Яремчук феєрить у Генті, але йти в топ-клуб йому рано

У минулому році приводів для особливого оптимізму у Романа Яремчука було небагато. Через проблеми зі здоров'ям, тривалу акліматизацію до Бельгії і її чемпіонату українець мав мало ігрового часу в «Генті». Та й у національній збірній України у Романа в той час теж не дуже ладилося - довго не міг забити, хоча моментів вистачало.

Багато що, якщо не все, змінилося для Яремчука в 2019-м. Роман став не лише головним форвардом в команді Андрія Шевченка (і головним її бомбардиром), але і основним нападаючим в команді Йессо Торупа. І теж найкращим її голеадором. Хороша преса у Яремчука і в Лізі Європи, де він відрізнявся впевненою грою і забитими м'ячами, а його «Гент» завчасно вирішив завдання виходу в євровесну. Більш того, на підставі геройств Яремчука на всіх фронтах в році, що минає багато вже поспішили відрядити 24-річного футболіста в сильніший чемпіонат. Мовляв, Яремчук вже переріс рівень Ліги Жюпіле, і, як і його партнер по збірній України Руслан Малиновський, повинен вже найближчим часом перебратися в один з клубів топ-п'ятірки.

Напевно Роману, та й усім уболівальникам українського футболу, такі оцінки утішні. Чого вже там викручуватися: за кордоном по-справжньому на очах у нас лише пара-трійка футболістів, і Яремчук обов'язково входить в їх число. Але в даному випадку найчастіше ми керуємося швидше емоціями, ніж фактами. Так, гол Романа «Вольфсбургу» і подібні його гольові звершення - це щось. Але, разом з тим, потрібно обов'язково звертати увагу і на інші аспекти гри Романа. А вони, ці аспекти, часто кульгають. Про що піде мова нижче.

І ще один важливий аспект в темі про Романової потрібності/непотрібності йти з «Гента». Смію нагадати, що Яремчук - футболіст досить тонкої душевної організації. Для нього дуже важливий фактор довіри з боку тренера. І комфорту в колективі. Чому він не заграв в «Динамо»? І тому теж, що на нього не розраховували по-справжньому, хоча найменший шанс все ж давали. Він був одним з багатьох, гравців ротації. Адже не було такого, що Хацкевич говорив, що, типу, залишайся хлопчик з нами, будеш нашим королем. Не в останню чергу через це він і програвав конкуренцію Бесєдіну. Не в останню чергу через відсутність довіри, нормального контакту з тренером він і покинув Київ. В «Олександрії» довіру і контакт з'явилися - і він одразу ж почав забивати.

У «Генті» у нього вийшло не відразу, але там теж була довіра. Там були готові терпіти. І він віддячив сторицею. Як, втім, і в збірній України, де його Шевченко наполегливо ставив в старт. А якби не ставив? А якби він був лише гравцем ротації, як свого часу в «Динамо»? Ви точно впевнені, що Роман б заграв в головній команді країни? І в зв'язку з цим цілком логічне запитання: а де впевненість, що головний тренер умовного «Лаціо», підписавши Яремчука вже найближчого трансферного «вікна», буде вести з Романом задушевні бесіди і робити на нього ставку. Немає такої впевненості. Та й бути не може. Тому давайте в цьому питанні не бігти попереду паровоза.

ФК Гент

«Гент» переважно використовує формацію 4-3-1-2, де одного з нападаючих грає Роман Яремчук. Частіше - лівого, але в плані завдань це ніякої різниці не несе. Що цікаво, в усіх аналізованих зустрічах, суперник розташовувався у формації 3-5-1-1. Тон задали два матчі з «Антверпеном», успішні для суперника «Гента», потім під бельгійців підлаштувався в цій формації і «Сент-Етьєн», що хоч і використовував раніше три центрбеки, але не в такій формації в цілому. До речі, і в останній грі з «Кортрейком», проти «Гента» теж виставили 3-5-1-1.

Ще і повноцінного, монолітного оборонного блоку суперники не мали, в центрі був простір, де і повинен був працювати Яремчук. Його основним завданням можна назвати пошук простору перед п'ятіркою в лінії оборони суперника. Але тут треба відмітити, що Роман не опускався глибоко, аж за півзахисників, більше переміщуючись по опорній зоні в центрі та йдучи у напівфланг/фланг. І ось цей аспект гри можна занести Яремчуку в його найголовнішу перевагу. Він відмінно читає ситуацію при позиційній атаці своєї команди, постійно знаходиться в русі, і що важливо - переміщується з неправдивими рухами. Особливо це проявляється при грі в напівфланзі, коли при фланговій атаці він заходить в зону між фулбеком і крайнім центрбеком і за рахунок подібних рухів «гойдає» супротивника і виходить на перспективну передачу вище.

«Гент» не заточений на кроси в штрафний, але і при них Роман виглядає дуже непогано: уповільнює хід і відвалюється за захисників суперника, що пішли під ворота, знаходячи коридор між ними і півзахисниками суперника, які ще не підійшли другим темпом.

Один з прикладів позиційної атаки. Безумовно, більше заслуги тут у воротаря «Гента», який сам побачив коридор і не побоявся віддати передачу, але і Яремчук був у грі і був готовим заходити в цей коридор.

Також можна відмітити і «читання» гри в плані прискорення за спини лінії захисту, іноді Роман непогано пропонує себе в таких ситуаціях при позиційній атаці, але тут не все так однозначно. Може втрачати момент для пропозиції себе, іноді заважає партнерам, марно зближуючись і перевантажуючи зону.  Але найбільше проблем він має при переході від оборони до атаки. Тут Яремчук чомусь діє так, як при позиційній атаці, намагається часто грати перед захисниками, йти до м'яча, хоча логічніше було б в швидких атаках йти вище, у фланги, розтягуючи суперника, банально пропонувати себе під останню передачу і т.д.

У результаті Роман пропонував себе так, що передача на нього банально б загальмувала контратаку, причому часто він заходив в коридори між гравцем з м'ячем і ще одним своїм партнером, заважаючи віддати на нього передачу, яка була б в рази перспективнішою.

Один з прикладів, де замість того, щоб піти вище і правіше, що створило б великі проблеми суперникові, Роман йде лівіше. Мало того, що він закриває коридор пасу на свого партнера, що піднімається ліворуч, так він ще і полегшує завдання команді, що обороняється, перевантажуючи одну точку (центрбеку суперника не треба тепер розриватися між двома гравцями, що забігають за його спину).

Ще одна серйозна проблема - гра 1 в 1 і просте силове єдиноборство. Це стосується роботи з м'ячем, дриблінгу. Його як такого у Романа немає.  Він переважно не розгортається з м'ячем на прийомі, частіше граючи назад, знаходячись спиною до чужих воріт, мало просуває його вперед при володінні. Так, не завжди це потрібно, «Гент» нерідко практикує гру на третього, але, навіть маючи простір, він цього не здійснює. Відсутність належної техніки позначається при ситуаціях 1 в 1, де його дії прямолінійні і «читані» для супротивника, через що йде часта втрата м'яча. Цікавий момент, що Роман дуже багато опиняється на газоні при щільній грі суперника, причому той відбирає у нього м'яч у рамках правил, і це при його габаритах.

Нижче приведена командна статистика по обведеннях і силових єдиноборствах. Ніде з них Роман не виділяється в кращу сторону.

Як бачимо з вищевикладеного, Роману дійсно ще є над чим працювати. І це аж ніяк не банальна або чергова фраза, що застосовується в сотні подібних випадків. Адже дійсно є проблеми з дриблінгом, при позиційних атаках, та й з контактної фізичної боротьбою, не кажучи вже про те, що спринтерською швидкістю він не наділений від природи.

До того ж, Роману дуже важлива довіра тренера і колег, про що було згадано вище. Тобто, бачиться, що відхід Яремчука з «Гента» прямо зараз, тобто в зимове трансферне вікно, буде передчасним. Йому ще є куди рости навіть в «Генті», навіть в чемпіонаті Бельгії. На худий кінець, там він отримає і ігрову практику, і довіру. Що, природно, важливо напередодні Євро-2020.

Ну і, нарешті, фінальний штрих: тренер «Гента» Торуп, відповідаючи на питання про потенційних покупців Яремчука, відповів наступне: мовляв, більшість пропозицій по Роману виходять з посередніх команд. І це не гарантує його професійне зростання.

Але ж правда, не гарантує. Так, ми можемо мати на увазі, що Торуп трохи лукавить, але в той же час ми можемо тверезо дивитися на речі, розуміючи, що «Барса» з «МанСіті» поки що в черзі за Яремчуком не стоять. Тому, зваживши всі за і проти, можна обережно рекомендувати Роману залишитися в «Гент». Поки що залишитися. Хоча б до кінця сезону. Адже це зовсім нічого - півроку. Але за цей час Роман буде ще крутіше прогресувати, ще більше забивати, він здатний підтягнути всі свої «хвости», і на нього ще більше звернуть увагу сильні світу цього. А там, дивись, і на Євро вийде вистрілити. І з таким ось вмістом влітку Роману точно вийде зайти в солідний європейський клуб з парадного входу, на хороший оклад і ще кращі перспективи.

Але для цього потрібно трохи почекати.