Як гандбольні збірні коронавірусу програли?

Пандемія коронавірусу завдає все більш сильнішого удару по спортивному середовищу. У різних куточках планети все більше турнірів і змагань переносяться на більш пізній термін або ж зовсім скасовуються. Особливо важко в цих умовах доводиться федераціям з ігрових видів спорту. Зважаючи на велику одночасну кількість учасників на майданчику (полі, ковзанці та інше), тісний контакт між гравцями в більшості ігрових видів спорту та чималу кількості додаткових учасників матчів (рефері, тренери, лікарі та інші особи), саме відновлення змагань серед ігровиків несе в собі найбільше запитань. Різні федерації в обставинах, що склалися поводяться по-різному. Одні заявляють, що грати будуть при першій же можливості, а інші перестраховуються і зовсім скасовують змагання.

В кінці квітня Європейська федерація гандболу (ЄГФ) прийняла ряд доленосних рішень, які на перший погляд виглядають правильно, але при детальному їхньому аналізі виникає ряд питань.

На клубному рівні ЄГФ скасував чотири єврокубкових турніри (Кубок ЄГФ і Кубок Виклику у чоловіків і такі ж турніри у жінок). Лігу чемпіонів боси європейського гандболу «під ніж» не пустили, але в чоловічому змаганні залишили тільки Фінал чотирьох, який запланований на кінець грудня поточного року. У ньому візьмуть участь по дві найкращі команди з груп А і В («Барселона», «Кіль», «ПСЖ» і «Веспрем»). Стадії 1/8 і 1/4 фіналу скасовані. Відповідно, для всіх команд, які вийшли з груп з місць нижче другого, сезон в Лізі чемпіонів завершено.

Рішення досить спірне і вже багато гравців, тренерів і функціонерів висловили своє здивування з цього приводу. Логічно, що найбільше обурювалися гандбольні фігури, які мають відношення до команд, що пролетіли. У провину ЄГФ ставилося нехтування спортивними принципами і відсікання великого числа команд від числа претендентів на перемогу в Лізі чемпіонів в кабінетах, а не на майданчиках. Наприклад, тренер французького «Монпельє» Патріс Канайє говорив, що раз вже призначили Фінал чотирьох на кінець грудня, то до цього часу цілком можна було провести 1/8 і 1/4 фіналу, нехай навіть в форматі одного матчу. До речі, в жіночій Лізі чемпіонів під Фінал чотирьох зарезервовано початок вересня з попередньою стадією 1/4 фіналу в форматі одного матчу днем ​​раніше або ж середина жовтня (якщо у вересні зіграти не вдасться), але вже без проведення чвертьфінальних поєдинків.

Але для українського гандболу найбільше значення мало рішення про остаточне скасування кваліфікаційних поєдинків чемпіонату світу-2021 серед чоловіків і чемпіонату Європи-2020 серед жінок і формування списку учасників цих топ-турнірів на основі рейтингу збірних. Якщо в рішеннях щодо клубних змагань логіку знайти можна через гострий брак вільних дат в календарі, то різке обрізання календаря збірних команд викликало масу питань.

Чемпіонат світу-2021 має відбутися в Єгипті в період з 14 по 31 січня 2021 року. Для Європи в турнірі зарезервовано 13 місць + Данія як переможець минулого турніру. Десять з них повинні були розігруватися в кваліфікації в два раунди, які була призначені на квітень (1-й раунд, 8 команд, 4 пари за схемою «дома-виїзд») і червень (2-й раунд, 20 команд, 10 пар за схемою «дома-виїзд»). Логічно, що в ці терміни провести кваліфікацію нереально, але навіщо було і зовсім її скасовувати? На турнір потраплять 10 команд з найвищим рейтингом. Але де тоді спортивний принцип? Виходить замкнуте коло: на чемпіонат світу відібрали по рейтингу, але як його підвищити, якщо ти не проходиш на цей самий турнір?

З огляду на те, що Фінал чотирьох жіночої Ліги чемпіонів, та ще й в доповненні з одноматчевими чвертьфіналами чиновники ЄГФ планують розіграти вже в першій декаді вересня, значить, на їхню думку, восени грати вже буде можна. Тоді і варіантів зіграти відбіркові матчі на чоловічий чемпіонат світу є безліч. З 24 команд-учасниць кваліфікації 20 зіграють тільки по два (!!) поєдинки і тільки чотирьом з них (переможці першого раунду кваліфікації) належить провести по чотири матчі. Всього два поєдинки. Для їх проведення вистачило б одного тижня (за традиційною схемою середа-субота), який можна було б зайняти на будь-якій ділянці майбутньої осені. Можна було переформатувати дуелі в формат одноматчевих битв. А як вам ідея зіграти кваліфікацію безпосередньо вже в Єгипті перед самим стартом світової першості? Загалом, знайшлося б бажання, а придумати варіант можна.

Справедливості заради відзначимо, що у збірної України було б небагато шансів пройти Німеччину у кваліфікації, але, крім нашої збірної, за бортом турніру залишилося багато сильних європейських збірних, таких як Північна Македонія, Польща, Сербія. Що говорити, якщо на Балканах, де дуже сильно люблять гандбол, прозвучало багато критики щодо такого рішення, причому навіть з тих країн, які пройшли кваліфікацію на турнір.

У жінок ситуація складніша. Їхній мейджор запланований на період з 3 по 20 грудня 2020 року, а в семи кваліфікаційних групах кожна команда зіграла тільки два з шести запланованих поєдинків. Але і тут є варіанти. Найлогічніший з них говорить, чому б всі вісім поєдинків в кожній групі не провести за чотири-п'ять днів в одному приймаючому місті, обраному серед країн-учасниць окремих групових турнірів або ж і зовсім на нейтральній території. Це б подовжило гандбольний сезон на один тиждень, нехай зі зборами національних команд - на два. У вигляді компенсації можна було б спокійно перенести один-два тури жіночої Ліги чемпіонів (і взагалі один-два європейських гандбольних тижня) на наступний рік.

Звичайно, ситуація може розгорнутися таким чином, що і восени всім буде не до спорту через коронавірус і вже саме проведення чемпіонатів світу та Європи буде сприйняте за успіх. Але на даний момент такі рішення вбачаються дуже поспішними. Рейтинг рейтингом, але позбавляти країни можливості потрапити на топ-турнір одним кабінетним рішенням, навіть прийнятим під тиском дуже важких обставин, явно не найоптимальніше рішення.