ЗАВАЦЬКА: «Раніше пропонували грати за збірну, але довелося відмовитися»

Дебютантка збірної України з тенісу Катаріна Завацька розповіла про виклик до збірної, який, як виявилося, був для неї вже не першим.

– Розкажи про емоції від перших двох днів тренувань.
– Емоції, звісно, позитивні. Хочеться добре тренуватися, щоб бути готовою, якщо поставлять грати матч. Все йде добре, в нас достатньо часу на підготовку. Тренуємо і пару, і одиночку. Я не граю часто в парному розряді, але цього року планую трохи більше. Під час тренувань найкраще виходило разом з Лесею Цуренко.

– Ви з Мартою викладали спільні сторіс в Інстаграмі, розкажи більше про це.
– Марта часто заходить до мене в гості, ми живемо поруч і все чуємо, звукоізоляції як такої немає. Чудово спілкуємося з Мартою.

– Раніше ви більше спілкувалися з Даяною, чи не так?
– Так. Але зараз ми стали частіше зустрічатися з Мартою на турнірах, через це більше спілкуємося. Зараз набагато рідше бачуся з Даяною, бо я граю зазвичай в кваліфікації, а вона – в основі. 

– До того більше пересікалися на змаганнях?
– До 2018 року майже зажди грали на всіх турнірах, потім був рік, коли вона грала турніри WTA, а я ще ITF, зараз ситуація трохи змінюється. Але все одно зараз більше виходить зустрічатися з Мартою: вона в кваліфікації, і я в кваліфікації. 

– Капітан обіцяв тобі участь в матчах Кубка Федерації?
– Так, такі розмови були. Я завжди питала, чи буде в мене шанс зіграти. Звісно, я не хочу їхати і просто сидіти. Якщо я потрібна, то готова грати за збірну. Раніше в мене вже була одна пропозиція, але тоді довелося відмовитися. Це було дуже далеко, і я була неготовою до цього.

– Мова йде про Австралію (2 роки назад – прим.)?
– Так, в мене тоді були проблеми з ахіллом, я розгромно програвала всі матчі і зовсім не була готовою до такого виклику. Перед матчами в Таллінні ми спілкувались з капітаном команди. Звісно, в пріоритеті Еліна і Даяна, тому що вони набагато вище в світовому рейтингу. Але якщо в когось будуть проблеми, то мене завжди можуть поставити на матч. 

– Розкажи, коли тобі повідомили про виклик в збірну і хто це зробив?
– Якщо чесно, то навіть не пам'ятаю, хто мені повідомив про це, але я була дуже рада. 

– Іноді футболісти кажуть, що прочитали про свій виклик до збірної в інтернеті, не було подібного?
– (сміється) Ні, в мене такого точно не було. Здається, це був Михайло Філіма. Він мені написав, а наступного дня ми з ним зідзвонилися, і я підтвердила своє бажанні грати за національну команду. Мені ще потрібно було обговорити свої подальші плани з тренером, але відсотків на 90% я вже була впевнена, що поїду до Таллінна.

– В другій половині минулого сезону ти почала показувати значно кращі результати. З чим це пов'язано?
– Думаю, що вплинула зміна тренера (хорват Міслав Хізак почав співпрацю з Катаріною в серпні – прим.). Він дав мені щось нове, я більше розслабилася. Хоча інколи зміни в житті йдуть не на користь, але в мене кардинально протилежна ситуація. Я перестала хвилюватися перед матчами, а стала більше думати про те, як мені краще виграти, що конкретно потрібно зробити для того, щоб обіграти суперницю. Через це в мене з'явилися хороші результати, що додало впевненості в своїх силах. Далі багато речей виходили автоматично. До прикладу, я не боялась виконувати удари, які ніколи не робила раніше. Внаслідок цього добре завершила рік.

– Новий тренер допоміг більше з психологією, чи також і з технікою?
– Звісно, ми працювали і над технікою. Перших два тижні нашої співпраці були присвячені саме цьому. Але психологічно мені відразу полегшало, я відпустила непотрібні думки, і мені це дуже допомогло вигравати.

– Раніше ти полюбляла грати на грунті, пріоритети не змінилися?
– Так, я дуже любила і люблю грати на грунті. Але був певний період, коли в мене так добре пішла гра на харді, що почало подобатися грати і на цьому покритті. Взагалі, я дуже хотіла прогресувати в грі на хардових покриттях, тому що більшість турнірів в сезоні проводяться саме на них. Ні для кого не секрет, що для того щоб бути успішною, потрібно показувати гарні результати на харді. Потім, коли я грала два турніри в Угорщині на грунті, то навіть там показувала щось подібне. Настільки натренувала гру на харді, що навіть не хотілося переходити на інші покриття. Хотілося тільки працювати далі і вдосконалюватися. На початку нового сезону в мене не все складається якнайкраще, але, думаю, що скоро цей період закінчиться.

– Вже розробили з командою стратегію до Ролан Гаррос?
– На Шоломі буду уявляти, ніби це не найбільший турнір, на якому я виступаю. Постараюся не так затято грати, не так, ніби це мій останній турнір в житті. Раніше я завжди так грала Шоломи, тому що вони дуже важливі. Потрібно більше розслабитися і показати свій рівень тенісу. 

– Завдання пробитися до основної сітки за рейтингом поставлене?
– Звісно. Це завдання номер один, наша головна ціль.

Володимир КЛЕПАЧ із Таллінна