Підтримати українських військових та людей, які постраждали через війну

Україна. Прем'єр Ліга
| Оновлено 13 листопада 2019, 18:02
3932
0

Сергій ВАЛЯЄВ: «Варіант стати бандитом я не розглядав»

Колишній футболіст збірної України розповів, як в молодості торгував сигаретами і пивом

| Оновлено 13 листопада 2019, 18:02
3932
0
Сергій ВАЛЯЄВ: «Варіант стати бандитом я не розглядав»
ФК Металіст 1925. Сергій Валяєв
41-річний екс-футболіст «Дніпра», «Металіста» і збірної України Сергій Валяєв розповів про те, чим займався б, якби його спортивна кар'єра не склалася.
 
- Ви народилися в Макіївці?
- Так, в Макіївці, Донецька область.
 
- Варіантів було два — або в футбол, або в бандити?
- Варіант стати бандитом я точно не розглядав. Мене так батьки виховали. Може, для цього часу це і дуже погано. У мене немає потрійного дна. Я людина чесна. Якщо мені щось подобається, я про це говорю. Не подобається — теж говорю.
 
У мене душа лежала до спорту. Я встиг на хокей походити. Мама возила в Донецьк о 7 ранку на тренування. Я їй дуже вдячний. Але за місяць зрозумів, що це не моє. На легку атлетику ходив.
 
А потім побачив хлопця, який у дворі бігав в красивих бутсах adidas. Я запитав його, де (він займався — прим. ред.). Він сказав. Я пішов і туди записався. Пам'ятаю своє перше тренування. Прийшов в джинсах і кросівках. В цьому і тренувався на гаревому полі.
 
Спочатку я не розглядав футбол як спосіб заробітку. Я займався тим, що мені подобалося. Потім люди почали потрапляти до спортінтернату. Я задав собі питання — чому хтось, а не я? Хоча школу я закінчив. Намагався потрапити в училище олімпійського резерву, але мене не взяли, я не пройшов.
 
У мене був період, хоча мало хто про це знає, що я вступив до звичайного ПТУ. Хоча в школі я вчився добре. Батьки були за те, щоб я йшов до технікуму, потім до інституту. Часто говорять, що футбол — не професія. Відучився рік в ПТУ. Але фактично я не вчився, а грав у футбол. Я був електрогазозварником. Навіть пару раз був в майстернях. Якби у мене не вийшло з футболом... Я не соромлюся про це розповідати. Я сигарети продавав в училищі, бо треба було жити якось. У мене були якісь копійки, я ніколи не просив грошей у батьків.
 
- А чому саме сигарети?
- Я їх купував. У багатьох хлопців грошей не було. Купуєш пачку і потім поштучно продаєш. Була ситуація, що ми з батьком в Ростов пиво возили, продавали там. Тягнув два ящика з пивом на своєму горбу, в електричках. Я б якось крутився, склавши руки не сидів би. Задатки бізнесмена у мене були (сміється).
 
Оцініть матеріал
(3)
Повідомити про помилку

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть

Налаштувати стрічку
Налаштуйте свою особисту стрічку новин

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Коментарі 0
Введіть коментар
Ви не авторизовані
Якщо ви хочете залишати коментарі, будь ласка, авторизуйтесь.