Експеримент провалився: нові легіонери не зробили Ворсклу сильнішою

У минулому сезоні вперше за 21 рік і вдруге у своїй історії «Ворскла» здобула медалі національного чемпіонату. Полтавчани, як і вже в далекому 1997 році, приміряли «бронзу» - по суті, чи не найвищу нагороду в сучасних реаліях українського футболу для інших команд, крім «Шахтаря» та «Динамо», які вічно ділять між собою 1-2 місця.

В УПЛ-2017/18 в складі «Ворскли» було всього чотири легіонера. Та й то, чи не кожного з них іноземцем в широкому розумінні цього слова можна назвати насилу. Грузин Кобахідзе вже настільки давно грає в Україні, що став практично своїм. Його співвітчизник Гіоргадзе також добре розуміє культуру, звичаї і вектор розвитку вітчизняного футболу, в якому «вариться» з літа 2017 року. Вірменин Кадимян в Україні знаходиться ще довше, ніж Кобахідзе. По суті, саме в нашій країні Гегам став професійним футболістом і вся його кар'єра поки пов'язана виключно з вітчизняними клубами. Залишається ще лише косовар Ардін Даллку, але він також перші кроки в професіоналах робив саме в Україні, прибувши в «Ворсклу» ще в 18 років і будучи рідним братом однієї з легенд полтавського клубу серед легіонерів - Арменда Даллку.

Таким чином, ми бачимо, що «бронзу» в минулому сезоні команда Василя Сачко «викувала» практично без залучення іноземців, адже ті, хто боровся за полтавчан або чудово розуміють культуру та традиції нашої країни, що іноземцями можуть вважатися тільки номінально, або й зовсім провели в Україні стільки часу, що теоретично навіть мають законну можливість претендувати на громадянство.

У сезоні-2018/19 керівництво «Ворскли», очевидно, вирішило трохи змінити кадрову політику і запросити побільше іноземців. Швидше за все, на зміну вектора вплинула участь полтавчан в груповому раунді Ліги Європи, де боси «Ворскли» розраховували «засвітити» своїх гравців з метою подальшого вигідного їх перепродажу. Як відомо, з легіонерами це зробити простіше, ніж з українцями. Однак вийшло все зовсім не так, як виглядало в теорії. «Ворскла» посіла третє місце в своїй групі, випередивши «Карабах», який фінішував четвертим, лише за додатковими показниками. В цілому єврокубковий похід полтавчан виявився досить кволим та безславним.

Всього за два трансферних вікна нинішнього сезону в «Ворсклу» прийшло 9 нових футболістів, з яких 6 – з іноземним паспортом. Зараз, коли полтавці б'ються в нижній шістці УПЛ, а європохід завершився крахом, можна сміливо говорити, що експеримент із залученням легіонерів провалився. Полтавська команда в нинішньому сезоні точно не стала сильнішою, а через деяких новобранців, які недостатньо добре інтегрувалися в гру колективу, ще і втратила чималу кількість очок.

Що ж, поговоримо про цих закордонних новобранців полтавчан і їх досягнення більш детально.

Ніколас КАРЕКА, 21 рік, нападник

Громадянство: Бразилія
Матчі в УПЛ: 21
Результативні дії: 2 голи
Картки: 4 жовті

Вихованець «Греміо» Ніколас Карека до переїзду в Україну не був більш-менш відомим гравцем навіть на батьківщині. Він зіграв вкрай малу кількість матчів за «Фігейренсе» і «Оесте», абсолютно не вражаючи результативністю. За якими критеріями «Ворскла» вирішила орендувати у «Греміо» цього бразильця - загадка. За 21 матч в УПЛ Карека відзначився лише 2 голами і поки зовсім неясно, чим цей форвард кращий або конкурентоздатніший, ніж наявні українці Коломоєць та Васін.

Єдина якість, яка вигідно виділяє Кареку під стиль гри «Ворскли» - вміння добре себе проявляти у верховій боротьбі за м'яч. В середньому бразилець за поєдинок здійснює 9,5 єдиноборств, виграючи 33,1% з них. Звичайно, якісна складова показника не настільки істотна, як хотілося б тренерам «Ворскли», але вже яка є.

В іншому Карека - досить посередній футболіст, рівень якого якщо і тягне на УПЛ, то тільки під нинішні реалії, та й то з великими питаннями. 30 червня закінчується термін оренди Ніколаса і навряд чи у керівництва «Ворскли» знайдуться хоч якісь аргументи на користь того, щоб намагатися залишити цього виконавця в своїх рядах і на наступний сезон.

АРТУР, 24 роки, захисник

Громадянство: Бразилія
Матчі в УПЛ: 18
Результативні дії: відсутні
Картки: 3 жовті

Бразилець прийшов у «Ворсклу» вільним агентом і був покликаний закрити проблемну для полтавчан позицію лівого захисника. Однак своєю грою Артур переконав тільки в тому, що рівень цього футболіста геть не відповідає статусу чинного «бронзового» призера чемпіонату України.

Очевидно, що Артура брали під єврокубки з надією, що там цей фулбек зможе себе проявити. Було помітно, що в деяких поєдинках Ліги Європи бразилець відверто «продавав себе», забуваючи про необхідність працювати на команду. Але навіть своєї мети Артур не добився - постійні грубі помилки, більшість з яких призводили до голів або гольових моментів біля воріт «Ворскли», явно не посприяли вибудовуванню черги з потенційних покупців.

У другій частині сезону Артур з'являється на полі, скоріше, через кадрову безвихідь, ніж через необхідність в його послугах. Кількість браку у цього гравця дуже висока - за статистикою лише 57% дій фулбека завершуються успіхом. При цьому, кількість втрат м'яча у Артура перевищує його ж показник відборів - 11,8 проти 8,2. З урахуванням того, що контракт футболіста з «Ворсклою» розрахований до літа 2020 року, він, швидше за все, залишиться в Полтаві і ще на один сезон. Хоча, об'єктивно кажучи, влітку «Ворсклі» терміново потрібно шукати інші варіанти на цю позицію.

Ібрахім КАНЕ, 18 років, захисник

Громадянство: Малі
Матчі в УПЛ: 9
Результативні дії: відсутні
Картки: 2 жовті + 1 червона

Типовий «ноунейм», якого якимось незрозумілим чином занесло в Україну. Для Кане «Ворскла» стала першим професійним клубом, так як на батьківщині він грав за «Дугуволофілу» на молодіжному рівні.

Кане виступає на все тій же проблемній для полтавчан позиції лівого захисника. Спочатку розглядався як «гравець з прицілом на майбутнє», але через невпевнену і невдалу гру Артура почав більш активно залучатися до матчів першої команди. В цілому критикувати Кане нині не варто. Від нього об'єктивно і не чекали більшого, але певним потенціалом цей африканець володіє.

Радує, що Кане виявив здатність здійснювати більше відборів та підборів м'яча, ніж його втрат - 8,9 проти 7,5. Крім того, він виграє 44,4% єдиноборств і вельми добре використовує довгі передачі, що для гри «Ворскли» важливо - при 4,9 лонгболлах в середньому за матч їх точність становить 48,6%. Єдине, в чому Кане поки зовсім не вражає - дії на атаку. За 9 матчів він не відзначився ні голом, ні асистом, виконавши вкрай скромні 2 передачі під удар партнерам. З урахуванням віку Кане, мабуть, ставка на нього не виглядає незрозумілою, проте варто бути готовим до того, що через нестабільність цього юного гравця «Ворскла» може втратити чимало очок.

Едін ШЕХІЧ, 24 роки, півзахисник

Громадянство: Боснія та Герцеговина / Хорватія
Матчі в УПЛ: 6
Результативні дії: відсутні
Картки: 2 жовті

У «Ворсклу» Едін Шехіч прийшов в зимове трансферне вікно на правах вільного агента після розірвання контракту зі сплітським «Хайдуком». Мабуть, поки головним козирем цього футболіста бачиться універсальність - Шехіч здатний зіграти на правому фланзі атаки, оборони, в центрі поля і навіть при необхідності закрити позицію центрального нападника, що вже траплялося в його кар'єрі.

У тих шести поєдинках, які Шехіч провів за «Ворсклу», він абсолютно нічим не вразив. Якщо ж звернутися до статистики, то стане ясно, що поки рівень гри, який демонструє цей гравець є досить низьким. Едін здійснює в середньому 59 ТТД, з яких лише 44% виявляються вдалими. У хавбека досить високий показник втрат м'яча (10,8 в середньому за матч), причому майже третю частину з них (30,4%) він робить на своїй половині поля.

Серед позитивних моментів - відносна активність в атаці. Шехіч в середньому 3,5 рази за матч торкається м'яча в штрафному майданчику, завдає 1,7 удару по воротах при точності в 43%. Однак об'єктивно від легіонера в 24 роки варто вимагати й очікувати однозначно більшого, тим паче, якщо у «Ворскли» є амбіції й надалі боротися за місця в єврокубках, а не животіти в нижній частині турнірної таблиці.

Наджееб ЯКУБУ, 19 років, захисник

Громадянство: Гана
Матчі в УПЛ: 5
Результативні дії: 1 гол
Картки: відсутні

Як і Кане, Наджееб Якубу залишається загадковою фігурою в таборі «Ворскли». Цей молодий футболіст виступає на правому фланзі, причому може зіграти як у захисті, так і в півзахисті. Поки вигравати конкуренцію у більш досвідчених Пердути, Сапая та Кобахідзе у Якубу виходить нечасто.

У тих п'яти поєдинках, які Якубу встиг провести в УПЛ, однозначного враження про себе зробити не зміг. Африканець часто втрачає м'яч і не настільки переконливий при його відборі або в грі на перехопленні. Поки відверто боїться, коли доходить до фінальної третини поля, вважаючи за краще частіше грати назад, ніж на загострення (в середньому за матч у Якубу 12,6 пасів назад при 10 передачах вперед).

Об'єктивно Якубу поки не справляє враження футболіста, який здатний витіснити зі складу Ігоря Пердуту, що добре себе проявляє. Однак невідомо, що станеться в літнє трансферне вікно, а тому мати певну опцію для тренерського штабу «Ворскли» зайвим не буде. Хоча невідомо, чи залишиться в Полтаві і сам Якубу, адже взимку він був помічений на перегляді в «Кайраті»... Втім, якщо Наджееб залишиться, то, як і в випадку з Кане, потрібно розуміти, що він тільки зараз робить перші кроки в футболі , а тому основна частина «набитих гуль» і помилок у африканця ще попереду.

Тодор ПЕТРОВІЧ, 24 роки, півзахисник

Громадянство: Боснія та Герцеговина / Сербія
Матчі в УПЛ: 3
Результативні дії: відсутні
Картки: 1 жовта

Петровіч, як і Шехіч, перейшов у «Ворсклу» в січневе трансферне вікно. Грає на позиції центрального або опорного півзахисника. Ще не проявив себе належним чином, щоб частіше опинятися в першій команді, хоча в квітні тричі з'являвся в стартовому складі.

Петровіч не грає на відверто проблемній для «Ворскли» позиції, тому як в центрі поля у полтавчан є чимало українців цілком добротного рівня - від досвідченого Шарпара до Габелока, який нарешті почав проявляти свій талант по-справжньому. У тих рідкісних поєдинках, які Петровіч провів за полтавців, вдалося розгледіти здатність цього футболіста грати через довгі передачі, успішно нав'язувати опонентам боротьбу за м'яч, як внизу, так і на «другому поверсі», а також своєчасно забезпечувати партнерів по атаці м'ячами для нанесення ударів по воротам суперника.

Втім, знову-таки, Петровічу не 18 або 20 років, а вже 24. У цьому віці хочеться бачити від легіонера більшого, а тому Тодору доведеться як слід попрацювати над собою, щоб в наступному сезоні грати куди більш важливу роль у «Ворсклі», ніж в перші півроку після свого приходу в команду.

Олексій СЛИВЧЕНКО