Орест ЛЕБЕДЕНКО: «В Луго грав мало, але все одно став сильніше»

Підопічні Вісенте Гомеса зараз працюють на другому турецькому зборі і потихеньку посилюються. Останнім новачком «Олімпіка» став лівий захисник Орест Лебеденко, до цього виступавший в іспанській Сегунді, захищаючи кольори «Луго».

— Оресте, поїхати з Іспанії, було твоїм бажанням?
— Як сказати. Я не мав особливої ​​практики в «Луго», тому ми прийняли спільне рішення, що мені краще піти в оренду, щоб більше грати. Був не один варіант продовження кар'єри, але «Олімпік» став найбільш конкретним в цьому плані.

— Чому не вийшло з першого заходу заграти в Іспанії?
— Це футбол. Можливо, я недопрацьовував до вимог наставника. Хоча на той момент, думаю, віддавав всього себе, щоб отримати довіру тренера. Може, позначилося і те, що я був наймолодшим в команді, десь не вистачило досвіду. Так, грав я мало, але я не роблю з цього трагедії. Напевно, так повинно було бути. Хоча по собі відчуваю, що за минулий рік я став сильнішим. Тепер буду намагатися довести, що готовий виходити на поле в складі «Олімпіка».

— У «Луго» ти поступився місцем своєму співвітчизнику і конкуренту на лівому фланзі оборони Василю Кравцю...
— (Посміхається). Якщо дивитися поверхово, то так і є. Хоча насправді, розмови про те, що я піду в оренду, були ще до відкриття трансферного вікна.

— Ти сказав, що за минулий рік став сильніше...
— Безумовно. У «Луго» я багато чому навчився в плані тактики, там цьому компоненту приділяють дуже велику увагу. Ритм гри — божевільний, без хорошої фізичної готовності тут ти не конкурент.

— «Луго» зараз бореться за виживання в Сегунді. Важко буде втриматися?
— Там непрогнозована першість, кожен матч немов останній. Після першого кола «Депортіво», здавалося, буде явним аутсайдером, але команда за кілька турів вилізла з цієї зони. Бажаю, щоб як мінімум такий ривок вийшов і у «Луго», буду за них переживати.

ФК Луго

— У «Олімпіка» стоїть завдання потрапити до першої шістки?
— Думаю, так. І шанси, вважаю, у команди непогані.

— Вже поспілкувався з наставником команди?
— Поки тільки в робочому режимі. Мені пояснювали тактичні перестроювання колективу, правильність переміщень на полі. Адже я тільки приїхав і дуже втомився від перельотів.

— З Іспанії до Туреччини немає прямих рейсів?
— Вся справа в тому, що у нас є собака (мальтійська болонка), якого перевезти в літаку ще та проблема, якщо не хочеш здавати тварину в багаж. Не всі авіакомпанії погоджуються пускати в салон собаку, навіть, якщо він і маленький. Так ось через цю проблему нам спочатку довелося летіти до Києва. Там з твариною залишилася моя дівчина, а сам я полетів до Туреччини. Дорога в цілому зайняла близько 30 годин.

— В «Олімпіку» у тебе багато знайомих?
— Так, звичайно. По «Карпатах» знаю Назара Вербного, Тараса Завійського, Павла Ксьонза, по збірній — Андрія Кравчука, Ігоря Снурніцина.

— Ігрова практика в «Олімпіку» може наблизити тебе до молодіжної збірної...
— Сподіваюся на це. Хоча право грати за Олімпік, ще потрібно заслужити. Я дуже хочу виступати за молодіжну збірну України, але прекрасно розумію і тренерів, яким немає сенсу викликати футболіста, що зіграв за рік у шести офіційних поєдинках.

— Шансів пробитися на Євро-2021 (U-21) у «синьо-жовтих» мало?
— Я б не був таким категоричним. Головне, вірити в успіх. Команда може виграти всі матчі, що залишились, тому збірну України ще рано списувати з рахунків.

Сергій БОЙЧЕНКО