Лунін в Ов'єдо: ближче до ігрової практики, далі від Реалу

Все ще юний український голкіпер Андрій Лунін, який належить «Реалу», перейшов з «Вальядоліда» до «Ов'єдо». На правах оренди, до кінця нинішнього сезону. Саме «Ов'єдо» виявився тим колективом, який зміг офіційно гарантувати українцеві статус футболіста основного складу. Напевно, саме цей факт і схилив вектор вибору на користь одного з аутсайдерів Сегунди. З чуток, в послугах Луніна ще була зацікавлена ​​«Альмерія», але там статус основного нашому чемпіону світу серед 20-річних не гарантували. Нібито хотіли бачити кіпера і в складі дебютанта УПЛ «Дніпра-1», де, вочевидь, він би мав «залізне» місце в основі. Але, схоже, цей варіант Луніна не влаштував.

 

Що стосується відмови «дніпрянам», то в зв'язку з цим логіку Луніна зрозуміти просто. Причому не тільки зрозуміти, а й прийняти. Звичайно ж, хотілося б, щоб гравець такого рівня грав в чемпіонаті України, тим самим піднімаючи хоч трішки вище планку цього самого чемпіонату. Але, з точки зору особистих амбіцій і перспектив, повернення в Дніпро для Луніна було б явним кроком назад. Адже не виключено, що «Дніпро-1» у весняній частині змагань буде грати в «нижній» шістці. Отже, можливості проявити себе, звернути на себе увагу з далекого Мадрида практично не буде. Краще вже залишитися в Іспанії. І спробувати довести свою профпридатність на місці, під боком у «вершкових».

 

Так що з точки зору подальших перспектив Лунін вчинив правильно, залишившись в Іспанії. Підкуповує і його бажання грати, а не гріти лавку. У минулому сезоні в оренді в «Леганесі» український воротар провів лише сім матчів у всіх турнірах, сезон нинішній в «Вальядоліді» на тих же умовах вийшов ще гіршим - лише два поєдинки, та й ті в Кубку країни. Тільки дев'ять матчів на клубному рівні за такий тривалий період для воротаря - мізерно малий відрізок. Тим більше, для воротаря, який все ще претендує на ангажемент в «Мадриді» і на поїздку зі збірною України на Євро-2020.

 

***

 

Зараз вже недоцільно «копати глибоко» з приводу - чому ж у Луніна досі практично не було ігрової практики. Все на поверхні. Напевно тому, що й тренер «Леганесу» Пеллегріно, й наставник «Вальядоліда» Гонсалес, не кажучи вже про керманича «Реала» Зідана, на позиції першого номера своїх команд бачили інших виконавців. Зокрема, Серхіо Гонсалес продовжував ставити на основного кіпера команди Масіпа навіть тоді, коли той відверто «лажав». І в цьому немає нічого дивного, як, напевно, не було і упередженого ставлення тренера до українця: просто тренер довіряє іншому. Щось подібне в минулому сезоні спостерігалося і в «Леганесі».

 

Що стосується «Реала», то там інша історія. Зовсім інша. Спочатку здавалося, що Зідан просто ігнорив Луніна із суто банальної причини: через необхідність вибрати «другого зайвого» з пари воротарів Андрій Лунін - Люка Зідан (син Зінедіна Зідана). Однак, в нинішньому сезоні в заявці «Мадрида» не виявилося ні «чужого» Андрія, ні рідного Люки. Вибір Зідана на воротарської позиції наступний: Куртуа, Ареоля, Альтубе. Перші двоє - відомі і досвідчені голкіпери, але до критичного віку їм ще грати і грати. Третій - 19-річний страж воріт другої «вершкової» команди, який, за відгуками іспанських ЗМІ, з точки зору таланту не поступиться ні Луніну, ні Зідану-молодшому. І так, щоб розставити всі крапки над «і» - не заради користі, а заради її, справедливості: Люка Зідан теж не «пальцем роблений». Він чемпіон Європи серед 17-річних, старший за Луніна лише на один рік. Чого вже, він ще і син головного тренера. Якщо судити з усіх цих «дзвіниць», то шансів у Луніна стати зараз хоча б третім за ієрархією голкіпером «Реала» - нуль цілих, нуль десятих. До речі, Люка теж не став третім: його тато спровадив в оренду в «Сантандер». Так що, напевно, серйозно розраховувати на потрапляння хоча б до стартового протоколу «Мадрида» у Луніна зараз немає навіть найменшого шансу. Тому що конкуренція божевільна. Ну, на те він і «Реал».

 

Але сподіватися на краще Андрій, звісно ж, повинен. Він молодий, амбітний, дисциплінований. Та й контракт з «вершковими» у нього дійсний до кінця сезону 2024 року. За ці чотири роки може всяке статися, не тільки ж погане, але і хороше для Луніна.

 

Однак, Андрію потрібно повністю усвідомлювати, куди саме він прийшов. 17-е місце у другому за силою іспанському дивізіоні, відставання від зони вильоту - лише одне очко: ось реалії його нової команди. Не потрібно мати розуму аж понад голову, щоб розуміти, що оборона «Ов'єдо» зараз не відрізняється особливою надійністю. Андрію гарантують місце в основі, і це добре, але гарантувати йому відсутність елементарних прорахунків в захисті команди ніхто за визначенням не зможе. Коли так, то роботи буде багато, це не обговорюється, і, швидше за все, Лунін теж буде помилятися: тривалий простій не може не позначитися. І ось у цій «медалі» є тільки дві сторони. Або Лунін своєю надійною і феєричною грою змусить всіх себе ще раз поважати (в першу чергу на «Сантьяго Бернабеу»), або після можливих серйозних ляпів він втратить упевненість в собі, а з нею і місце в основі.

 

Тобто, можемо констатувати, що Лунін вибрав дуже ризиковий і слизький шлях. Адже одна справа - сидіти на лавці в благополучному «Вальядоліді», нарікаючи на долю і отримуючи заохочення у вигляді обов'язкового виклику від Андрія Шевченка, і зовсім інше - намагатися розгрібати завали в похмурому закутку, не виключаючи варіант пропасти під цими руїнами.

 

Але це його вибір. Смію сподіватися - цілком усвідомлений. І якщо 20-річний голкіпер зможе з честю вийти з цього становища, вже цього літа у нього в кар'єрі може з'явитися хтось більш солідний. Навряд чи «Мадрид», але хороший середняк Примери цілком може бути. Та й Євро від Луніна в такому випадку нікуди не дінеться. Але от якщо Андрій провалиться в «Ов'єдо», то подальших варіантів у нього буде небагато.

 

І перехід в «Дніпро-1» в такому випадку може здатися рятувальним кругом.

 

Валерій ВАСИЛЕНКО