тім Боутч vs Юшин Окамі – UFC 144

Повертаючись після програшу чемпіону в середній вазі Андерсону Сільві на UFC 134, Юшин Окамі отримав свого роду «відновлювальний» бій проти Тіма Боутча.

Це підтвердилося в перших двох раундах, коли японський боєць на початку сутички наділив мітками обличчя Боутча, а в другому раунді Окамі був близький до того, щоб змусити американця здатися. Боутч вижив, але він без шансів програвав за очками, тому в 3-му раунді йому потрібно було сподіватися на диво.

В останньому раунді «Варвар» виправдав своє прізвисько, розрядивши кілька потужних апперкотів, які відправили Окамі в нокдаун і дозволили Боутчу обрушити на враженого візаві знищуючі удари. Рефері втрутився і зафіксував несподівану перемогу Боутча, яку давній коментатор UFC Джо Роган назвав найбільшим камбеком в історії UFC.

Даррен Елкінс vs Мірсад Бектич – UFC 209

До цього поєдинку Мірсад Бектич являв собою майбутнє напівлегкого дивізіону з вражаючим рекордом 11-0. Але Даррен Елкінс не мав наміру миритися з роллю жертви, яку йому відводили букмекери.

Бектич домінував у перших двох раундах, перетворивши обличчя супротивника на криваве місиво. У тому ж дусі фаворит продовжив і в 3-му раунді, однак у другій його половині Елкінсу вдалося вибратися з-під Бектича на землі, потім потрясти його правим панчем і відправити в нокаут наступним хайкіком.