Людина з динамівським серцем, або Новий етап кар'єри Євгена Хачеріді

Мабуть, в Україні залишилося вкрай небагато тих любителів футболу, які чітко пам'ятають Євгена Хачеріді в футболці «Волині» та під керівництвом епатажного Віталія Кварцяного. Для більшості шанувальників гри № 1 Хачеріді назавжди запам'ятається, як один з ключових захисників київського «Динамо», в якому він провів десять з лишком років футбольної кар'єри.

Коли влітку минулого року Хачеріді та «Динамо» прийняли рішення розійтися, було чимало теплих слів. «Говорити прощай або до побачення - це складна справа. Я не виняток. У мене було достатньо часу за останні пару місяців побути на самоті і підготувати себе до цього моменту. Я з упевненістю кажу: вболівальники «Динамо» - ви найкращі в світі. Ви відзначилися в моєму ДНК. Я ніколи вас не забуду. Величезне спасибі моєму президентові Ігорю Михайловичу Суркісу за те, що він виховував мене, лаяв, хвалив, вчив, терпів. Адже я розумію, що я до біса непростий», - зазначав Хачеріді.

Через буквально пару годин після цього звернення, стало відомо, що Хачеріді вирішив податися за кордон. Його в свої ряди заманив ПАОК, який посів друге місце за підсумками чемпіонату Греції-2017/18 і мав вельми амбітні плани по тому, щоб забратися на максимальну висоту. Трансфер Хачеріді в ПАОК став несподіваним для більшості вболівальників з України, тому що, незважаючи на всі чутки й плітки, до останнього не вірилося, що розставання Євгена та «Динамо» все-таки відбудеться. Раз свого часу він не пішов в «Шахтар», який давав за його контракт 15 мільйонів євро, то хіба практично в 31 рік варто було так різко міняти кар'єру? Хачеріді вирішив, що варто, чим дещо здивував не тільки уболівальників, але і, здається, навіть президента клубу.

«Хачеріді в ПАОКу? Він мені сьогодні подзвонив і першим про це сказав. Я подякував йому за роки, які він провів у київському «Динамо». Він сказав, що клуб в його серці. Хачеріді сам вибрав такий шлях. Я йому не можу перешкодити зробити його. Дай Бог, щоб у нього все вийшло», - прокоментував подію Ігор Суркіс.

Для знаючих людей перехід Хачеріді саме в ПАОК не є настільки незрозумілим. Перш за все, мову варто вести про те, що команду на той момент тренував Разван Луческу - син легендарного екс-коуча «Шахтаря» Мірчі Луческу. Саме батько Развана свого часу дуже хотів, щоб майстерний бек грав за «гірників». Хоча згодом сам Мірча категорично відкинув подібні чутки, зазначивши, що переговори з Хачеріді, ймовірно, вів Даріо Срна або хтось із структури клубу, але всі ми прекрасно знаємо чого варті слова Луческу-старшого в подібних ситуаціях - він ще той хитрий лис.

Тому немає сумнівів, що Разван Луческу чудово розумів, який центрбек прийшов в його команду. Немає сумнівів, що спочатку на Хачеріді розраховували, як на гравця основи, але потім все пішло шкереберть. Подейкували, що «початок кінця» для кар'єри Євгена в ПАОКу настав 14 серпня 2018 року, коли грецька команда в Москві грала матч-відповідь кваліфікації Ліги чемпіонів проти «Спартака». Перший поєдинок ПАОК виграв 3:2, а в другому відстояв таку важливу для себе нульову нічию. Після матчу Хачеріді підійшов до трибун фанатів «червоно-білих» і показав їм щитки, розфарбовані в кольори національного прапора України.

 

 

 

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

 

 

 

 

 

 

 

 

PAOK 💪💪💪 🇺🇦 🇬🇷

Публикация от Yevhen Khacheridi 3️⃣4️⃣ (@khacheridi34)

14 Авг 2018 в 2:09 PDT

Саме цей жест, як писали згодом грецькі журналісти, дорого коштував Хачеріді. Справа в тому, що власник ПАОКа - російський бізнесмен Іван Саввіді, який народився в СРСР в родині, що має безпосередньо грецьке походження. Через пару місяців в одному з інтерв'ю сам Хачеріді підтвердив, що через його вчинок, у нього були проблеми в клубі: «Щитки я не просто так показав. Коли ми після матчу йшли до наших уболівальників, то з сектора «Спартака» почали тикати пальцями, руками, говорити: «Іди сюди». Я ж російську знаю та розумію, що вони говорять. Я знав, що руки і пальці мені показувати не можна, оскільки невідомо, що потім буде. Ось я і показав щитки. На цьому все і закінчилося. Правда, потім були проблеми з президентом ПАОКа. Не те щоб проблеми, просто його син телефонував Вадиму Шаблію і говорив, що так не можна, адже його батько росіянин, а я, мовляв, показуючи таке, проявляю неповагу. Я пояснив Вадиму, що це не неповага, а мене спровокували. Я нічого такого не зробив, а просто показав, що я українець і люблю Україну», - розповідав Хачеріді.

Очевидно, слова Євгена не дуже-то переконали експресивного боса ПАОКа (Іван Саввіді «прославився» тим, що в березні 2018 року вибіг під час матчу на футбольне поле з пістолетом, через що згодом отримав трирічну заборону на відвідування матчів грецького чемпіонату). До того ж, в тих нечастих матчах, коли Хачеріді все ж отримував можливість себе проявити, він допускав прикрі помилки, що ставали результативними.

Перша з них відбулася 26 вересня в кубковому матчі проти «Аріса». За рахунку 1:0 на користь ПАОКа, Хачеріді вчинив невдалий винос м'яча, влучивши в партнера по команді. Подарунком скористався гравець «Аріса» Матео Гарсія, який підхопив м'яч і переграв воротаря суперника.

Матч так і завершився з рахунком 1:1, але Хачеріді замінили на Лео Матоса вже на початку другого тайму. Офіційно - через пошкодження, але неофіційно багато в Греції писали про те, що Развану Луческу не сподобалася гра Євгена. Остання версія в принципі має право на життя. Хачеріді дійсно не дуже вдало відіграв проти «Аріса». Крім моторошної помилки, що призвела до голу в ворота ПАОКа, Євген часто помилявся в передачах. Відсоток точних пасів в тій зустрічі у Хачеріді склав лише 81%, при тому, що в середньому цей показник для українця становить 93%. Важливо розуміти, що крім гольової помилки, ще як мінімум в двох випадках Хачеріді втрачав м'яч після передачі неподалік від воріт своєї команди.

Після «Аріса» Хачеріді зіграв за ПАОК всього чотири поєдинки. Спершу вийшов на заміну на останні хвилини в матчі чемпіонату проти «Панетолікоса» (2:1), потім - провів повний матч в Кубку проти «Ерготеліса» (2:1), після чого знов допустив серйозну помилку. 29 листопада Разван Луческу довірив Хачеріді місце в основі на гостьовий поєдинок Ліги Європи проти «Челсі». Встигнувши виконати лише 4 техніко-тактичних дії, Хачеріді на 7-й хвилині матчу отримав червону картку, залишивши ПАОК у меншості. Українець не встиг за вриванням у зону Жиру, буквально «скосивши» француза. Чиста червона картка, яку важко пояснити з точки зору здорового глузду. ПАОК програв в Лондоні з рахунком 0:4, на чому кар'єра Хачеріді в грецькій команді фактично була завершена.

Всю другу половину сезону-2018/19 Хачеріді провів у дублі ПАОКа, не маючи досвіду офіційних матчів за головну команду. Ще в січні навколо нього почали роїтися чутки, що пов’язували Євгена з відходом. Воно й зрозуміло - за неофіційною інформацією Хачеріді з окладом в 1,5 мільйона євро за сезон був найбільш високооплачуваним гравцем команди. Історія зі щитками в Москві, а також ряд відверто невдалих ігор за першу команду в сукупності з такою зарплатою не залишали шансів на пролонгацію контракту з ПАОКом, який спочатку був укладений за формулою «1 + 2». Для автоматичного вступу в силу пункту про продовження договору ще на два сезони Хачеріді потрібно було провести за команду не менше 70% ігрового часу в сезоні-2018/19, чого не сталося.

Не зумівши підшукати потрібний варіант взимку, Хачеріді покинув ПАОК влітку 2019-го. Йому якраз виповнилося 32 роки, але чутки все ще активно сватали ветерана в різні команди. Писали про «Шахтар», «Лаціо», московський ЦСКА, «Карабах» та «Стяуа». Більшість цих новин були банальними «качками», або ж спробами агентів Хачеріді «залишити на плаву» ім'я свого клієнта. Час минав, а Хачеріді залишався без клубу. Закрилося літнє трансферне вікно і хоча вільних агентів можна дозаявляти навіть по ходу сезону, але новин про Хачеріді ставало все менше і менше. Про нього банально почали забувати.

Тому новина про підписання контракту між Хачеріді та брестським «Динамо» стала повною несподіванкою. Втім, в договорі міститься застереження, що повноправним футболістом білоруської команди Хачеріді стане лише з 1 січня 2020 року. Тобто, взяти участь в матчах нинішнього сезону, який завершується в Білорусі, у Хачеріді можливості не буде. Зате буде шанс привести себе в порядок, щоб в 2020 році знову нагадати про те, ким він є та на що здатен.

Чим гарний варіант з «Динамо» Брест? Перш за все, тим, що ця команда близька до першого в своїй історії титулу чемпіона Білорусі. Раніше найвищим досягненням цього клубу була «бронза», здобута вже в далекому 1992 році. Нині за п'ять турів до фінішу «Динамо» Брест йде на першому місці з 4-очковим відривом за втраченими від БАТЕ. До кінця чемпіонату «синьо-білим» належить зіграти проти «Гомеля» (15-е місце в турнірній таблиці; на виїзді), «Шахтаря» з Солігорська (3-е місце; вдома), «Іслочі» (5-е місце; на виїзді), «Вітебська» (8-е місце; вдома) та «Динамо» Мінськ (4-е місце; на виїзді). Непростий календар, але дивлячись на форму команди з Бреста (9 перемог та 1 нічия в 10 останніх поєдинках національного чемпіонату), завдання із завоювання «золота» аж ніяк не виглядає нездійсненним.

Перемога в чемпіонаті Білорусі-2019 дозволить «Динамо» Брест зіграти з 1-го раунду кваліфікації наступної Ліги чемпіонів, причому піти по «Шляху чемпіонів». Звичайно, шанси дійти до групової стадії виглядають об'єктивно невеликими, але все буде залежати від жеребкування, посилення команди та її ігрової форми в конкретний момент наступного сезону.

Що ще важливо для Хачеріді, так це наявність у складі «Динамо» Брест двох українців - Олександра Нойока і Артема Мілевського. Обидва є лідерами команди і системоутворюючими її гравцями. Не варто забувати і про форварда Олексія Хобленка, який в нинішньому сезоні є четвертим в списку бомбардирів команди з 7 голами в активі. Правда, контракт Хобленка закінчується 31 грудня і поки ніяких новин про його продовження немає, а тому не виключено, що до моменту офіційного приходу в клуб Хачеріді, кількість українців в Бресті зменшиться на одного.

У будь-якому випадку, цікаво, що новим клубом Хачеріді стало «Динамо». Так, не з Києва, а з Бреста, але є надія на те, що назва команди може виявитися кармічною для кар'єри Євгена. Звичайно, в збірної України ми його вже не побачимо, але якісними виступами в чемпіонаті Білорусі та єврокубках Хачеріді цілком під силу періодично наповнювати вітчизняний інформаційний простір цікавими новинами про себе. Що ж, цього і побажаємо людині з «динамівським» серцем - Євгену Хачеріді!

Олексій СЛИВЧЕНКО