Новий виклик, або Як у житті Вернидуба з'явився Шахтар

У січні 2016 року, коли в Україні в черговий раз говорили про скорий відхід з донецького «Шахтаря» Мірчі Луческу, російський коментатор Олексій Андронов, який уважно стежить, якщо не сказати має прихильність до українського футболу, заявив, що найбільш вірогідним наступником для румуна в стані «гірників» є тодішній коуч «Зорі» Юрій Вернидуб. Луческу дійсно покинув «Шахтар» влітку 2016-го, але після нього команду очолив Паулу Фонсека... Що стосується Вернидуба, то Андронов із запізненням на три з невеликим роки практично вгадав - в житті Юрія Миколайовича дійсно виник «Шахтар». Щоправда, з Солігорська, але від того не менш «гірняцький».

***

Після відходу Вернидуба з «Зорі» пройшло близько п'яти місяців. За цей час куди тільки не сватали Юрія Миколайовича - від Азербайджану до Польщі. Однак довгий час сам фахівець спростовував усі чутки, даючи зрозуміти, що не поспішає хапатися за першу-ліпшу пропозицію. Виникало припущення, що екс-тренер «Зорі» чекав запрошення від «Динамо». Після відставки Хацкевича в серпні такі чутки в пресі дійсно з’являлися, але «біло-сині» зробили ставку на Олексія Михайличенка, а згодом стало відомо, що кандидатуру Вернидуба керівництво київського клубу навіть не розглядало.

Крім «Динамо» і «Шахтаря» в Україні для Вернидуба, мабуть, більше не залишалося варіантів. У зв'язку з цим новина про його від'їзд в один із закордонних клубів була не більше, ніж справою часу. На щастя, творча пауза Юрія Миколайовича не затягнулася надовго і незабаром він знову зможе отримувати таку необхідну для кожного футбольного наставника дозу адреналіну, стоячи на «бровці» і керуючи гравцями ввіреної йому команди.

Солігорський «Шахтар» - один із грандів білоруського футболу. Ця команда не пропустила жодного розіграшу тамтешнього чемпіонату за часів незалежності, одного разу вигравши «золоті» медалі (в сезоні-2005), шість разів стававши «срібним» призером і сім - «бронзовим». Швидше за все, найближчим часом «гірники» додадуть в клубну колекцію ще одну «бронзу», адже за кілька турів до фінішу «Шахтар» йде на третьому місці в розіграші чемпіонату Білорусі-2019.

До Вернидуба «Шахтар» на протязі близько двох сезонів очолював відомий в Україні по роботі з донецьким «Металургом» російський фахівець Сергій Ташуєв. Під його керівництвом «гірники» в минулому сезоні змогли фінішувати другими, але зробити крок уперед в нинішньому сезоні не змогли.

З Ташуєвим «Шахтар» спробував пробитися в груповий раунд Ліги Європи-2019/20, але пройшовши в перших двох раундах мальтійський «Хіберніанс» та данський «Есб'єрг», за крок до втілення мрії спіткнувся на «Торіно» (0:5 - в Італії, 1:1 - в Білорусі). Далеко не факт, що саме цього не пробачили Ташуєву, але на початку листопада клуб оголосив про розірвання контракту з росіянином за згодою сторін.

***

Очевидно, що першочерговим завданням для Вернидуба буде фініш в трійці призерів чемпіонату Білорусі, що дозволить «Шахтарю» стартувати в наступному єврокубковому сезоні в Лізі Європи. Нинішня кадрова ситуація в клубі з Солігорська чимось нагадує ту, яка була в «Зорі» на момент того, як Вернидуб став тренером луганчан. Тоді середня вартість одного футболіста «чорно-білих» за оцінками Transfermarkt становила трохи більше 400 тисяч євро, нині в «Шахтарі» - 370 тисяч.

Мабуть, головною серйозною відмінністю, з якою доведеться зіткнутися Вернидубу вже з перших же днів перебування в «Шахтарі» - значно серйозніший середній вік команди, ніж той, до якого Юрій Миколайович звик у «Зорі». Якщо на момент приходу Вернидуба в луганський клуб середній вік колективу становив 24,6 років, а на момент відходу - 24,1, то нинішні солігорські «гірники» куди більш вікова команда - 28,6 років. Відразу одинадцять представників «Шахтаря» вже переступили за тридцятирічний рубіж, серед них і капітан - Павло Рибак, який відсвяткував у вересні свій 36-й день народження.

ФК Шахтар Солігорск

Не виключено, що вже в міжсезоння Вернидуб постарається омолодити колектив. В Україні у нього дуже непогано виходило працювати з молоддю, яка прогресувала в «Зорі» і домагалася потім визнання в куди більш іменитих командах. Деякі «пташенята» Юрія Миколайовича нині цілком успішно грають за національні збірні своїх країн (Руслан Малиновський), іншими – Деннісом Бонавентуре –  цікавляться серйозні англійські клуби.

Можна практично безпомилково стверджувати, що в Солігорську Вернидубу доведеться працювати з досить обмеженим трансферним бюджетом. Що й казати, якщо рекордним підписанням в історії білоруських «гірників» є Зарія Ламбулич, за якого влітку нинішнього року «Шахтар» заплатив 400 тисяч євро. Цікаво, що з тих пір 21-річний серб не провів жодного матчу в чемпіонаті Білорусі, 11 раз опиняючись в заявці на поєдинки.

***

Перебудова команди буде лише маленькою «цеглинкою» для оцінки роботи Вернидуба в «Шахтарі». Ключовим завданням, безумовно, буде перемога, через 15 років після попередньої, в чемпіонаті Білорусі, або хоча б забезпечення сталого прогресу «гірників».

Поки відомо, що допомагати Вернидубу в «Шахтарі» будуть Валерій Михайленко, Олександр Ногін та Ігор Фокін. Як бачимо, ніяких іспанських фахівців, про яких не так давно розповідав Юрій Миколайович на горизонті поки немає. Можливо, вони з'являться вже по ходу процесу, але, як би там не було, наявність іноземців в штабі Вернидуба не завадить й самому головному тренеру, так як він отримає шанс пізнати закордонні методики в побудові робочого процесу та виборі тактики.

Не виключено, що зміниться й малюнок гри «Шахтаря». У нинішньому сезоні команда з Солігорська є лідером чемпіонату Білорусі зі середньоматчового відсотка володіння м'ячем (57,3%), випереджаючи навіть «Динамо» з Бреста та БАТЕ, які окупували перші два рядки в турнірній таблиці. Як ми знаємо, в Україні «Зоря» Вернидуба не прагнула брати м'яч під контроль, через що, наприклад, в УПЛ-2018/19 поступилася в цьому компоненті не тільки «Шахтарю» та «Динамо», але й «Ворсклі».

В іншому ж Вернидубу дісталася цілком боєздатна команда з хорошим характером - саме те, що так близько тренеру, під керівництвом якого «Зоря» отримала настільки приємне для вуха вболівальника луганчан прізвисько «мужики». Наприклад, в чемпіонаті Білорусі-2019, солігорський «Шахтар» - безумовний лідер по інтенсивності ведення єдиноборств, інтенсивності пресингу, а також другий - за кількістю верхових єдиноборств. Показники в атаці у «гірників» також пристойні - друге місце в лізі за ударами, навісами, кутовими та пробитими пенальті, третє - по торканнях в штрафному, четверте - по обведенням і абсолютне лідерство - по числу виконаних передач в останню третину поля.

Важливо розуміти, що для 53-річного Вернидуба солігорський «Шахтар» є першим закордонним клубом в кар'єрі, в якому він буде працювати в якості тренера. На користь наставника, безумовно, зіграє знання мови і менталітету місцевих футболістів, через що період адаптації не повинен затягнутися надовго. А ось наскільки гравці «Шахтаря» сприймуть філософію та вимоги Юрія Миколайовича - питання, відповідь на яке покаже тільки час. Як мінімум спочатку певну інформацію коучу може надати його земляк - центральний захисник солігорського «Шахтаря» Василь Прийма, який раніше був підопічним Вернидуба в «Зорі».

У будь-якому випадку, прихід Вернидуба в солігорський «Шахтар» - виклик, від якого повинен виграти і сам коуч, і український футбол, адже було б куди гірше, якщо б один з кращих вітчизняних наставників сучасності надовго «закис» без роботи, що неодноразово спостерігалося з багатьма іншими тренерами. Що імпонує - Вернидуб не літав у хмарах і не чекав пропозицій від «Барселони» чи «Реала». Саме тому він пішов працювати в чемпіонат Білорусі і, є відчуття, зможе бути там успішним. Головне, щоб в Солігорську надали Вернидубу час та певний карт-бланш, а вже зі своєю справою українець обов'язково впорається з честю. Не для того він так хотів отримати новий виклик, щоб не зуміти довести свій клас та майстерність.