Георгій ЗАНТАРАЯ: «Організатори змусили завоювати золото!»

Лідер українського дзюдо Георгій Зантарая привіз додому з Мінська дві золоті медалі – Європейських ігор і чемпіонату Європи, які проходили паралельно. Досвідчений спортсмен добився чергового тріумфу в категорії до 66 кілограмів.

– Своєму синові обіцяв подарунок, і, вважаю, золота нагорода – непоганий сюрприз для нього. Всі рідні раді! Моя сім'я – це найголовніша мотивація, яка приїжджає мене підтримувати на змаганнях. І я перемагаю на татамі для своїх дітей, для них – це хороший приклад, щоб вони займалися спортом і вели правильний спосіб життя.

– А тренер як налаштовував?
– Мій наставник Віталій Дуброва – геніальний. Запитайте у нього, як йому вдається робити так, щоб я виступав на вищому рівні багато-багато років. Насправді у нас хороша команда, яка готує спортсменів, щоб вони постійно домагалися хороших результатів.

– Яка медаль цінніше, якщо, звичайно, коректно таке порівняння, - Європейських ігор або чемпіонату Європи?
– Напевно, золото Евроігр. У моїй колекції вже була перемога на першості континенту, до цього була бронзова нагорода І Європейських ігор в Баку в 2015 році в командному турнірі, а в особистому – немає. Тепер у мене є медалі всіх великих міжнародних змагань крім Олімпійських ігор.

– Чимось відрізнявся старт в Мінську від змагань подібного рангу?
– Турнір нічим не відрізнявся від чемпіонатів Європи, які проходять щороку: змагання такі ж сильні. Нікого не виділю, тому що всі учасники були гідними, всі хотіли виграти золоту медаль Європейських ігор і чемпіонату Європи. Взагалі, ще раз повторю відому істину про те, що найголовніший суперник – це ти сам. І в першу чергу ти повинен подолати себе, щоб потім подолати когось. До Мінська-2019 ми готувалися як до дуже важливого старту, а таких стартів у нас в нинішньому сезоні всього два – світовий і континентальний чемпіонати. Можна сказати, що один етап пройдено, готуємося до другого, який пройде зовсім скоро – через два місяці в Японії.

– У Мінську вже після «золотого» виступу ви провели майстер-клас ...
– Ось організатори вгадали, кого треба запрошувати виступити перед дітьми. Вони до мене звернулися ще за два місяці до змагань. Я у них запитав: «Майстер-клас повинен відбутися незалежно від мого результату в Мінську?» Вони відповіли: «Так!» І я дав собі установку: «Соромно буде вчити чомусь дітей після програшу». І, чесно кажучи, мене змусили завоювати золоту медаль (сміється).

– Знаю, що ваша «лекція» викликала великий інтерес.
– Дійсно, було більше двохсот дітей. Показував, як я вмію тренуватися. Програма була звичайною для всіх майстер-класів: ти показуєш свою техніку

... Ну і головне - передача енергетики: юні дзюдоїсти приходять поспілкуватися, взяти автограф і, скажімо так, доторкнутися до чемпіона, потриматися за форму, в якій видобуваються нагороди найбільш значущих змагань.

Олексій ГОНЧАРУК, спеціально для Sport.ua