«З приводу Андрія Шевченка як кандидата на пост алленаторе Мілана (звичайно, Марко Джампаоло після трьох бездарних програшів потрібно гнати, а спочатку не було чого призначати). Тут не все так просто, і мова не зовсім про одну людину і двох команд.
По-перше, зазначу, що якщо Шеві і йти, то виключно з більшою частиною свого штабу – мені здається, одна з головних бід численних наставників Мілана в тому, що у них вже немає помічника Мауро Тассотті, який пропрацював в клубі півтора десятка років і «покрив» всю еру Берслусконі як гравець і тренер. Без Тассотті і Мальдери ніякого переходу Шеви, ІМХО, навіть у відділі фантастики не існує. Це найбільше досягнення Андрія – створення власної тренерської команди, і забувати про це просто нерозумно.
По-друге, звичайно, Мілан – більш грошове і гучне, засвічені місце, але з точки зору кар'єри – не факт, ой не факт. Особливо, маючи перед собою Євро-2020.
По-третє, нормальний тренер завжди мріє про серйозний клуб, тому що робота в збірній – не більше ніж ерзац справжнього тренерського справи. Може, офіційно це визнають не всі, але знають і пам'ятають усі поголовно.
По-четверте, шанс на Мілан у Шеви ще буде – якщо, звичайно, участь в Євро не обернеться черговою катастрофою збірної України (в принципі, зараз я дивлюся на це набагато оптимістичніше, ніж в 2016-м). Зверніть увагу на цей пункт. Справа не тільки і не стільки в Україні – чехарда в Мілані нікуди не дінеться, і черговий виток «колеса Сансари» все одно призведе до вибору на користь Шевченка. Андрій, почекай, сидячи на березі!
По-п'яте, у ФФУ є готова заміна Шеві – Мирон Маркевич, який в самому соку і поневіряється казна чим з ветеранами та Агробізнесом. Богданичу за сукупністю причин не світить ніякий наш клуб, і перша збірна бачиться єдиним варіантом ще попрацювати, може, навіть вивести кар'єру на пік (сам він про це мріє і ніколи не приховував). Інше питання, наскільки Маркевич виявиться ефективний в цій іпостасі, але народ сприйме його прихід на ура, поза всякими сумнівами. Більш того, дуже багато хто сприйме такий розклад як оптимальний!
По-шосте, яке б рішення не прийняв Шевченко, це навряд чи буде питанням вузького патріотизму – враховуватися будуть цілком конкретні міркування з числа вищезгаданих. Футбольні та економічні. Я так думаю.
По-сьоме, мені начхати на Мілан, при всій його великості, цікавості та червоно-чорності (патріотично!). А ось збірна України ... Дуже хочеться точно знати, що краще для неї. І в цьому плані дуже ризиковано щось чіпати, особливо після того, як всі були всім незадоволені, а потім воно склалося і заграло.
По-восьме, чи можна гіпотетичний варіант з Міланом розглядати скільки-небудь серйозно? Чи є в ньому хоч якась конкретика? Сумніваюся. Чисто язики чешемо, вправляючись інтелектуально! Варто було якомусь італійському писаці щось написати, як у нас всі тарганами по стелі забігали!
Суперечливо вийшло? Так я хочу, щоб задумалися, а не кидалися судженнями з першої хвилини!»
Ну так ты и подхватываешь тему,не даешь ей просто зачахнуть в связи с отсутствием конкретики...
ДАЙТЕ ЧЕЛОВЕКУ ДОРАБОТАТЬ ОТБОРОЧНЫЙ ЦИКЛ И ФИНАЛЬНУЮ ЧАСТЬ.Не думаю,что сам он хочет бросить незаконченное дело,...ТЕм более,когда отчетливо виден возможный положительный вариант
У Шевченко вообще нет опыта клубного тренера. Работа в сборной - это все же другой формат.
И при таком бэкграунде сразу в Милан? А если в Милан еще вольют бабло, это значит задача будет поставлена бороться за золото с Интером и Ювентусом? Он уверен, что в такой ситуации обеспечит результат?
Тренировать Милан, у хозяев которого проснулись амбиции, - большой риск. Одно дело если тренер никому не известен. Не справился, бывает, это ведь Милан. И совсем другое дело Шевченко с его звездным статусом, который заранее настраивает верить в победный исход всего предприятия.
Гипотетический провал клуба может отразиться на его реноме. Скажут, что он не справился в клубе, который был для него родным, где он был своим и у него были все условия и полное взаимопонимание и поддержка. Такой гипотетический провал в самом начале клубной карьеры может негативно отразиться на всей тренерской карьере в целом. Поэтому думаю если и начинать работу тренером, то в клубе попроще. Да и собственно это вообще нормальная практика наработки мастерства - идти от низшей ступени к высшей.
Можно подумать, что Франков, ради пролёта павелки готов поддержать развал (возможный, сейчас всё ОК, а как у Маркевича будет - хз) сборной, ан нет, кроме одного упоминания непонятно зачем Маркевича такой темы в статье нет. Сказано вобщем правильно
Главное достижение в команде Шевченко это атмосфера.Маркевич унылый и угрюмый то таке.
Есть же Вернидуб например или Петраков, на секундочку чемпион мира на уровне сборных пусть и ю20