Редкач може увірватися в чемпіонську гонку через 10 років після дебюту
Оглядач Sport.ua Лев Кравців вважає, що в українця з'явився відмінний шанс
Ви пам'ятаєте, що український бокс не закінчується на Ломаченком, Усиком та Гвоздиком? Є досить багато непоганих боксерів і ще більше тих, про яких ми ніколи не чули. От саме Іван Редкач – серед них. В ніч проти неділі він проведе поєдинок проти екс-чемпіона світу Девона Александера.
Чим займався Редкач десять років кар'єри?
Дебют українця відбувся 3 листопада 2009 року. У той час в Україні всі обговорювали братів Кличків та Ломаченка, який взяв історичне золото на Олімпіаді. Іван почав з США – дуже розумний хід, якщо готовий бути професійним боксером.
Він відразу потрапив в м'ясорубку американських залів, безлічі спаринг-партнерів і потреби щодня доводити, що ти чогось вартий. Набравшись місцевих особливостей ведення бою, Редкач все більше перетворювався в нетипового українського боксера: менше обдуманих дій, більше активностей в атаці і серійних ударів.
Прізвисько «Жахливий», як у легендарного Моралеса і виходи в ринг в шортах з мексиканськими і українськими кольорами відсилали нас у ті часи, коли найкращі мексиканці не були рудими розважливими контрпанчерами, а від їх боксу хотілося навіть не кліпати очима, щоб не пропустити щось важливе.
За десять років на профірингу Іван виграв двадцять два поєдинки (17 з них нокаутом), чотири рази програв (два рази - достроково) і один поєдинок звів внічию. Хороший рекорд, але не топовий і далекий від ідеального. Проте, на поєдинках українця нудьгувати не вийде. Він б’ється і йде вперед навіть з найжорсткішими і великими суперниками. Наприклад, як в бою з Джошем Моліною. Якщо хочете старого доброго махача – обов'язково перегляньте той бій.
До чемпіонських титулів не підпускали ці самі поразки. То верткий Тевін Фармеру, то той же Моліна. Весь час Івану бракувало десь рівня, десь нормального плану на бій, щоб поборотися за титули.
Александер навіть після поразок і перерви – фаворит
Девон Александер – екс-чемпіон світу і той самий боксер, якого свого часу вважали майбутнім Флойдом Мейвезером. У цій же пачці був і Тімоті Бредлі, і ще кілька молодих і перспективних. Але з часом Александер здувся.
Не те, щоби він здав фізично, просто перестав тягнути рівень опозиції. Спочатку його підбила поразка того ж Бредлі, якого вважали не таким талановитим, як Девон, а потім Шону Портеру – простому рубасі, який примудрився перебоксувати швидкісного і, здавалося, більш технічного суперника. Зараз Шон – чемпіон, а Александер лише з приставкою «екс».
Після Портера були ще спроби – переможений Хесус Сото Каррас, а потім дві поразки поспіль: Аміру Хану й Аарону Мартінесу і перерва на два роки. Здавалося, що Девон вже не повернеться, але в 2017-му він побив Валтера Кастільо, потім судді дали нічию в поєдинку з Віктором Ортісом і ще був програш Андре Берто. Майже всі топи, але результати не вражають.
Навіщо повертався – не ясно з такими-то результатами. Навіть у Івана все радісніше. Проте, саме Девон – фаворит поєдинку за котируваннями букмекерів і міркувань експертів.
У Івана є шанс довести, що він краще
Насправді, фаворитизм Александера – справа дуже умовна. Звичайно, він хоче увірватися в чемпіонську гонку, як і Іван, але одного бажання замало. Так, у Редкача завжди виникали проблеми з технічними бійцями, але Девон вже давно не той самий «майбутній Мейвезер». Вже дуже багато років.
Поєдинок проходитиме у ваговій категорії до 66 кг, яка є дуже зручною для українця. Він вище суперника, його розмах рук більше, а значить, діставати своїми ударами буде простіше, ніж з більш габаритними суперниками. Його удар точно не слабший, ніж у американця, а відсоток дострокових перемог каже, що навіть сильніше: 61% суперників Редкача не достояли до фінального гонгу, у американця цей відсоток дорівнює 42-м.
Звичайно, рівень опозиції і досвід участі в титульних поєдинках на боці Девона. Він все ще досить швидкісний і вибуховий, але не факт, що після стількох поразок і змазаних поєдинків, він не посиплеться під натиском українця. Александер завжди був не найсильнішим в ментальному плані бійцем. У той час, як його нинішній суперник йде вперед і атакує навіть в найскладніших ситуаціях.
Просто точно не буде ні одному, ні іншому. Американець постарається утримати суперника на дистанції, розстрілюючи його звідти, а Редкачу потрібно будь-що зближуватися і бити. Жорстко і боляче. Підтискати, не припиняючи з перших же секунд, щоб до середини загнати бігаючого опонента і змусити вимотатися.
Цей поєдинок – шанс для Івана домогтися титульного бою або хоча б поєдинку за звання претендента. Йому вже 33 і, хоча він може бажати битися до старості, спортивний вік невблаганно наближається до свого логічного завершення. Або йди і зноси фаворита, або забудь про те, що у тебе була можливість стати чемпіоном.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Колишній чемпіон світу не радить Дюбуа битися проти Джозефа Паркера
Кияни розгромно програли «Ференцварошу»