Нігерія - хороший опонент для виявлення зрілості України

Збірна України не так часто в своїй історії грала з командами, що представляють африканський континент. Як правило, наші товариські матчі обмежуються опонентами з інших частин світу, але іноді, як сьогодні, вітчизняним уболівальникам все ж щастить побачити футболістів з Африки. Чому щастить? Тому, що велика частина команд з цієї частини земної кулі демонструє вельми видовищну гру. В африканських збірних, як правило, є яскраві персоналії, але в цілому ці колективи дуже нестабільні, хоча і фізично непогано підготовлені.

Наш сьогоднішній опонент - збірна Нігерії - в поточному році стала «бронзовим» призером Кубка африканських націй, поступившись у півфіналі Алжиру (1:2) з неймовірним голом Мареза на останніх секундах додаткового часу, але здолавши в «втішному фіналі» Туніс з мінімальним рахунком 1 :0.

Нігерія посідає 33-тє місце в поточному рейтингу ФІФА, відстаючи від України на вісім позицій. Та й взагалі між командами чимало спільного з точки зору футбольної статистики, але про все по порядку. А почнемо знайомство з африканською командою з її «ватажка» - головного тренера.

Головний тренер 

З 2016 року з «Суперорлами» працює Гернот Рор. Це 66-річний німецький фахівець, який свого часу виступав на позиції захисника. За часів гравецької кар'єри Рор двічі ставав чемпіоном Німеччини та перемагав в Кубку європейських чемпіонів (все - з «Баварією», де був глибоким резервістом, але все ж), а також тричі брав «золоті» медалі в чемпіонаті Франції й двічі піднімав над головою Кубок цієї країни (це вже з «Бордо», де Рор провів більше трьох з половиною сотень поєдинків).

Кар'єру футболіста Рор завершив в 1989 році і практично відразу ж знайшов себе спершу в ролі спортивного директора «Бордо», а потім кілька разів займав пост головного тренера цієї команди. Під його керівництвом «жирондинці» один раз дісталися до фіналу Кубка УЄФА-1995/96, де французи в двоматчевій дуелі програли «Баварії» (0:2, 1:3). До слова, тоді кольори «Бордо» захищали майбутні зірки французького і європейського футболу - Зінедін Зідан, Біксант Лізаразю та Крістоф Дюгаррі.

Після «Бордо» Рор безуспішно спробував знайти себе в цілому ряді французьких та європейських клубів, перш ніж в 2008 році його занесло в Туніс, де він очолив «Етуаль дю Сахель». Особливих успіхів там не добився, але це знайомство з Африкою стало для Рора знаковим. З 2010 року коуч безперервно працює на цьому континенті, причому неодмінно з національними командами - Габоном (2010-2012), Нігером (2012-2014), Буркіна-Фасо (2015), а з 2016-го, як уже згадувалося вище, працює зі збірною Нігерії. Серед досягнень Рора, крім уже згаданої «бронзи» ​​на Кубку африканський націй, обов'язково слід виділяти й вихід «Суперорлів» до фінальної частини ЧС-2018. На цьому турнірі нігерійці потрапили у вкрай непросту групу з Аргентиною, Хорватією та Ісландією, поступившись двома заповітними путівками в плей-офф першим двом командам й обійшовши в турнірній таблиці квартету D лише остров'ян, яких Нігерія і обіграла з рахунком 2:0.

Фото cafonline.com. Гернот Рор

Всього під керівництвом Рора збірна Нігерії провела 35 поєдинків, в яких здобула 20 перемог при 5 нічиїх і 10 поразках з різницею м'ячів 51:33. Цілком непоганий показник, хоча нігерійським уболівальникам, звичайно ж, хотілося б більшого.

Тактика

Не будемо надто заглиблюватися в хащі, й візьмемо за основу виступи Нігерії на Кубку африканських націй-2019. На цьому турнірі «Суперорли» провели сім поєдинків. До слова, останній з них проти Тунісу, датований 17 липня, і є крайнім, який нігерійці провели перед зустріччю в Дніпрі з Україною.

У всіх матчах на Кубку Африки збірна Нігерії грала з використанням тактичної розстановки 4-2-3-1 з двома яскраво вираженими опорними півзахисниками і трьома креативними атакуючими хавбеками (двома фланговими і одним центральним). Цікаво, що яке б завдання не стояло перед командою і які б заміни не робив тренерський штаб, але навіть по ходу поєдинків нігерійці не змінювали стартову тактичну побудову та грали строго по зазначеній вище розстановці.

Фото cafonline.com

Нігерія досить вміло пристосовується під гру суперника. Ця команда не прагне будь-що-будь володіти м'ячем. Лише в двох матчах на Кубку Африки (проти Бурунді і Мадагаскару) у «Суперорлів» була перевага над опонентами у володінні м'ячем. У всіх інших поєдинках нігерійці віддавали ігрову ініціативу суперникам, а самі намагалися ловити їх на контратаках. Втім, і командою, яка явно «грає від грубки» нинішню Нігерію однозначно назвати не можна. Іншими словами, це дуже мінлива команда, яка здатна як грамотно включати пресинг, так і робити ставку на гру від оборони з прицілом на помилки суперника.

У той же час нігерійці дуже вміло вдавалися до використання стандартних положень на Кубку африканських націй. Ця команда стала лідером турніру за кількістю поданих кутових (38), а також третьою за зібраними порушеннями суперника (109). Цікаво й те, що «Суперорли» гостро націлені на завершення своїх дій ударами. Нігерія на КАН-2019 стала першою по торканням м'яча в штрафному майданчику (125) і другою - за кількістю ударів (78). На все це тренерському штабу збірної України варто звернути особливу увагу, через що майбутній матч набирає додаткової інтриги, так як Нігерія значно більш різносторонній опонент, ніж команди Литви, Люксембургу та, ймовірно, навіть Сербії, які грають з «синьо-жовтими» в одній групі по відбору на Євро-2020.

До кого варто придивитися

На матч проти України не отримав виклик, мабуть, найавторитетніший та найвідоміший з нині граючих футболістів з нігерійським корінням - Джон Обі Мікел. Екс-хавбек «Челсі» провів кілька поєдинків на КАН-2019, але останнім часом його кар'єра відверто йде на спад. Влітку 32-річний Мікел перебрався до Туреччини до лав «Трабзонспора», де поки провів лише 68 хвилин в двох поєдинках тамтешньої Суперліги.

Немає в команді й іншого екс-представника «Челсі» Віктора Мозеса. Цей атакуючий хавбек, який нині виступає за «Фенербахче», завершив міжнародну кар'єру ще влітку минулого року, хоча зараз Мозесу лише 28 років.

У той же час сумувати Рору та фанатам нігерійської збірної навряд чи доводиться. Зараз в їх команді чимало талановитих і яскравих молодих виконавців. Так, тут немає представників топ-клубів, але ледве не всі ключові гравці нинішніх «Суперорлів» виступають в міцних середняках з європейських топ-ліг. Зокрема, особливої ​​уваги потребують Самуель Чуквуезе («Вільярреал»), Алекс Івобі («Евертон»), Віктор Осімхен («Лілль») та Денніс Бонавентуре («Брюгге»). Та й інших «молодих і гарячих» (в заявці Нігерії на Україну практично немає гравців віком старше 25 років) скидати з рахунків також не варто.

А ось хто точно не зіграє в Дніпрі проти «синьо-жовтих», так це Ахмед Муса («Аль-Наср»), Вілфред Ндіді («Лестер») та Генрі Оньєкуру («Монако»). Всі троє - серйозні втрати для нігерійців. Муса не зможе вийти на поле через травму, Оньєкуру спантеличений питанням отримання візи на проживання у Франції, а Ндіді попросив відпочинок, який йому необхідний після недавнього відновлення від ушкодження. Загалом, у Рора буде хороший шанс перевірити на цих позиціях найближчих дублерів.

Відмінності в грі з Україною

Статистика говорить про те, що Нігерія робить меншу ставку на контроль м'яча, ніж Україна. При цьому, стверджувати що подібний аспект в чомусь іншому вигідно виділяє африканців на тлі «синьо-жовтих» не можна, як мінімум якщо брати до уваги ігрові дані обох команд за 2019 календарний рік.

Навіть при меншій кількості володіння м'ячем, а також числі передач, Нігерія все одно програє Україні за середньоматчовим числом організованих контратак, не кажучи вже про позиційні атаки. Важливо відзначати, що в останньому компоненті у обох команд вкрай непривабливі показники за кількістю завершуваних дій ударами. А ось в контратаках «синьо-жовті» виглядають куди ефективнішими за нігерійців, завершуючи їх ударами в 47% випадків проти 24% у африканців.

У той же час, загальна гострота, яку створюють команди біля воріт суперника в нинішньому році, як в України, так і у Нігерії фактично на однаковому рівні - 1,28xG проти 1,27xG. Те ж саме стосується і показника єдиноборств, де цифра африканців фактично як під копірку взята з відповідної колонки збірної України.

У чому відмінності більш-менш серйозні, так це в середній кількості ударів по воротах (наші б'ють дещо частіше), відсотку довгих передач (Україна рідше вдається до лонгболлів), а також середньоматчовому числу так званих розумних передач (пасів, які надають атакам креативного напряму) . До слова, більш розумну, зрілу й тактично грамотну гру у виконанні України на тлі непростого суперника і хочеться побачити в Дніпрі. Кадрові втрати нігерійців можуть внести деякий розлад в їх загальнокомандні дії, а ось чи зможе проявити себе як слід найближчий резерв «синьо-жовтих», якому, найімовірніше, дасть шанс Андрій Шевченко, - зрозуміємо вже за підсумками цього спарингу.

Олексій СЛИВЧЕНКО

P.S. Товариський матч Україна — Нігерія відбудеться на «Дніпро-Арені» у вівторок, 10-го вересня, о 21:30 за київським часом. Sport.ua проведе текстову онлайн-трансляцію матчу Україна — Нігерія.