Тікав з дому, мив туалети, забивав Реалу. Історія Садіо Мане

- Одного разу я виросту і буду грати у Франції за великий клуб!

- Садіо, малюк, в нашу глухомань навіть скаути не приїжджають. До Дакара цілих 800 км, про що ти говориш ...

Дядько хоч і був пристрасним футбольним уболівальником, але не хотів, щоб його десятирічний племінник жив в полоні ілюзій.

Село Бамбалі, де проживала сім'я Мане, і правда знаходилось в рідкісній глушині, і тут не було навіть справжніх футбольних м'ячів, не кажучи вже про поля, екіпіровку або скаутів професійних клубів.

Батьки Садіо теж і чути не хотіли про футбол. Батько майбутнього форварда «Ліверпуля» був імамом в селі і виховував своїх численних дітей в строгості. На Садіо у нього були особливі плани: він вірив, що той отримає освіту і стане вчителем – представником важливої і рідкісної професії в африканській провінції. Але юного Мане весь час тягнуло до м'яча, а не книг.

Першу спробу втекти в Дакар, щоб стати футболістом, Садіо зробив ще зовсім маленьким. На щастя, батьки швидко схаменулися, відправили за ним старшого брата, який через тиждень повернув втікача додому.

А незабаром після цього у Мане помер батько. Крім душевної травми це вдарило і по матеріальному благополуччю сім'ї – вдома банально стало менше їжі.

Трагедія зблизила Садіо з дядьком, який куди більш прихильно ставився до його захоплення футболом. І хоча мати продовжувала виступати проти, після закінчення школи Садіо вдруге відправився в Дакар. Тільки цього разу він вже не втікав. Навпаки – збиратися в дорогу йому допомагало вся село. На той момент футбольний талант Мане був широко відомий в Бамбалі та навколишніх селах, так що кожен допомагав хлопцеві-сироті, чим міг.

Повіз Садіо в Дакар, звичайно ж, дядько. Коли Мане був ще маленьким, він обривав його мріяння. Але життя склалося так, що від мрії Садіо тепер залежало благополуччя всієї родини.

***

- Мам, я у Франції! Чому ти мовчиш? Це в Європі, ти ж знаєш.

- Садіо, навіщо ти дуриш мене? Ви ж займаєтеся в Дакарі.

Кажуть, мати Садіо до останнього не вірила, що її сина забрали виступати в Європу. Вона нічого не розуміла в футболі і майже не бувала на матчах сина. За її власними словами, їй ставало зле, коли його били по ногах.

Переконати матір, що він дійсно в Європі, Садіо зміг тільки з часом, коли друзі показали їй його матч за «Мец» в Лізі 2. То був уже 2011 рік, і на той момент Мане було майже 19 років. Бамбалі він покинув, коли йому було всього 15.

За чотири роки в дакарській академії «Женерасьон Фут» Мане створив собі репутацію одного з головних талантів покоління в Сенегалі. Хоча починалося все зовсім не райдужно – його взагалі не хотіли пускати на перегляд! У Мане не було ні бутс, ні нормальної форми. Коли тренер-француз запитав його, чому він такий обірваний, Садіо з образою відповів, що це найкраще, що в нього було. На щастя, його все-таки допустили до гри, він забив два м'ячі, після чого тренер дав йому пачку франків, щоб він купив собі нормальну екіпіровку.

Ну а потім був «Мец». У «мессінців» є давній договір з «Женерасьон Фут», так що і до, і після Мане найобдарованіші вихованці сенегальської академії перебиралися на «Сен-Сімфор'єн».

Садіо пощастило, адже коли він перебрався до Європи, в «Меці» якраз підібрався дуже талановитий склад. Серед інших, там грали нинішній фулбек «Марселя» Буна Сарр, один з найстабільніших центрфорвардів Франції останніх років Анді Делор, а центр оборони цементував нині зірковий стоппер «Наполі» Каліду Кулібалі.

Звичайно, гравці такого класу не могли надовго затриматися в настільки скромному клубі. Ось і Мане всього через два роки перебрався до «Зальцбургу».

***

- Садіо, ми представляємо московський «Спартак». З твоїм клубом вже проведені переговори, і вони про все знають.

- Вибачте, але я вже дав слово «Саутгемптон» і ось-ось вилітаю до Англії. Ще раз вибачте.

Хто знає, як повернулася б кар'єра Мане, якби влітку 2014-го він переїхав до Росії? Як мінімум, його шлях наверх значно сповільнився б. Пізніше скаути «Спартака», розповідаючи про ті переговори, акцентували увагу на ввічливості і хороших манерах Мане. Те ж саме про сенегальця говорили і в «Зальцбурзі», і потім в «Ліверпулі».

Взагалі в Австрії Мане розвивався стрімко. Агресивна манера гри, яку сповідував тренер Рогер Шмідт, була сенегальцю до душі. Він і в контратаки вибігав блискавично, і пресингував вдало, і про голи не забував.

Майбутній тренер «Байєра» бачив прогрес Садіо, і багато говорив з ним індивідуально, звертаючи увагу на тактичні речі. Так з типового африканського «бігунка» Мане поступово перетворювався на грізну атакуючу силу.

Як і у Франції, Мане знову пощастило з партнерами: в Зальцбурзі в той час грали майбутні топи Бундесліги Кевін Кампль і Мартін Хінтереггер, а також талановиті форварди Алан і Хонатан Соріано. Обидва мали задатки грати на високому рівні, але віддали перевагу божевільним контрактам в Китаї. Мане ж вчинив зовсім інакше, вибравши «Саутгемптон».

Через пару років з'ясувалося, що з «Зальцбурга» Садіо могла забрати також дортмундська «Борусія», але проти трансферу виступив Юрген Клопп. «Все просто: я помилився, не підписавши Мане в Дортмунд», - просто скаже тренер в 2016-у.

***

- Негайно видали це відео! Чуєш, я не хочу, щоб воно кудись потрапило.

- Я ніде не викладу, обіцяю. Це тільки для себе.

Але, звичайно, відео спливло. У вересні 2018-го світ побачив, як один з кращих вінгерів АПЛ - той самий, кого Джеймі Каррагер порівнював з самим Джоном Барнсом, драїть туалети в ліверпульській мечеті.

Пізніше Мане розповість, як він зустрів знайомого з Гани, який працював в мечеті прибиральником, і вирішив йому допомогти, що і потрапило на відео. Він також розповість, що просив автора ролика видалити його, але марно. У підсумку відео стало вірусним, і до тихого й скромного Мане вишикувалась черга з журналістів.

Звичайно, така поведінка суперзірки стало сенсацією для широкої публіки, але ті, хто особисто знайомий з Садіо, ніскільки не здивувалися. За їх словами, Мане завжди був дуже віруючим і скромний – як і годиться синові імама. Хоча він ще зовсім молодий, Садіо вже заснував благодійний фонд і, серед іншого, відремонтував мечеть в рідному селі, купив односельчанам телевізори, а зовсім скоро в Бамбалі ще й з'явиться нова школа – звичайно, побудована на кошти фонду Мане.

Одним словом, з пріоритетами у Садіо все в повному порядку. Його не змінив ні гучний успіх в «Саутгемптоні» з найшвидшим хет-триком у історії АПЛ, ні трансфер в «Ліверпуль» в 2016 році за 41 млн євро, ні гол «Реалу» у фіналі Ліги чемпіонів.

***

«Не думаю, що існує клуб, який би не хотів купити Садіо. У мене взагалі до нього тільки одна претензія – часом він не розуміє, наскільки сильний. А адже саме Мане – гравець з найбільш повним набором атакуючих навичок в нашій команді », - говорив по ходу поточного сезону Юрген Клопп. І це чиста правда.

За три роки на «Анфілді» Мане пройшов через дивовижну трансформацію. Він починав справа в атаці, грав дуже високо і майже не повертався на захист. Потім в команду прийшов Мо Салах - і Мане пішов на лівий фланг, тільки тепер йому треба було більше оборонятися, граючи без м'яча флангового півзахисника. Сьогодні «Ліверпуль» все частіше випробовує схему 4-2-3-1, де у Мане більше свободи і він не настільки прив'язаний до бровки. І що ви думаєте? Мало того, що Садіо забив 20 м'ячів в АПЛ, він ще й став кращим по відборах у чвертьфіналі Ліги чемпіонів!

Складно сказати, чи може Мане ще краще. Іноді здається, що він сам цього не знає, як і більшість його партнерів по «Ліверпулю». В цьому і полягає сила команди Клоппа - часом вона звикає до власної крутості прямо по ходу матчів.

А ось що ясно абсолютно точно, так це те, що жителі Бамбалі не прогадали, скинувшись на дорогу в Дакар для щуплого сина місцевого імама. Те рішення не тільки прославило їх маленьке село, а й подарувало світу одного з кращих африканських футболістів в історії.

Роман СІНЧУК