Танці на склі, танці не для слабких

Феноменальний успіх молодіжної збірної України (U-20) на чемпіонаті світу в Польщі всім нам ще належить по-справжньому усвідомити і зрозуміти. Велике бачиться на відстані, тому справжню ціну, справжнє значення титулу чемпіонів світу Україна відчує трохи пізніше, коли схлинуть емоції і феєрверки. Трохи пізніше, коли гравці команди Олександра Петракова вийдуть за межі свого «ніжного» віку, можна буде серйозно поговорити і про те, хто з них виправдав очікування і зумів заграти вже і на дорослому рівні, а до кого доля виявилася не настільки люб'язною.

Поки ж, віддаючи належне нашим пацанам за історичний результат на молодіжному ЧС-2019, мимоволі і інстинктивно хочеться проводити паралелі з двома нашими збірними, які до тріумфу команди Петракова вважалися найуспішнішими в історії нашого футболу – молодіжною збірною зразка 2006 року і юніорською - зразка 2009 -го. Ті команди вважалися не менше талановитими, ніж свіжоспечений переможець польського міні-мундіалю, проте стати гравцями європейського рівня з тих двох колективів вдалося лише одиницям.

Чому - питання аж ніяк не пусте. Але відповісти на нього чітко не є метою даної замітки: занадто боляче усвідомлювати очевидне, занадто недоречно наступати на мозолі. Зараз ми просто спробуємо згадати всіх поіменно, хто засвітився в 2006 і 2009-му, і як склалися їхні подальші долі.

Молодіжна збірна України-2006. Віце-чемпіон Європи (U-21)

Шлях нашої молодіжки (U-21) на чемпіонат Європи був дуже тернистим. У відбірковій групі підопічні Олексія Михайличенка зайняли друге місце, поступившись першістю данцям. У матчі плей-офф за вихід на Євро українці зустрілися з бельгійцями. І в першому поєдинку - вдома - поступилися 2:3. Невдало почали і матч-відповідь - першими пропустили, але голи Фоміна, Чигринського і Мілевського вивели нашу команду на чемпіонат Європи.

Група на Євро у наших підібралася серйозна - Італія, Голландія і знайома Данія. У першому матчі на Євро українці сенсаційно здолали Голландію (за наших забивали Фомін і Мілевський). У другому турі українці поступилися «Скуадрі Адзуррі» - 0:1, причому К'єлліні забив на третій доданій хвилині до другого тайму. Доля виходу в півфінал вирішувалася в третьому турі. На цей раз українці виявилися сильнішими данців - 2:1, і знову голами відзначилися Фомін і Мілевський. У півфіналі Україна в серії післяматчевих пенальті здолала Сербію - 5:4, і вийшла у фінал, де зустрілася зі старим знайомим - однолітками з Голландії. Цього разу українцям не вдалося перемогти - неприємна поразка 0:3. Однак і друге місце на молодіжному Євро було розцінено, як безсумнівний успіх українського футболу. Хто ж забезпечував цей успіх, і де ті герої зараз?

Олексій МИХАЙЛИЧЕНКО, тренер

Після молодіжки очолював національну збірну, однак серйозних успіхів з нею не домігся. На даний момент - спортивний директор київського «Динамо».

Андрій ПЯТОВ, голкіпер

Один з небагатьох з тієї збірної, хто забронював за собою і місце в національній команді. Після успіху на Євро Андрій побував з командою Блохіна на ЧС-2006. Трохи пізніше підписав контракт з «Шахтарем», в якому працює донині.

Олександр РИБКА, голкіпер

На турнірі - один матч, зате встиг стати героєм післяматчевих пенальті в грі з сербами. За першу збірну провів дві гри. Зараз захищає кольори азербайджанського «Сабаїла».

Григорій ЯРМАШ, захисник

На турнірі провів п'ять матчів. Без варіантів, незамінний правий захисник тієї команди. Але в національній збірній закріпитися не зміг. Закінчив кар'єру в «Зорі».

Олександр РОМАНЧУК, захисник

Як і Ярмаш на правому фланзі, Романчук був безальтернативним варіантом в молодіжці на лівому краю оборони. Однак повністю розкрити свій потенціал цьому футболісту не вдалося: ні в першій збірній країни, ні в «Динамо», чиїм вихованцем він був.

Дмитро ЧИГРИНСЬКИЙ, захисник

Той турнір став для Дмитра зоряним часом. Він потрапив до символічної збірної чемпіонату, став основним в «Шахтарі», вигравши з донеччанами Кубок УЄФА, а потім перейшов в «Барселону». Але закріпитися в команді з Каталонії не зміг, і був змушений повернутися в «Шахтар». Але заграти на колишньому рівні так і не зумів. Зараз виступає за грецький АЕК.

Олександр ЯЦЕНКО, захисник

Напевно, головна надія тієї збірної, і її головне розчарування. Капітан тієї команди, лідер тієї команди. Мав стати таким і в першій збірній, і в «Динамо». Однак травми і оренди угробили його кар'єру, яку завершив у «Геліосі».

Євген ЧЕБЕРЯЧКО, півзахисник

На турнірі зіграв п'ять матчів. Був основним гравцем, але вище цього рівня не стрибнув. За першу збірну провів два матчі. Хоча в складі «Дніпра» є фіналістом Ліги Європи. Правда, на клубному рівні Євгену довелося перекваліфікуватися в захисники.

Тарас МИХАЛИК, півзахисник

Теж незамінний гравець тієї команди. Став основним і в першій збірній, і в «Динамо». Догравав в московському «Локомотиві».

Олександр АЛІЄВ, півзахисник

Ще одна зірка, яка занадто рано згасла. Після Євро Олександр став одним з лідерів і національної команди, і «Динамо», і трохи пізніше «Локомотива». Але буйна вдача і негаразди зі спортивним режимом привели до того, що в 28 років він вже завершував кар'єру.

Адріан ПУКАНИЧ, півзахисник

Починав дуже здорово в «Шахтарі», але закріпитися не зміг. Нескінченні невдалі оренди, закордонні маршрути ... Не заграв і в головній збірній країни - лише два матчі.

Олександр МАКСИМОВ, півзахисник

На Євро зіграв чотири гри. Це його найвища точка кар'єри. Змінив більше десяти клубів в Україні, догравав у чемпіонатах Білорусі та Мальти.

Максим ФЕЩУК, нападник

Завжди вважався перспективним, але вище так і не стрибнув. Молодіжне Євро - вінець його кар'єри. На клубному рівні виступав у багатьох українських командах, а також в Казахстані і Молдові.

Руслан ФОМІН, нападник

Один з двох головних форвардів тієї збірної. Належав «Шахтарю», весь час намагався закріпитися в цій команді, але так і не зміг. Зараз виступає за «Маріуполь».

Артем МІЛЕВСЬКИЙ, нападник

Юніорська збірна України-2009. Чемпіон Європи (U-19)

Шлях на континентальну першість-2009 для юніорської збірної України (U-19) виявився дуже простим. Цей турнір проводився в Україні (на полях Маріуполя та Донецька), тому команда Юрія Калитвинцева уникла відбіркового етапу. У групі українцям попалися збірні Англії, Швейцарії та Словенії. У першому турі - непоказна нічия зі словенцями. У другому матчі наші футболісти теж розписали мирову - на цей раз з англійцями. Лише в третьому турі вдалося перемогти - з мінімальним рахунком була обіграна Швейцарія.

У півфіналі збірна України впоралася з Сербією завдяки дублю Гармаша, а в фіналі в присутності 25 тисяч уболівальників наші виявилися сильнішими англійців - 2:0, і вперше в історії виграли для України континентальну першість.

На жаль, але долі багатьох героїв того чемпіонату Європи виявилися ще більш приземленими, ніж кар'єри гравців, які стали віце-чемпіонами молодіжного Євро три роки перед цим.

Юрій КАЛИТВИНЦЕВ, тренер

Недовгий час очолював національну збірну України, але безуспішно. Невдачею закінчилося і його відрядження в московське «Динамо». Зараз тимчасово безробітний.

Ігор ЛЕВЧЕНКО, голкіпер

Був першим номером тієї збірної. Але в головну команду країни не пробився. Його пік на клубному рівні - «Олімпік» і «Зоря».

Богдан БУТКО, захисник

На турнірі провів дві гри. Один з небагатьох з тієї команди, хто пробився в основу першої збірної. Після численних оренд повернувся в «Шахтар».

Сергій КРИВЦОВ, захисник

На Євро провів п'ять поєдинків. Після того чемпіонату випав з поля зору, так як грав за запорізький «Металург», але після повернення в «Шахтар» зміг стати основним і в донецькій команді, і в збірній України. 

Дмитро КУШНІРОВ, захисник

Основний гравець збірної. В його активі - п'ять матчів. Його кар'єра не склалася. У 2014 році повісив бутси на цвях. Зараз працює поліцейським.

Сергій ЛЮЛЬКА, захисник

Подавав великі надії. На турнірі провів одну гру, але вилетів в першому ж матчі через складну травму. Не зумів закріпитися в «Динамо». Зараз гравець «Десни».

Темур ПАРЦВАНІЯ, захисник

Основний гравець збірної. Євро-2009 - вінець його кар'єри. У «Динамо» не заграв. Останній клуб - «Десна».

Кирило ПЕТРОВ, півзахисник

Капітан команди, один з її лідерів. Але в дорослому футболі загубився. У «Динамо» не склалося, їздив і Україною, і ближнім зарубіжжям. Зараз грає за азербайджанський «Нефтчі».

Віталій ВІЦЕНЕЦЬ, півзахисник

Як і Люлька, травмувався в першій же грі турніру і вибув з ладу. Подавав великі надії, але травми зламали його кар'єру. У 25 років зав'язав з футболом.

Денис ГАРМАШ, півзахисник

Найращий бомбардир збірної - три м'ячі. Єдиний з того покоління, хто плавно і безболісно перейшов в першу збірну. Був основним і в головній команді країни, і в «Динамо», але останнім часом рідко з'являється в основі.

Дмитро ЄРЕМЕНКО, півзахисник

На Євро провів п'ять ігор. Ні в першу збірну, ні в серйозний клуб він так і не пробився.

Артур КАРНОЗА, півзахисник

Чотири гри на турнірі. Ходив в перспективних, але зіграти на високому рівні так і не вдалося. Останній клуб - друголіговий «Минай».

Сергій РИБАЛКА, півзахисник

За задаткам - гравець основи і «Динамо», і збірної України. Однак в київському клубі не зумів закріпитися, та й у збірній теж. Зараз грає в Туреччині за «Сівасспор».

Євген ШАХОВ, півзахисник

На Євро провів чотири матчі. З «Дніпром» став фіналістом Ліги Європи, а з ПАОКом - чемпіоном Греції. Кандидат в збірну України.

Віталій КАВЕРІН, форвард

На Євро - чотири матчі. Надій не виправдав. Ні в «Дніпрі», ні в «Динамо». Виступає за «Поділля».

Сергій ШЕВЧУК, форвард

Ще один талант «Динамо», який не розкрився На турнірі провів п'ять матчів. Найвідоміший його клуб - «Волинь».

Дмитро КОРКІШКО, форвард

Головна надія того турніру. У всякому разі, в атаці. Але ні в рідному «Динамо», ні в першій збірній країни не зміг заграти. Зараз виступає за турецький «Хатайспор».

Читайте також: Сборная Калитвинцева, выигравшая Евро: где они сейчас