Класика від Анчелотті та Клоппа, або Як Наполі Ліверпуль обіграв

Sport.ua розбирає один з центральних матчів першого туру Ліги чемпіонів - «Наполі» - «Ліверпуль» (2:0).

Карло любить баланс у всьому, для нього важливо, щоб його клуб був успішним як в атакуючих діях, так і в оборонних. На відміну від «Наполі» Саррі, Анчелотті навчає футболістів гнучкості в тактичному плані, що дозволяє підлаштовуватися практично під будь-якого суперника і використовувати різноманітні підходи для взяття воріт.

Юргена ми полюбили за харизму. За те, яку яскраву і живу гру він приніс в сучасний, трохи нудний футбол, де панують тікі-така Гвардіоли та автобуси Моурінью. Принцип його гри полягає в швидких командних взаємодіях і комбінаціях між партнерами для створення максимально небезпечних моментів біля воріт суперника. Високий пресинг, блискавичні контратаки, вертикальний футбол - це все те, що характеризує сучасний «Ліверпуль».

Очевидно, сприятливим розкладом для «Ліверпуля» завжди є швидкий забитий гол в результаті щонайпотужнішого пресингу. Змушуючи помилятися захисників або здійснювати передачі у боротьбу, мерсисайдці активно діють на початку гри, а далі переходять до тактики швидких атак. Проте Анчелотті був готовий до такого передбачуваного ходу подій і без зусиль розібрався з діючими володарями кубку ЛЧ.

Розберемося по порядку.

Склади і схеми

Стартові склади, а також розташування футболістів аніскільки не здивували. «Наполі» вишикувався в компактні 4-4-2, а «Ліверпуль» - у знайомі для всіх 4-3-3.
 

При оборонній фазі неаполітанці не змінювали розстановку, а мерсисайдці для закриття вільних зон були вимушені перебудовуватися або в 4-5-1, або в 4-4-2, хоча важливо відмітити, що це відбувалося дуже рідко. Мане частіше опускався в лінію півзахисту, ніж Салах. Останній, як завжди, в позиційній обороні майже не брав участі. Це і створювало величезні проблеми для Александра-Арнольда, про це пізніше.

В атакуючих фазах у «Наполі» Інсіньє та Кальєхон підтримували атаки з флангів, але потім, перед штрафним майданчиком, часто зміщувалися ближче до центру для того, щоб звільнити фланг. Ді Лоренцо рідко підключався до атак, вважаючи за краще страхувати партнерів і залишатися позаду. Руй навпаки, активно брав участь в атакуючих діях.

Але один сюрприз від Клоппа все ж був. Це взаємодії всередині схеми Фірміно та Мане.

Bild - up та вихід з під пресингу

Карло розбив високий блок Клоппа. Дивіться самі. Крайні захисники не йшли високо, створюючи тим самим чисельну перевагу на тій ділянці, де активно пресингував «Ліверпуль». Алан і Руїс опускалися дуже низько, відводячи за собою Мілнера та Фабіньо, або Хендерсона та Фабіньо. З'являлися зони в середній частині поля і на флангах, де Інсіньє «крутив хребет» Александра-Арнольду, звільняючись від опіки англійця і пропонуючи себе під передачу. Теж саме робили Кальєхон з Мертенсом на протилежному фланзі.

Так, у Кулібалі передачі були не такими прекрасними. Дуже часто вертикальні закидання після розіграшу м'яча на своїй третині поля не вдавалися. Але цього вистачило, щоб погасити «червоних», які відійшли від високого блоку до середнього.

Після декількох невдалих відборів у високому блоці, ліверпульці зовсім розкиснули. На 25-йй хвилині і далі, страшний та могутній пресинг «Ліверпуля» остаточно розсипався на дрібні складові. Александр-Арнольд побоювався залишати фланг і практично перестав брати участь у відборі на чужій половині поля. А Мане і Салах просто не розуміли, кого накривати без підтримки Мілнера та Хендерсона.

«Наполі» високий пресинг практично не використовував. Лише при передачах на Адріано Мертенс або Лосано активно атакували голкіпера, очевидно, розраховуючи на помилку. Той, у свою чергу, в таких епізодах діяв гранично акуратно, виносячи м'яч в лінію атаки. 

Втім, «Ліверпулю» вдавалося використовувати одну комбінацію з трьох передач. Це був вихід в атаку через Салаха, який пройшов за перший тайм рази зо два.

Оборона

«Наполі» зразково-показово тримали лінії та дистанцію між гравцями, що є головною і найважливішою умовою гри за схемою 4-4-2. Перекриваючи тим самим розрізні передачі та не залишаючи простору для маневрів. Ця дисциплінованість в рядах неаполітанців при обороні поховала комбінаційну гру «червоних». Майже на усіх ділянках поля діяла підстраховка і дуже рідко траплявся такий епізод, коли футболіст «Ліверпуля» опинявся сам на сам з футболістом «Наполі».

«Ліверпуль» був не настільки якісним при переходах з атак в оборону. Дуже часто Салах не повертався в лінію півзахисту, тим самим примушуючи буквально розриватися Александра-Арнольда між Інсіньє та Руєм.

Мане також не є зразком позиційної оборони, він хороший у єдиноборствах і у високому пресингу, де його вибухова швидкість і витривалість дозволяє перемикатися та міняти траєкторію рухів для відбору. Як в цьому епізоді, Мане йде в активний пресинг і йому не вдається перекрити передачу на Кальєхона. В результаті однією передачею відрізаються дві лінії в середньому блоці, що ще раз показує, як важливо мати баланс між високим пресингом і відбором в середній частині поля, який у мерсисайдців шкутильгає на обидва фланги.

Атаки

«Наполі» при розвитку власних атак вважали за краще використовувати швидкісні якості Інсіньє, до того ж високе розташування Александра-Арнольда і слабкість Салаха в оборонних діях зайвий раз провокували використання вертикальних та діагональних передач за спину.

На 6-й хвилині був перший дзвінок. Після неточної передачі Фабіньо Руй одним торканням закидає м'яч на Інсіньє. Далі підключення Руїса з глибини і два удари, один за одним в одному епізоді. Захисники «Ліверпуля» в якості спостерігачів.

Далі близько чотирьох або п'яти діагональних передач в зони. Явну проблему «Ліверпуля» розкрив Анчелотті у момент перемикання «червоних». Виніс м'яча мерсисайдцями після стандартного положення і невдалий колективний вихід зі своєї третини. Руй знову виконує діагональ тепер уже на Кальєхона за спини захисників, відрізаючи практично усю команду «червоних». Лише одного разу вдалося створити штучний офсайд перед передачею на Інсіньє.

Після серії замін на полі з'явився Льоренте, і його дії багато в чому перевернули хід гри. Тепер «Наполі» міг дозволити собі використовувати виноси в атакуючу третину на гіганта Льоренте. Загалом, так і вийшло. Після виносу Мерета від воріт, іспанський форвард нав'язав боротьбу Хендерсону, після чого на підборі відмінно зіграв Руїс, далі підключення і передача на Кальєхона. Пенальті та успішна реалізація від Мертенса.

«Ліверпуль», по суті, створив за усю гру буквальні декілька епізодів за рахунок своїх осмислених дій, а не за рахунок помилок суперника. Мається на увазі необґрунтований дриблінг на своїй половині від Інсіньє та два невдалі виноси від Маноласа і Кулібалі. Ці помилки могли перевернути гру, якби мерсисайдці скористалися такими подарунками. Так, в цих епізодах не було того, за що можна було б похвалити «Ліверпуль», за винятком розторопності.

На 12-й хвилині Фірміно та Мане почали міняти позиції. Садіо зміщувався до центру, а Фірміно відходив на фланг. Далі знову чергова зміна у зворотному напрямку. Метою цих переміщень було збити з пантелику і заплутати захисну лінію «Наполі». Ось тільки це вдалося лише одного разу, а все тому, що неаполітанці використовували зональну опіку, при котрій які б переміщення не робив суперник, захисник завжди відповідає за зону, в якій знаходиться він сам, а передача партнерам суперників у «Наполі» була на найвищому рівні. Все ж одного разу вдалося розкрити оборону за рахунок прихованого пасу Фірміно на Мане.

«Ліверпуль» був близьким до голу, коли кілька разів футболісти втікали в контратаку. І в ці моменти відчувалося те, в чому клуб дійсно є сильним.

У результаті, ми побачили класну позиційну гру в обороні від «Наполі», де були компактність, підстраховка та суворість в лініях. Анчелотті продемонстрував, що класика 4-4-2 має місце бути в сучасному футболі, якщо футболісти відкладають на другий план особисті амбіції та суворо виконують установку тренерського штабу.

«Ліверпуль» зіткнувся з величезними труднощами в творчій грі, зокрема перед штрафним майданчиком суперника. Високий пресинг виявився даремним і не привів до успіху в жодній атаці. Цей матч підкреслив слабкість «Ліверпуля» в середньому блоці. Мане і Салах приймали на себе малу кількість оборонних дій, чим з легкістю користався суперник.

Хасан МІСІКОВ