Тріумф Словенії, розчарування від Падуна. Підсумки Вуельти-2019

Вчора традиційним спринтерським «етапом дружби» в Мадриді завершилася Вуельта-2019. Заключний Гран Тур сезону подарував масу емоцій і подій - поговорити буде про що.

Дебютна перемога Рогліча на Гран Турах

Першої перемоги на Гран Турах від Пріможа Рогліча чекали ще в травні - після феноменальної першої половини сезону він приїхав на Джиро в статусі топ-фаворита. Однак тоді надмірно інтенсивний початок сезону завадив словенцю, і він фінішував лише третім, розтративши свою перевагу на третьому тижні. Робота над помилками була проведена миттєво, і до Вуельти лідер Jumbo Visma підходив за абсолютно іншим графіком: у період між завершенням Джиро і стартом Вуельти він провів всього один гоночний день.

Практика показала, що такий підхід є набагато ефективнішим, особливо в кінці сезону, коли більшість прямих конкурентів Рогліча їхали на тлі колосальної втоми. У Пріможа за всі три тижні не було жодного натяку на кризу: не завжди він був готовий знищувати суперників, але як мінімум не втрачати свою перевагу він був здатний завжди.

Перемога Рогліча була під загрозою лише двічі: обидва рази це було на рівнинних етапах третього тижня, і обидва рази це не було пов'язано з поганим самопочуттям гонщика Jumbo Visma. Після другого дня відпочинку на 17-му етапі гонка вибухнула на самому початку. Пелотон через власну неуважність відпустив величезний відрив, в якому було понад 40 чоловік. Лише через деякий час всі зуміли розібратися, хто відібрався в цей відрив, і зрозуміти, що відпускати його не варто, але було вже пізно.

twitter.com/lavuelta

У першому формуванні виявилося відразу 7 гонщиків найсильнішої команди на рівнині - Deceuninck Quick Step. Опинився серед учасників відриву і Найро Кінтана, який, незважаючи на провал в кінці другого тижня, залишався високо в загальному заліку. Більшості команд в пелотоні переслідування відриву не було цікаве, Movistar, звичайно ж, не працював через присутність в першій групі Кінтани. Вся робота була покладена на плечі Jumbo Visma, і в певний момент у голландської команди ресурси закінчилися.

Ситуація стала загрозливою для Рогліча, але руку допомоги простягнула Астана, яка пішла рятувати шанси Мігеля Анхеля Лопеса. Добрати відрив, звичайно, не вдалося, Кінтана відіграв п'ять хвилин в загальному заліку, але для володаря червоної майки це не було великою проблемою - пронесло. Варто визнати, 17-й етап цьогорічної Вуельти став неймовірно цікавим і по праву претендує на звання одного з найбільш епічних рівнинних етапів в сучасній історії Гран Турів.

Про події 19-го етапу ми поговоримо нижче, але, так чи інакше, проблем Рогліч зумів уникнути, і в віці майже 30 років (день народження словенець відсвяткує через півтора місяці) виграв свій перший Гран Тур в кар'єрі. Немолодий вік, скажете ви? Як сказати, враховуючи, що тільки в 2012 році Прімож завершив кар'єру в стрибках з трампліну і почав займатися велоспортом, а перший професійний контракт підписав в 24 роки. Ну і, звичайно, Рогліч приніс Словенії першу в історії перемогу на Гран Турі. До Рогліча найкращим результатом словенців в супербагатоденках було восьме місце Тедея Вальявеца на Джиро-2009.

Алехандро Вальверде: порція рекордів з неприємним присмаком

Друге місце на Вуельті зайняв Алехандро Вальверде, і тим самим іспанський ветеран побив відразу декілька рекордів. Між його першим подіумом на Гран Турах (Вуельта-2003) і [поки що] останнім пройшло 16 років. До цього рекордсменом за цим показником був легендарний Фаусто Коппі, між першим і останнім подіумом якого на Гран Турах пройшло 15 років (1940 - 1955 роки).

Вальверде всьоме за кар'єру піднявся на подіум Вуельти і в 19-й раз фінішував в топ-10 загального заліку на Гран Турах - за обома показниками він також встановив нові рекорди. У свої 39 років чемпіон світу провів один зі своїх найсильніших Гран Турів в кар'єрі: перемога на етапі (вже 13-та в кар'єрі на Вуельті), відмінний результат в розділці і дуже рівний виступ в горах. Лише одного разу ми побачили невеликий натяк на кризу у капітана Movistar - на 16-му етапі, коли він програв 23 секунди Роглічу, Погачару і Лопесу. При цьому варто відзначити, що Вальверде проїхав гонку не від глухої оборони, як це часто бувало в його виконанні, а атакував і намагався чинити тиск на Рогліча.

У 39 років легендарний ветеран провів чудову гонку, проте враження від виступу Вальверде було дуже сильно зіпсоване 19-м етапом. Гонка йшла в спокійному ритмі по рівнині, однак за 65 км до фінішу в пелотоні трапився завал, в якому постраждали Мігель Анхель Лопес і володар червоної майки Рогліч разом зі своїми командами. Movistar порушив всі неписані правила, своєрідний фейр-плей велоспорту, і вийшов вперед у пелотоні, піднявши темп, замість того, щоб дозволити лідерові загального заліку повернутися в групу.

twitter.com/lavuelta

Через 11 км Movistar все ж скинув темп в пелотоні і дозволив суперникам повернутися. Однак неприємний осад залишився, і до кінця етапу, як і після його завершення, команді Еусебіо Унсуе довелося відбиватися від потоків критики на свою адресу. Всі гонщики Movistar в один голос посилалися на те, що просто виконували вказівки з технічки. Хоча той же Вальверде, з огляду на його незаперечний авторитет в команді, міг (та й повинен був) взяти ініціативу в свої руки і пригальмувати свою команду.

Найбільш різкий у своїй критиці після етапу був Лопес: «Movistar проявив неповагу, і це звичний для них стиль поведінки. Ці ідіоти завжди творять дурні речі. Я розлючений, коли бачу, що команда чемпіона світу так ганяється. Ось такого чемпіона світу ми маємо». Однак на наступний день лідер Астани заспокоївся і вибачився: «Те, що Movistar зробили вчора - неправильно, як і мої слова. Вальверде - великий гонщик і чудова людина». Конфлікт начебто вичерпаний, але пляма на репутації чемпіона світу і його команди залишилася.

Феноменальний дебют Погачара

Перемогою Пріможа Рогліча успіхи словенського велоспорту на нинішній Вуельті не обмежилися. Феноменально провів свій дебютний Гран Тур в кар'єрі Тадей Погачар. 20-річний гонщик UAE Emirates виграв три етапи, фінішував третім у загальному заліку і завоював білу майку найкращого молодого гонщика. Виграти три етапи на дебютному Гран Турі не вдавалося нікому з часів Джузеппе Саронні на Джиро-1978. Що символічно, зараз легендарний італієць є одним з менеджерів команди Погачара UAE Emirates.

Про перспективи потрапляння Погачара в топ-10 загального заліку обережно говорилося і до старту гонки, але такого виступу від нього не очікував ніхто. Особливо вражаючою була остання перемога Погачара, на 20-му етапі - саме вона в підсумку принесла йому призове місце і білу майку. Тадей атакував на передостанньому перевалі за 39 км до фінішу. Довгий час в пелотоні була криза лідерства, і ніхто не хотів по-справжньому включатися в погоню за словенцем. На цьому Погачар заробив майже дві хвилини переваги, і найбільше вразило те, що навіть на останньому підйомі, коли переслідувачі пішли на максимумі, вони майже нічого не відіграли у гонщика UAE Emirates.

Незважаючи на блискучий виступ Погачара, від нього до останнього чекали кризи, чекали, що вік і відсутність досвіду на Гран Турах все ж позначиться. І по-справжньому важкий день у Тадея був - на 18-му етапі. Там гонщик UAE Emirates програв хвилину щодо Рогліча, Лопеса і Вальверде. Не так вже й багато, враховуючи, що в той день словенцю було дійсно важко. Він захищався максимально грамотно і зумів мінімізувати свої втрати, продемонструвавши дивовижну для його віку зрілість.

twitter.com/lavuelta

До слова, цей успіх Погачара для UAE Emirates був необхідний як повітря, адже нинішній сезон провалили практично всі головні зірки команди: Ден Мартін, Фернандо Гавірія, Александер Крістофф, Фабіо Ару. Останній, до речі, з Вуельти зійшов через вірус.

Поки що не затверджуватимемо, що Погачар в 20 років утвердився в статусі багатоденника екстра-класу, адже за останні 10 років на подіумах Вуельти побували навіть люди рівня Есек’єля Москери і Петера Велітса. Однак виступ словенця залишив набагато сильніше враження, і, здається, перспективи перед ним дійсно відкриваються величезні. Цілком можливо, вже в найближчі роки у скромної Словенії буде відразу два багатоденника екстра-класу: далеко не кожна велосипедна наддержава може таким похвалитися.

Провал Мігеля Анхеля Лопеса

Головним невдахою Вуельти можна назвати Мігеля Анхеля Лопеса. Капітан Астани їхав на гонку з метою перемогти в загальному заліку, і на першому гірському фініші на Хаваламбре ці свої амбіції підтвердив. Однак в подальшому серія невдач (в першу чергу - в розділці на 11-му етапі) змусила колумбійця переорієнтуватися на боротьбу за подіум. Не виконав він і цю мету, а в передостанній день гонки програв навіть білу майку, яку перед стартом Вуельти йому без найменших сумнівів віддавали всі фахівці. В результаті Лопес, маючи за спиною найсильнішу команду Вуельти, не зміг домогтися жодної з поставлених цілей - справжній провал. І вже далеко не перший, згадуючи скромне сьоме місце на Джиро.

Хороші і невдалі дні Лопеса на нинішній Вуельті чергувалися настільки хаотично, що в цьому неможливо простежити ніякі тенденції та закономірності. А, відповідно, складніше буде провести роботу над помилками: не можна сказати, що колумбієць вийшов на пік форми занадто рано чи занадто пізно.

twitter.com/lavuelta

Зробивши ставку на Лопеса відразу на двох супербагатоденках, провалила сезон і вся Астана. Жодного подіуму на Гран Турах за рік - дуже слабкий результат за мірками казахстанської команди. Не будемо забувати, що в Астані на Лопеса розраховували як на заміну Вінченцо Нібалі, який за 4 роки в команді Олександра Вінокурова двічі виграв Джиро і одного разу - Тур де Франс. І, незважаючи на два призових місця на Гран Турах в минулому році, на роль спадкоємця Нібалі Лопес за своїм рівнем поки що явно не тягне.

Втім, ставити хрест на Лопесі ніхто не збирається. Тим більше, що на нинішній Вуельті Мігеля є за що і похвалити. Він був одним з головних аніматорів гонки. З усіх грандів загального заліку саме він найчастіше ризикував, йшов в атаки, нехай часто, як на 20-му етапі, це потім дуже дорого коштувало самому Лопесу. Така сміливість - це те, що так подобається вболівальникам, і чого дуже сильно не вистачає сучасному велоспорту. Однак, як показав приклад Лопеса, однієї лише сміливості часом недостатньо.

Гонка розчарувань для Марка Падуна

Єдиний представник України на нинішній Вуельті, Марк Падун, починав гонку в якості номінального капітана Bahrain Merida - пов'язано це було, в першу чергу, з травмою Доменіко Поццовіво за тиждень до старту гонки. Звичайно, від Падуна не вимагали результату, проте обережно про боротьбу за топ-10 загального заліку говорили. І в будь-якому випадку від 23-річного уродженця Донецька чекали більшого, ніж він в підсумку показав.

З амбіціями в загальному заліку Падун попрощався вже на першому тижні: стало зрозуміло, що нічого більшого, ніж 20-25-е місця, Марку не світить. Після цього гонщик Bahrain Merida перекваліфікувався на боротьбу за окремі етапи, але і тут не досяг успіху. Довгий час він не міг і навіть не намагався відібратися в відриви. На 15-му етапі ми нарешті побачили Марка попереду. На етапі з гірським фінішем на Сантуаріо дель Асебо Падун фінішував п'ятим: непоганий результат, якщо не звертати уваги на те, що переможцю, Сеппу Куссу, він програв майже дві хвилини. Рішення поїхати у відрив ще раз наступного дня виглядало відверто дивним, і в підсумку побоювання підтвердилися. Падун виявився абсолютно неконкурентоспроможним, і випав з відриву вже в середині етапу: виявилися ще і явні проблеми з відновленням.

Twitter

На третьому тижні Падуна у відриві ми побачили лише одного разу: на 20-му етапі, але і цього разу в українця нічого не вийшло. У підсумку отримуємо у виконанні Марка дуже слабку гонку. І все це відбувається в рік, коли колосальних успіхів домоглася ціла плеяда молодих талантів: Еган Берналь, Павло Сіваков, Фабіо Якобсен, Матьє Ван дер Пул, Воут Ван Арт, Тадей Погачар. Але ж перед стартом Вуельти шанси Падуна в загальному заліку оцінювалися практично на рівних з тим же Погачаром...

З огляду на те, що на нинішній Вуельті в складі Bahrain Merida дуже непогано проявив себе ще й Германн Пернштайнер, наступний шанс виступити в ролі капітана на Гран Турі у Падуна може з'явитися дуже нескоро. Звичайно, що варто враховувати той факт, що практично всю першу половину сезону Марк пропустив через запалення сухожилля, проте мала кількість гоночних днів в кінці сезону могла навпаки стати перевагою українського гонщика.

Підсумковий загальний залік Вуельти: