Висновки від Вальверде, або Як Барселона Інтер переграла

Склад, схеми та установка на гру

Склади і схеми команд на матч були більш-менш передбачуваними. «Барса» вийшла, використовуючи схему 4-3-3, а «Інтер» - 3-1-4-2.

Через травму Фірпо Семеду був вимушений грати на позиції лівого захисника. А Конте виставив двох мобільних нападників - Санчеса і Мартінеса, за відсутності Лукаку.

По «Барселоні» не було питань, очікувалося тотальне домінування на полі з перших хвилин, а також контроль м'яча на половині суперника. Проте все пішло не за планом.

Цілком можливо, Конте налаштовував своїх хлопців на швидкий гол для того, щоб потім перейти на тактику контратак. Ця ідея була б оптимальною проти сьогоднішньої «Барселони», яка отримує величезну кількість голів на зустрічних курсах. А враховуючи пару швидких форвардів, безглуздо було б не скористатися їхньою перевагою. Високий пресинг «Інтера», якщо і не збив з пантелику футболістів «Барселони», то точно змусив діяти за іншим сценарієм. Розмірковуючи над цим питанням, я хочу підкреслити: гол, забитий на 3-й хвилині, був зовсім не випадковим, хоча доля везіння була присутньою в епізоді. Але про це пізніше.

«Барселона» проявила характер і вирвала перемогу у «Інтера».

Зухвалі дії Конте

По-іншому їх і не назвеш. З перших хвилин підопічні італійського фахівця взялися пресингувати Піке, Ленгле і Бускетса. Проти «Барси» на «Камп Ноу» цього, відверто кажучи, ніхто не чекав. Та й Конте не особливо славиться авантюрними рішеннями. Але ефект несподіванки мав місце, а вихід через довгі передачі - не найгрізніша зброя каталонців. Це наводить на думку про те, що «Інтер» намагався забити швидкий гол за рахунок помилок суперника під тиском.

Швидкий гол стався

Але завдяки не пресингу, а націленості «нерадзуррі» на ворота суперника. Розіграш штрафного в центрі поля не віщував небезпеки, але Де Йонг недопрацьовує з Сенсі, Піке кидає Мартінеса і намагається підстрахувати молодого голландця. Ленгле ніяк не реагує на викидання свого партнера і залишається на місці, хоча він зобов'язаний був зміститися на пару кроків правіше, тим самим підстраховуючи іспанського захисника. Як стало ясно надалі, саме цих пари метрів не вистачило Ленгле, щоб вибити м'яч з-під Мартінеса після серії рикошетів. Загалом, як завжди, каталонський захист не вселяє довіри.

Готуйте блокноти і вчіться у кращих

Можна було стоячи аплодувати тому, з якою холоднокровністю виманювали на себе захисники «Інтера» футболістів «Барселони», а потім розкручували блискавичну атаку. Звичайно, слабкою ланкою при пресингу був Мессі, адже це не його гра - займатися відбором м'яча і перекривати своєю "тінню" лінії передач. До того ж, каталонці не зовсім розуміли, як їм діяти в умовах з трьома захисниками в центрі, двома широко розташованими Асамоа та Кандревою, і Брозовичем, що опускався низько. Складно представити, щоб у Ла Лізі хтось діяв би подібним чином. Була потрібна установка тренера, яку «Барселона» отримала після перерви, ну а доки «Інтер» просто проходив усе поле до воріт Тер Штегена буквально за 4-5 передач.

Тут видно, що Де Йонг не розуміє або не встигає, коли треба перемкнутися на Асамоа, адже він займав центр поля, де розташований Сенсі.

Під час усього першого тайму каталонці регулярно не встигали перекривати футболістів «Інтера». Артур, побоюючись передачі за спину від Хандановича, вступав у відбір тільки після пасу на Брозовича, але це було вже надто пізно.

Де Йонг у напівпозиції, оскільки висунувся на Асамоа, а Сенсі відклеюється від Роберто і отримує передачу від хорватського опорника.

Далі стіночка і перевод на протилежний фланг в атаку, або на Мартінеса, який відскакував у глибину.

Такий «Інтер» зачаровував, аж надто просто їм вдавалося проходити середню частину поля раз по раз до перерви, поки в гру не втрутився Вальверде.

Що запропонувала «Барселона»

Як завжди: зміна позицій, контроль м'яча, забігання. Загалом, все те, що примушує заплутати і збити з пантелику, виманити, втратити позицію або концентрацію, змусити помилитися суперника. Буквально на 20-ти квадратних метрах «Барса» створює близько 6-ти рухливих трикутників, в яких м'яч рухається куди завгодно і як завгодно. З одного боку, здається, що це володіння ні до чого не призводить, але в цьому і прихована небезпека. У будь-який момент м'яч покидає один з трикутників, переміщується в інший - і ось уже розрізна передача між захисниками, які заплутані уявним хаосом переміщення футболістів.

Але в першому таймі, поки були сили, «нерадзуррі» діяли без помилок. Уважно, і, як підсумок, практично жодного по-справжньому небезпечного моменту біля воріт Хандановича.

Варто також відмітити переміщення Де Йонга, який зміщувався в центр, привертаючи увагу Асамоа і Шкріньяра. Ці маневри відкривали шлях для Роберто, на якого йшли закидання, а також дозволяли Мессі отримати додатковий простір і свободу.

Забагато похвали на адресу оборони «Інтера» було по ходу матчу і від різних експертів. Приклад того, як черговий трикутник «Барси» розриває оборону італійської команди. Рівно три передачі вистачило для того, щоб виманити Шкріньяра-Асамоа і створити розріджену зону під передачу на Роберто від Мессі. В черговий раз доводиться говорити про цю слабку сторону схеми в три захисники.

Звичайно, «Інтер» повинен був забивати і карати «Барселону» за таку невиразну гру в обороні. Вихід Мартінеса і пас п'ятою. Удар Барелли, який накрив Семеду. Удар Санчеса головою впритул. Удар головою Мартінеса, коли врятував команду Тер Штеген. У результаті маса нереалізованих моментів, відмінний тайм за «Інтером» і провальна гра каталонців.

Другий тайм. Король Артуро

Ще по ходу першого тайму були потрібні перебудови, але вони сталися після перерви. Вальверде підняв вище Бускетса, а Артур піднявся в атакуючу лінію, і, як наслідок, намалювалася схема 2-4-4. Це якоюсь мірою зламало гру «Інтера», у якого вже не виходило виходити в атаку за рахунок чисельної переваги захисників, а Санчес і Мартінес були відрізані від команди. Але, як і раніше, «Барселоні» бракувало мобільності і агресивних дій на половині суперника. Вихід був знайдений в особі Відаля, який замінив Бускетса на 53-й хвилині.

Де Йонг змістився на рідну позицію опорника, а Артур склав йому пару. У результаті схема набрала вигляду 4-2-3-1 або 4-3-3. Чому або? Річ у тім, що схема мінялася залежно від того, як діяв Відаль. Якщо він йшов в глибину поля для підтримки або пошуку м'яча, то ми бачили 4-3-3. Якщо він піднімався вище, то наконечником ставав Грізманн або Суарес, і його фронт переміщень був необмеженим.

На стоп-кадрі позицію Відаля можна інтерпретувати по-різному. Червона лінія 4-3-3, жовта 4-2-3-1:

Відаль в атаках наситив зону перед усією лінією штрафного майданчику. Він регулярно опинявся в тому місці, де була потрібна підтримка, таким чином, він вирівнював чисельну меншість на ділянках поля, або навпаки, його поява дозволяла створити перевагу і розіграти більшість.

По суті, каталонці не придумали якийсь геніальний план дій з подолання щільної оборони суперника. Їхня гра і є тим самим засобом проти таких команд. Комбінації та виведення на ударну позицію - це те, що майже завжди спрацьовує з великим успіхом.

Додавши в другому таймі агресії у відборі і мобільності за рахунок Відаля, каталонці усунули всі промахи першого тайму.

Спрацювало і цього разу. Пильність вимотаних захисників послабшала, і в результаті обидва рази Суарес наодинці завдавав удару. І це при трьох центральних захисниках. На окрему увагу заслуговує Мессі, якій діяв з глибини поля і розганяв атаки, але про це вже надто багато сказано, та й усі бачили його гру.

«Інтер» Конте вдосталь познущався в першому таймі з «Барселони», але Вальверде, на диво всім, продемонстрував свої навички тактичної грамотності, розбивши опонента за усіма пунктами в другій половині гри.

Хасан МИСИКОВ