Круте піке Суперорла Тайво: від Марселя - до Мілана, від Динамо - до обману

Сьогодні, коли на лівому фланзі «Динамо» міцно закріпився молодий Віталій Миколенко, багато хто вже й забув ті часи, коли з відходом з професійного футболу Андрія Несмачного в стані «біло-синіх» не виявилося постійного «господаря бровки». За кілька років через «Динамо» пройшло багато якісних і не дуже виконавців. У когось не вийшло заграти з об'єктивних причин, у когось - з суб'єктивних, але сьогодні ми згадаємо про легіонера, який переходив в «Динамо» не звідкись, а з «Мілана» - Тайє Тайво.

Його футбольна кар'єра - справжній майстер-клас по американських горках. Спершу в ній слідував тривалий і абсолютно захоплюючий підйом, а потім пішов стрімкий спуск, за яким настала черга лише для одного почуття - порожнечі...

***

Тайє Тайво з'явився на світ у квітні 1985 року в одному з найбільших міст Нігерії Лагосі. Як і багато африканських хлопчаків, чиє дитинство не буяло матеріальним достатком і надмірними можливостями проявити себе, Тайво в ранньому віці почав займатися футболом. Спочатку - з друзями у дворах, потім - в команді «Габрос Інтернешнл», а в 2004-му Тайє опинився в лавах «Лобі Старз», який п'ятьма роками раніше вперше в історії виграв чемпіонат Нігерії.

Всього року в «Лобі Старз» Тайво виявилося достатнім, щоб покинути Африку і втілити мрію мільйона тамтешніх хлопців - перейти в клуб з Європи. Більш того, Тайє підписав контракт не з якоюсь пересічною командочкою, а з представником чемпіонату топ-5 - «Марселем». «Провансальці» інвестували в трансфер молодого нігерійця близько 200 тисяч євро, запримітивши його не тільки за непоганими виступами за «Лобі Старз» (28 матчів, 7 голів), але й по іграх за юнацькі команди Нігерії. Скаути «Марселя» після того, як стало відомо, що клуб заради повернення в «Баварію» залишає Бішенте Лізаразю, відразу ж порекомендували на його позицію молодого і перспективного Тайво.

Уже в березні 2005 року Тайє Тайво дебютував за першу команду «Марселя» в чемпіонаті Франції, вийшовши в стартовому складі на матч проти «Ланса» (2:1). Провівши на полі 61 хвилину, молодий бек поступився місцем японцеві Кодзі Накаті, згодом провівши ще три матчі в тому розіграші Ліги 1. Тоді ще мало хто здогадувався, що через кілька місяців Тайво буквально увірветься в основу «провансальців», ставши на довгі роки одним з ключових гравців команди.

Влітку 2005 року в Нідерландах відбувся молодіжний чемпіонат світу з футболу, куди Тайє Тайво відправився в складі збірної Нігерії U-20. На груповій стадії молоді «Суперорли» потрапили в групу з Бразилією, Південною Кореєю і Швейцарією, фінішувавши в цьому квартеті другими після південноамериканців. До слова, на тій же першості досить непогано себе проявляла і збірна України U-20, в рядах якої феєрив Олександр Алієв, який відзначився в трьох матчах групового раунду 5 забитими м'ячами. У підсумку Нігерія та Україна зійшлися в очній дуелі вже в рамках 1/8 фіналу. Перемога з рахунком 1:0 дісталася африканцям, а автором єдиного м'яча став саме Тайє Тайво. Після цього нігерійці послідовно усунули зі свого шляху до фіналу спершу Нідерланди (10:9 - в серії пенальті, Тайво свою спробу реалізував успішно), а потім Марокко - 3:0 з голом Тайво на 34-й хвилині. У вирішальному матчі нігерійці поступилися Аргентині, в рядах якої виблискував молодий геній Ліонель Мессі, який у підсумку став не тільки кращим бомбардиром турніру, але й був визнаний кращим його гравцем. Що стосується Тайво, то він був оцінений багатьма фахівцями, як футболіст з солідним потенціалом, але для всіх охочих його підписати, на жаль, домовлятися вже доводилося не з «Лобі Старз», а з «Марселем», де на Тайє були вже свої плани.

Недивно, що за наступні шість років Тайво провів за «Марсель» під три сотні поєдинків, ставши в 2010 році чемпіоном Франції в команді, яку очолював Дідьє Дешам. Цікаво, що в 2011 році після завоювання Кубка французької ліги і перемоги 1:0 над «Монпельє», Тайво, який забив у фіналі єдиний м'яч, «відзначився» співами з фанатами «провансальців», які містили образи на адресу принципового опонента цього клубу - «Парі Сен-Жермен». В результаті великого скандалу, на щастя для «Марселя», вдалося уникнути, але один з останніх матчів сезону Тайво змушений був пропустити через дискваліфікацію.

***

Влітку 2011 року у Тайво закінчувався контракт з «Марселем», і нігерієць не був проти залишитися у Франції. Однак затримкою і роздумами керівництва «провансальців» скористався «Мілан», який швидко погодив з Тайє умови особистого контракту, підписавши трирічну трудову угоду. У стані «россонері» Тайво особисто хотів бачити тодішній наставник команди Массіміліано Аллегрі, який в прем'єрному своєму сезоні повернув міланцям титул чемпіона Італії.

На жаль, проявити і зарекомендувати себе в Італії, так як це вдавалося йому у Франції, Тайво не зміг. Від потужного і ефективного захисника, яким він був в «Марселі», не залишилося й сліду. У «Мілані» Тайє дуже часто виглядав відверто незграбно, допустивши ряд фатальних для команди помилок. Недивно, що Аллегрі більше довіряв Джанлуці Дзамбротті та Луці Антоніні, ніж нігерійцю. За «Мілан» Тайво провів лише 8 матчів, остаточно розгубивши впевненість в своїх силах, а разом з тим і переставши отримувати виклики до національної збірної Нігерії.

Було очевидним, що Тайво потрібно екстрено щось міняти. Продати футболіста без ігрової практики не так і просто, а тому «Мілан» в січні 2012 року погодився відправити нігерійця в оренду в «Куїнз Парк Рейнджерс». Там Тайво відіграв 15 матчів у Прем'єр-лізі і навіть відзначився одним забитим м'ячем, внісши свій внесок в збереження «обручами» прописки в еліті на наступний сезон. Однак, всупереч очікуванням самого Тайво, влітку «Куїнз Парк Рейнджерс» не захотів викупити контракт захисника у «Мілана», а тому той був змушений повернутися в Італію.

Перспектив заграти в першій команді «россонері» у Тайво за час відсутності не додалося. «Мілан» кілька місяців намагався знайти цікавий варіант для продажу нігерійця, але це в нього не вийшло. У підсумку найбільш вигідною виявилася пропозиція від київського «Динамо» про оренду Тайво на півроку з опцією викупу. «Біло-синіх» тоді очолював Юрій Сьомін, але росіянин після приїзду Тайє був досить скоро звільнений, а на його місце прийшов Олег Блохін. Ця тренерська рокіровка, як не дивно, позитивно вплинула на розвиток кар'єри Тайво в Києві. Нігерієць поступово завоював місце в першій команді, і хоча не обходився без серйозних помилок, як і в «Мілані», але в цілому його дії тренерський штаб і партнери оцінювали позитивно.

«Видно, що Тайє Тайво додає. Олег Блохін говорить йому закривати всю бровку. Так би мовити, прищеплює старий динамівський стиль. На щастя, Тайво вдається виконувати, що від нього вимагається і бути ефективним», - відгукувався про гру партнера по команді центральний захисник «Динамо» тих часів Тарас Михалик.

Незважаючи на 31 матч у всіх турнірах того сезону за «Динамо», влітку кияни не побажали викуповувати контракт Тайво у «Мілана». Про причини такого рішення в пресу так і не проникло нічого, окрім єдиної фрази агента футболіста, розуміти яку можна як-завгодно: «І клуб, і мій клієнт хочуть розглянути інші варіанти, тому їхні дороги розходяться».

***

У липні 2013 року Тайє Тайво покинув «Мілан» вже назовсім. Він на правах вільного агента уклав контракт з турецьким «Бурсаспором». У цій команді, здавалося б, Тайє нарешті починає наближатися до тієї якості гри, яку демонстрував кілька років тому, але в квітні 2015 року клуб і футболіст домовилися про розірвання контракту. Офіційно про причини не повідомлялося, але ходили чутки, що «Бурсаспор» заборгував Тайво гроші із зарплати, у зв'язку з чим африканець побажав залишити клуб.

Після цього говорити про повернення Тайво на серйозний рівень вже не доводилося. У серпні 2015 року він перейшов в ГІК, який представляє Гельсінкі, а через півтора роки прийняв пропозицію «Лозанни». Втім, в Швейцарії нігерієць не затримався і через півроку подався до Швеції, де знову-таки лише півроку пограв за «Ескільстуну». Поневіряння Тайво продовжилися, коли в березні 2018 року він перейшов до фінської команди «Рованіємен Паллосеура», де і грав до кінця 2019-го.

Отримавши статус вільного агента, в кінці минулого року Тайє Тайво знову перейнявся пошуками нової команди. Його зацікавила пропозиція клубу італійської Серії D «Сереньо», з яким усно футболіст узгодив всі деталі переходу. Здавалося б, Тайво отримає шанс повернутися в Італію, нехай і для виступів далеко не на топ-рівні, але й цього в підсумку не відбулося. Через кілька тижнів нігерієць виступив в пресі, звинувативши керівництво «Сереньо» в обмані. За словами Тайво, керівники італійського клубу повелися нешанобливо і непорядно, що завадило йому більш детально розглянути інші можливості продовження кар'єри.

Після тієї історії пройшло вже майже два місяці, але Тайє Тайво, як і раніше, залишається без клубу. Весь січень він так і просидів без роботи, періодично виходячи на зв'язок з різними представниками преси. Зокрема, в спілкуванні з нігерійськими ЗМІ Тайє сказав, що втратив місце в складі збірної Нігерії не через низку невдалих ігор за «Мілан» і подальше далеко не видатне продовження кар'єри, а нібито через небажання «робити подарунки тренерам команди». Чи так це насправді - вже не настільки й важливо, адже у свої 34 роки Тайє Тайво вже може і не вийти більше на поле в якості професійного футболіста. Навіть круте піке в його кар'єрі, яке однозначно затягнулося, мабуть, вже добігає кінця. Часи, коли Тайє Тайво всерйоз називали одним з найбільш обдарованих лівих захисників планети - в минулому. Настав час нових зірок, а нігерійцю тільки й залишається, що сідати за мемуари і змушувати публіку згадувати про себе гучними заявами, правдивість яких, можливо, має десь таку ж ціну, як слова президента «Сереньо» при домовленості з Тайво...

Олексій СЛИВЧЕНКО