Мотор: сезон нездійснених надій

У минулий четвер «Мотор» вдома програв білоруському чемпіону «БГК імені Мєшкова» – 28:33 в рамках чвертьфіналу СЕХА-Ліги і офіційно вилетів з другого європейського клубного турніру за останні два тижні. Після дуже невдалої Ліги чемпіонів саме успішний виступ в СЕХА-Лізі міг прикрасити для запоріжців нинішній сезон, але не склалося. Втім, про все по порядку.

***

Сезон 2019/20 ще до свого офіційного старту став особливим для чемпіонів України через прийдешній старт запорізького клубу відразу в двох міжнародних турнірах - Лізі чемпіонів і СЕХА-Лізі. Керівництво та тренерський штаб «Мотора» давно і справедливо нарікали на дуже низьку конкуренцію у внутрішньому чемпіонаті і практично повну відсутність матчів з реальною інтригою. Вирішити цю проблему і повинна була участь в СЕХА-Лізі.

У міжсезоння «Мотор» провів, як тоді здавалося дуже непогану селекцію, і підписав кілька досвідчених виконавців. Пристойно була посилена задня лінія, яка поповнилася такими майстерними гравцями як Станіслав Жуков, Денер Янімаа і Стеван Вуйович. Був підписаний досвідчений український лінійний Павло Гурковський, плюс до всього залишилися в складі майже всі основні гравці (за винятком поляка Павла Пачковські) з минулого сезону. Додамо до цього групу молодих гравців «Мотора», яка все більш активно претендує на місця в основному складі і отримаємо цілком укомплектовану і готову до баталій на три фронти (два міжнародні турніри + чемпіонат України) команду.

Відразу відзначимо, що запоріжцям не пощастило з жеребкуванням Ліги чемпіонів. Так вже історично склалося, що з моменту поділу груп найсильнішого європейського клубного турніру на верхні і нижні, одна з двох верхніх груп А і В постійно була трішки сильніше, а інша, відповідно, трішки слабша. У минулому сезоні «Мотор» потрапив в більш слабшу, а перед сезоном нинішнім - в більш сильнішу вісімку. Судіть самі, в групі А чемпіони України могли реально «покусати» словенський «Цельє», хорватський «Загреб», норвезький «Ельверум», та й данський «Ольборг» не виглядав надто вже складним суперником. Тоді як в групі В, куди і потрапили запоріжці, командами схожого рівня з нашим чемпіоном спочатку бачилися тільки португальський «Порту» і білоруський «БГК». Ситуація ускладнилася коли «Порту» почав штампувати сенсації одну за однією і класти на лопатки визнаних грандів європейського гандболу, ставши в результаті головним відкриттям турніру.

ГК Мотор

Окремо хочеться відзначити календар змагань. Так, всі команди зіграли в підсумку однакову кількість матчів вдома та на виїзді. Але ситуація запорізького «Мотора», коли команда на старті турніру з п'яти матчів грає чотири на виїзді, виглядає трішки ненормальною. До чого такі експерименти і чому команда не могла просто чергувати виїзні та домашні ігри, залишиться дуже великим питанням до укладачів календаря.

***

Чемпіон України почав турнір невдало, перший заліковий бал запоріжці завоювали тільки в п'ятому турі. Уже тоді стало зрозуміло, що вихід з групи в цьому сезоні під величезним питанням. До того ж дуже швидко стали виявлятися проблеми з якістю гри запорізького клубу. Новачки Денер Янімаа і Стеван Вуйович хоч і часом грали результативно, але явно чітко не розуміли своє місце в ігрових побудовах команди. Інші гравці запорізького клубу також не виблискували і часто проводили ігри нижче свого рівня. Справжньою ахіллесовою п'ятою команди став захист. Досі монолітні захисні порядки «Мотора» розсипалися в нинішньому сезоні як картковий будиночок. Запоріжці пропустили за турнір 462 м'ячі в 14 зустрічах, що стало найгіршим показником в Лізі чемпіонів.

Після шостої поразки в семи матчах керівництво клубу зважилося на екстрені заходи, і відправило у відставку Миколу Степанця з посади головного тренера клубу. Колектив прийняв Ростислав Ланевич, під його керівництвом команда стрепенулася і взяла три очки поспіль в матчах з «Кілем» і «Порту». З огляду на осічки конкурентів, перед клубом замаячив вихід з групи, але ключова поразка від «БГК» в першому матчі після зимової перерви перекреслила всі реальні шанси на вихід з групи. Два останні домашні матчі проти «Віве Кельце» і «Веспрема» перетворилися на формальність.

ГК Мотор

Після втрати всіх шансів на вихід з групи Ліги чемпіонів здалося, що в клубі махнули рукою на нинішній сезон. Команду за короткий термін покинули відразу четверо гравців основного складу - Денер Янімаа, Станіслав Жуков, Ігор Сорока та Віктор Кірєєв. На звільнені місця були підписані ряд новачків, яким тільки належало влитися в ігрову модель клубу. Було оголошено про те, що новим головним тренером «Мотора» стане литовець Гінтарас Савукінас, який повинен був приступити до своїх обов'язків після закінчення сезону. Але литовець почав роботу в клубі раніше попередньо наміченого терміну, вже в останній грі Ліги чемпіонів проти «Веспрема» він керував діями чемпіона України. Стало зрозуміло, що запоріжці намагаються врятувати сезон і ще пошуміти в СЕХА-Лізі. На жаль, дуель проти такого ж нестабільного в цьому сезоні «БГК» запоріжці програли.

***

Складно виділити по сезону когось із гравців запорізького клубу. В першу чергу варто відзначити багаторічних лідерів команди - Бориса Пуховського і Айденаса Малашинскаса. Вони старалися і тягнули команду за собою, хоча, справедливості заради, були слабші себе самих зразка минулого сезону. Пуховський на даний момент і зовсім з 74 м'ячами займає друге місце в рейтингу бомбардирів Ліги чемпіонів, у Малашинскаса 58 голів і загальне 21 місце, тільки ось турнірних дивідендів це не принесло. Хороших слів заслужив і воротарський дует Комок-Кірєєв, який, незважаючи на жахливий захист, не раз виручав чемпіонів України. Шкода, що такий тандем у формі «Мотора» ми більше не побачимо.

Ще одним позитивним моментом сезону стало пристойне зростання дублерів запорізького клубу. Досвід ігор в СЕХА-Лізі і Лізі чемпіонів не проходить дарма і незабаром багато хто з цих молодих хлопців зможе серйозно позмагатися з досвідченими одноклубниками за місце в основному складі. Персонально виділю Едуарда Кравченко, який закинув шість м'ячів у дебютній для себе Лізі чемпіонів і показав дуже непоганий потенціал.

На цьому, мабуть, позитив і закінчується. Сенсаційна виїзна нічия з «Кілем», 10 голів з 10 кидків від того ж Едуарда Кравченко в матчі СЕХА-Ліги проти Пекінського Спортивного Університету, попадання в тижневі топи Ліги чемпіонів від різних гравців «Мотора» і кращий гол 13 туру Ліги чемпіонів від Дмитра Дорощука - це все приємні, але локальні моменти.

А ось велика кількість поразок і невиконання поставлених завдань в обох міжнародних турнірах зробили цей сезон для запорізького клубу одним з найневдаліших в його історії. Так, є ще чемпіонат України, але його «Мотор» виграє при будь-яких розкладах, а ось європейські баталії сезону 2019/20 залишили по собі не найкращі спогади.