Руслан НЕЩЕРЕТ: «В карантині є своя користь»

18-річний воротар київського «Динамо» Руслан Нещерет проводить карантин вдома у батьків в Мукачевому. Футболіст розповів про те, як підтримує форму, і чим займається у вільний час.

«У мене все гаразд, живий-здоровий, карантин разом зі своєю дівчиною проводжу в гостях у батьків. Намагаюся знаходити позитив у тому, що можна провести більше часу із сім'єю та з коханою людиною - навіть більше, ніж під час відпустки. Тож у карантині є своя користь.

Тут приватний будинок, природа, недалеко є стадіон із хорошим полем, куди я приходжу попрацювати з м'ячем. Що стосується індивідуальних тренувань, ми, воротарі, працюємо за тією ж програмою, яку дали польовим гравцям. У цей період намагаюся просто не втрачати форму, а постійно її підтримувати. У тренуваннях мені допомагає мій дитячий тренер, який навчав мене колись. Згадуємо дитинство та додаємо нові вправи - так і працюємо.

Повторюся, у цей період головне - не втратити форму, необхідно постійно тримати себе в тонусі. А коли повернемося до звичного тренувального процесу, гадаю, за тиждень наберемо необхідні кондиції та відновимо всі воротарські навички, адже зараз суто воротарської роботи у мене дуже мало - переважно лише базові вправи. До Києва планую повернутися ближче до завершення карантину, коли тренери повідомлять, що команда стає до звичної роботи. Гадаю, можливість виїхати буде.

Поки ж регулярно підтримуємо зв'язок із тренерами, постійно зідзвонюємося з Михайлом Михайловим, та й із хлопцями з команди теж. Михайло Леонідович запитує, як у нас справи, цікавиться тим, як займаємося, каже, що потрібно запастися терпінням та перечекати цей період, головне - не втрачати форму та продовжувати працювати.

Що стосується вільного часу, буває, вечорами з хлопцями граємо у Counter-Strike, іноді катаюся на велосипеді, а більше нічого цікавого, оскільки більшу частину часу перебуваю вдома. Риболовлю не люблю, фільми дивлюся рідко, до читання також дещо байдужий. Творчі заняття на кшталт малювання чи гри на музичних інструментах - теж не моє, з дитинства не любив подібне.

Єдине, тут є дві собаки породи акіта-іну, як у фільмі «Хатіко», вони живуть у спеціальному вольєрі на вулиці - ними займається дядько. Хоча я теж іноді виходжу з ними погуляти», — зазначив Нещерет.