Ель Класіко на користь Мадрида, або Чому Реал виявився сильнішим за Барсу

Вечір 1 березня 2020 року вболівальники «Реала» запам'ятають надовго. Їхня команда на рідному «Сантьяго Бернабеу» обіграла «Барселону» з рахунком 2:0. І справа навіть не в тому, що після цієї перемоги Мадрид повернувся на першу сходинку в турнірній таблиці Прімери, обійшовши каталонців на одне очко, а в тому, що «Реал» не обігрував «Барселону» в національному чемпіонаті практично чотири роки! Якщо точніше, то з 2 квітня 2016-го, коли «бланкос» на виїзді здолали «блаугранас» 2:1. Після цього протистояння Мадрида і Барселони в лізі відбувалося ще сім разів, але принесло чотири перемоги каталонців і три нічиїх.

Напевно, не варто говорити, наскільки важливо для сучасних топ-клубів доводити свою перевагу і силу саме в поєдинках проти собі подібних. Тому чотири роки без перемог над «Барсою» в Прімері - це абсолютно страшний період, викреслити який з підсвідомості прагнув, напевно, кожен футболіст «Реала», а кожен шанувальник команди сподівався, що 1 березня чорна смуга нарешті закінчиться.

Перший тайм видався досить сірим, хоча перевагою в ньому володіла «Барселона». Втім, каталонці не демонструвати чогось надприродного, і навіть не тиснули опонента пресингом. Якщо подивитися на динаміку індексу PPDA (допущених передач на дію в обороні), який характеризує інтенсивність пресингу команд, то можна помітити, що перші 15 хвилин пройшли у вкрай млявій боротьбі, після чого гості постаралися все-таки дещо наростити тиск на «Реал».

Примітно, що в другому таймі мадридці по пресингу змогли вийти врівень з «Барселоною», не даючи опоненту відчути свою перевагу в такому важливому для сучасного футболу ігровому компоненті. Навіть на останніх хвилинах, коли у «Реала» теоретично могла би виникнути спокуса відійти до своїх воріт, «припаркувати автобус» і постаратися відбитися, господарі поля не пішли по такому сценарію, за що й були винагороджені другим забитим м'ячем.

Але повернемося до першої половини зустрічі. Її «Барселона» завершила з серйозною перевагою у володінні м'ячем (60% на 40%, які в другому таймі змінилися на 56% на 44% на користь «блаугранас»). Виконуючи звично багато передач, каталонці не так і часто били по воротах - 6 спроб, з яких 3 припали в отвір. Щоправда, статистика «Реала» виявилася ще більш непоказною - 5 ударів, з яких 1 - у отвір. Навіть за очікуваними голами нічия за підсумком першого тайму цілком логічна - 0,69xG : 0,73xG, особливо якщо враховувати, що найнебезпечніший зі статистичної точки зору момент цієї частини матчу, який виник у Мессі на 38-й хвилині, в гол не був конвертований через не найкращий удар аргентинця. Ліонель виходив практично сам на сам, але поспішив з ударом, у зв'язку з чим м'яч влучив точно в центральну зону воріт, і його легко парирував Куртуа.

Взагалі гра Мессі напередодні ввечері не вразила. Аргентинець досить багато працював (101 техніко-тактична дія при 69% вдалих), але в основному вся його активність була зав'язана на командній грі в пас. Індивідуально Ліонель лише в рідкісних випадках виявлявся здатен загострити гру. Зокрема, з 6 спроб обведень успіхом увінчалися лише 2, з 24 єдиноборств за м'яч виграшними виявилися тільки 7... З урахуванням 14 втрат м'яча (максимальний серед усіх учасників матча показник) «Барселоні» і її вболівальникам тільки й залишалося, що сподіватися на черговий спалах геніальності від Лео. Так, вони, як і раніше, трапляються й нерідко, але тягнути таку команду самотужки Мессі виявився нездатним.

До слова, про втрати. Їх у «Барселони» виявилося набагато більше, ніж у старанного «Реала» - 95 проти 72 відповідно. Але і це не найстрашніше. Куди гірше, що футболісти «блаугранас» 34% втрат допустили в першій третині поля - тобто в безпосередній близькості до своїх воріт.

У «Реала» аналогічний показник склав лише 22%, а половину втрат м'яча «бланкос» допускали у фінальній третині поля, що позначалося на ефективності завершальних дій, але несло значно меншу загрозу своїм воротам. Також важливо виділяти, що гравці «Барселони» допустили відразу 8 втрат м'яча, які призвели до ударів суперника (по 2 - Відаль, Бускетс і Семеду, по 1 - Грізманн та Піке). У «Реала» ж трапилася тільки одна втрата м'яча, яка призвела до удару по воротах мадридців і її автором став Марсело.

На тлі не найвдалішої гри «Барселони» «Реал» у другому таймі додав в агресивності, намагався трохи більше володіти м'ячем і в цілому мадридцям вдалося домогтися бажаного. Втім, результат не впав на «бланкос» з неба. У другому таймі господарі «Сантьяго Бернабеу» виглядали краще за суперника в атакуючих діях. У підсумку за другу 45-хвилинку «Реал» завдав по воротах «Барселони» 8 ударів (4 - в створ), на що каталонці зуміли відповісти лише 3 своїми спробами (1 - в створ).

Солідна перевага «Барселони» за кількістю виконаних передач (622 проти 495; 91% проти 88% - за точністю відповідно) нічого не принесла гостям, так як вони виявилися нездатні виглядати краще за суперника в загостренні. Зокрема, за передачами з просуванням м'яча «Реал» і зовсім перевершив «Барселону», як кількісно (82 проти 80), так і якісно (82% точних проти 79%). По суті, контроль над м'ячем у гостей звівся до зростання показників пасів назад, поперечних пасів й інших передач, що не несуть в собі будь-якого загострення...

Після матчу наставник «Барселони» Кіке Сетьєн заявив, що результат не має великого значення для його команди. Математично коуч «блаугранас» правий - «Реал», що виграв цей матч, здобув фору над суперником всього в 1 очко, що за 12 турів до фінішу не робить «бланкос» явними фаворитами в боротьбі за чемпіонство. Однак чисто на рівні психології результат вчорашнього «Ель Класіко» в Мадриді може коштувати набагато більшого, ніж здається на перший погляд. Не варто забувати, що в 2020 календарному році «Барселона» в національному чемпіонаті здобула лише одну перемогу з різницею більш ніж в один м'яч. Гра каталонців далека від ідеальних зразків, які вони демонстрували раніше, а якщо до цього додасться ще й психологічний надлом, то ситуація і зовсім може виявитися критичною. Якщо подібні думки виявляться правильними, то нинішні слова Сетьєна можна буде сприймати тільки як спробу лукавства. Втім, що ще залишалося робити тренеру, який своє перше «Ель Класіко» в кар'єрі завершив поразкою?..

Олексій СЛИВЧЕНКО