Топ-5 бійців, які незаслужено отримали бій за титул UFC

Більшість претендентів на титул UFC потом і нерідко кров'ю заслуговують це право. Хтось, у кого вже є ім'я в спорті, прикладає менше зусиль для цього. Але бувають випадки, коли за пояс UFC б'ється той, хто взагалі і близько не стоїть до титульного поєдинку.

Sport.ua представляє п'ятірку найбільш негідних претендентів на пояс в історії UFC.

Джеремі Хорн (vs Чак Лідделл, UFC 54)

Коли Чак Лідделл нокаутував Ренді Кутюра в 2005 році і завоював титул UFC у напівважкій вазі, фанати в передчутті чекали його першого захисту. Вони гадали, хто стане суперником «Айсмена»? Ренато «Бабалу» Собрал, який мав серію з 8 перемог, Тіто Ортіс, або це буде негайний реванш із Кутюром? Але UFC шокував своїм рішенням.

Замість цього в якості претендента був обраний Джеремі Хорн, який не виступав в UFC більше чотирьох років і весь цей час бився в малозначущих промоушенах, в основному, в середній вазі. Здавалося, що UFC просто дав шанс Лідделлу помститися за свою першу поразку в кар'єрі, що він і зробив, знищивши Хорна ТКО в 4-му раунді.

Чейл Соннен (vs Джон Джонс, UFC 159)

Словесні тиради, спрямовані на Андерсона Сільву, принесли Соннену славу, про яку раніше він міг тільки мріяти. Але в підсумку Сільва двічі фінішував його, захистивши свій титул у середній вазі.

Ніхто не міг подумати, що після того, як Сільва нокаутує його в реванші, Соннен слідом за цим отримає титульний шанс у напівважкій вазі. У 2012 році Соннен і чемпіон UFC у лайт хевівейті Джон Джонс стали тренерами 17-го сезону «The Ultimate Fighter», і, як личить тренерам, в кінці сезону вони зійшлися в очній дуелі.

Соннен став легкою жертвою більшого за розмірами Джонса, який забив ударами претендента в першому раунді.

Брок Леснар (vs Ренді Кутюр, UFC 91)

Леснар так само, як і Соннен, проліз без черги за рахунок магії свого імені. У 2008 році він отримав право на титульний бій у важкій вазі, незважаючи на те, що вперше з'явився в восьмикутнику всього за 9 місяців до цього і мав рекорд в UFC 1-1.

Леснар дебютував в октагоні з поразки сабмішном Френку Миру, після чого він закрив програш перемогою одноголосним рішенням над Хітом Херрінгом. Брок добре виглядав в тому бою, але це був його всього лише третій поєдинок в ММА. Більш того, через контрактну суперечку з UFC чемпіон у важкій вазі Ренді Кутюр протягом року був не активний, що призвело до появи тимчасового чемпіона Антоніо Родріго Ногейри. Об'єднавчий бій мав більше сенсу, ніж захист поясу проти Леснара.

Популярність Леснара як суперзірки WWE зіграла вирішальну роль. В результаті реслер приголомшив усіх, нокаутувавши Кутюра і ставши новим чемпіоном.

Александр Густафссон (vs Деніел Корм’є, UFC 192)

Коли в 2015 році Деніел Корм’є завоював титул у напівважкій вазі, фінішувавши Ентоні Джонсона, найбільш гідним претендентом на його титул виглядав Райан Бейдер, який ішов на серії з чотирьох перемог. Корм’є з Бейдером провели словесну війну, що давало підстави для розкрутки бою, але в UFC вирішили не звертати уваги на Бейдера і замість цього погляди матчмейкерів втупилися в бік Густафссона.

Ніхто не заперечував високого рівня шведа, але він програв два з трьох останніх поєдинків, включаючи поразку нокаутом «Рамблу» Джонсону, яку Густафссон не встиг закрити.

Як показав бій, UFC прийняв не таке вже і неправильне рішення. Бій Корм’є з Густафссоном видався фантастичним. Корм’є «на тоненького» переміг «Мучителя» в 5-раундовій війні, щоб зберегти титул.

Йоель Ромеро (vs Ісраель Адесанья, UFC 248)

Найсвіжіший приклад. Першим суперником Ісраеля Адесаньї в якості чемпіона в середній вазі повинен був стати Пауло Коста, проте бразилець переніс операцію на біцепсі і надовго вибув. У UFC не знайшли нічого кращого, ніж замінити його недавньою жертвою Кости, срібним олімпійським чемпіоном з вільної боротьби Ромеро.

Ромеро - однозначно топовий середньоваговик. Але чому він не був гідним бою? Важко виправдати легітимність претендента, коли той програв три з чотирьох останніх поєдинків і двічі за цей період провалював зважування. Остання перемога Ромеро, коли він опинявся в ліміті середньої ваги, датується листопадом 2016 року.

7 березня 2020 року Ромеро знову впустив можливість завоювати титул. У нудному 25-хвилинному поєдинку Адесанья записав у своє резюме перемогу одноголосним рішенням суддів.