Дмитро МИХАЙЛЕНКО: «На сьогодні це наш максимум»

Головний тренер СК «Дніпро-1» Дмитро Михайленко прокоментував поразку в матчі проти «Шахтаря» (0:2).

 

— Мені здається, футбол був нормального рівня для України. Ми намагалися не відсиджуватися в обороні. Швидкий м’яч, можливо, підштовхнув нас до цього, надав якогось імпульсу, і ми стали сміливішими. У першому таймі і перехоплювали ініціативу територіальну, і створювали якусь загрозу. У другому таймі ударів у площину в нас уже не було, але разом з тим ми намагалися контратакувати. Рахунок цілком заслужений, і це, гадаю, не буде одкровенням. Але якщо порівнювати якість нашої гри з останньої зустрічі у півфіналі Кубка, мені здається, є прогрес у нас, і виглядали ми сміливішими та несли якусь загрозу.

 

— Це максимум нинішньої команди? Якщо так, то як плануєте зростати далі? Стратегія лише за рахунок вільних агентів?

— Так, мені здається, і сьогодні, і з «Динамо» — наш максимум. Не думаю, що на сьогоднішній день ми зможемо показати щось більше із суперниками такого рівня. А що стосується стратегії, поки така ситуація. У нас пробний рік, і купувати когось ми не можемо. Та й немає необхідності. Ми маємо зрозуміти, хто у тривалій перспективі прогресуватиме та допомагатиме нам. Є велика група молоді, від якої ми чекаємо прогресу – цей буде наше підсилення, тобто внутрішні ресурси. І якщо брати гравців, то вони мають бути рівня Ліги Європи, які підсилять команду саме в матчах з суперниками такого рівня, як «Шахтар» та «Динамо». А таких не так вже й багато в Україні.

 

— В останню третину матчу заздалегідь планувати ризикувати?

— Ми розглядали різні сценарії гри. Якщо б нас влаштовував рахунок, зрозуміло, що виходили б гравці більш захисного плану, які можуть стримувати атаки суперника. Булеца виходив за рахунку 0:1, і нам було потрібно підсилення. І вибір стартового складу диктувався тим, що проти такої потужної команди нам потрібно було випускати гравців, які добре відбирають м’яч, добре грають в обороні, є швидкими. Адже ми розуміли, що більшість часу проводитимемо на власній половині. Ми випустили другого форварда, але, на жаль, одразу пропустили гол. Не вийшло створити якийсь тиск.

 

— Ваш колега сказав, що ваша команда змушувала вінгерів його команди звужуватись, сідати ближче до середини поля. Чи ставили ви задачу розтягнути суперника?

— Був такий план. Це один з виходів м’яча з оборони. Ми бачили, як грає суперник, що він активно накриває двійкою – Мораєсом та сьогодні Тайсоном. І наше завдання було зробити позиції крайніх захисників максимально високими, аби на них реагували Коноплянка та Марлос. А потім, або використовуючи довгі передачі, або розігруючи через Кравченка, просуватись далі. Іноді це виходило, іноді ні. Рівень пресингу та тиску на нас, зрозуміло, не можна порівняти з іншими командами. Не завжди виходило, був і брак з боку центральних захисників. Такий план був, і він працював. Ми достатньо часу проводили на половині поля суперника. Є в нас проблеми у фінальній третині, ми не можемо там розпорядитися м’ячем, погано ведемо боротьбу один в один, якщо навіть м’яч у нас, тому тут є проблема.

 

— На установці на гру ви давали вказівку грати персонально у захисті чи надавали перевагу зонній грі?

— Ні, ми не ставили задачу опікувати персонально. Ми грали у зонах, насичували центральну частину поля.