Олег СОБУЦЬКИЙ: «Футбол завжди був більше ніж хобі»

16 березня 2014 року на хмельницькому стадіоні «Поділля» відбувся дружній матч ветеранів однойменного клубу та команди зірок українського футболу. Присвячений він був світлій пам’яті Героїв Небесної сотні, яких в ті дні оспівувала вся країна. Ідею організувати футбольну зустріч та вшанувати майданцівців запропонував та втілив у життя підприємець Олег Собуцький, ім’я якого в той час ще не було відоме широкому загалу вболівальників. Тоді, у буремному березні найтрагічнішого в сучасній українській історії року, знамениті футболісти об’єднавшись розпочали знамените вже на весь світ турне. Згодом його мета стала ширшою – заради збереження єдності та соборності, якнайшвидшого встановлення миру, в підтримку військових у зоні АТО/ООС, – а очолив команду та надихав на нові звитяги Олег Собуцький, який нині вже посідає відповідальні посади віце-президента Федерації футболу України та президента Асоціації ветеранів футболу України.

 

Усе на професійному рівні

 

Знавці футболу згадують, що в Україні перші виставкові матчі за участю ветеранів почали проводитися ще у 60-х роках минулого століття. Переважно «гастролювали» київські динамівці, які завдяки  авторитету, заслугам та гучним іменам збирали повні стадіони. Обласні та районні центри, ігри до дня міста, професійних свят, збору врожаю та інших «червоних» днів у календарі. Власне, за такою ж формулою існують ветеранські колективи в усьому світі, подорожуючи з міста до міста, продовжуючи своє футбольне життя та радуючи вболівальників. Дещо іншим шляхом підійшов до ветеранського футбольного проекту Олег Собуцький. Як успішний підприємець, який з нуля побудував власний бізнес, півтора десятиліття очолюючи ТОВ «Агробізнес», він з самого початку поставив все на професійну основу. Для гравців і тренерів створено чудові умови, придбано форму, орендовано комфортабельний автобус, випущено сувенірну атрибутику, завжди поруч кваліфікований персонал… Знайомі з футбольним життям фахівці жартома кажуть, що умови у «зірок» нічим не гірші, аніж у наших прем’єр-лігових колективів.

 

Кожен матч – наче свято

 

Після окупації Криму Збірна зірок, яку в ті роки збирав відомий футболіст Віктор Хлус, одразу вирушила на південь нашої країни, до самого кордону з півостровом, де у Чаплинці зустрілася з прикордонниками і військовими, а в Херсоні  провела дружній матч. В серпні 2014-го саме уславлені ветерани були першими, хто приніс мирне життя до Сєвєродонецька, який лише за тиждень до футбольного матчу був звільнений від проросійських угруповань. Саме тут відбулась вже історична зустріч на футбольному полі з військовими, перед якою на весь край пролунав Гімн України. Це був перший виїзд «зірок» футболу на схід, трохи згодом був Старобільськ, Маріуполь, Новоайдар, Білокуракине, Побєда, Краматорськ та багато інші міст, мирне життя яких було порушене війною. Причому візит до умовної прифронтової Волновахи – це не лише вихід на футбольне поле. Обов’язковими є зустрічі з уболівальниками, автограф- та фото сесії, інтерв’ю на місцевому телебаченні, візит до військових частин та спільні вечері з нашими захисниками. До кожної гри друкуються інформаційні програмки, які безкоштовно роздаються вболівальникам, суперникам даруються календарі, шалики, щорічники та інша атрибутика. Організатори роблять все, аби матч став справжнім святом, аби він запам’ятався глядачам та гравцям-суперникам. Щодо спортивної складової, вона і у виставкових іграх присутня. Але, з одним «але». «Зіркова збірна не має права програвати чи грати внічию, вона має гідно нести прапор українського футболу та всюди показувати максимальний результат. Виключенням є лише ігри з військовими. Вони наші герої-захисники, з ними у нас дружба і на полі, і за його межами», – відзначив Олег Собуцький.

 

Провівши турне чи не всіма областями України, у жовтні 2015 року вдалим став і перший міжнародний виїзд – команда святкувала перемогу на третіх відкритих Європейських іграх у французькій Ніці, випередивши суперників із Франції, Швейцарії та Бразилії. Згодом відбулась гра у Словенії, яка передувала виходу національної збірної до фінальної стадії чемпіонату Європи. Власне, на цьому перша частина історії підтримки ветеранського руху Олегом Собуцьким добігає кінця. Перегортаємо сторінку, де відблискуючи на сонці золотими літерами записано: Національна збірна України серед ветеранів.

 

Нова «зірка» на футбольному небосхилі

 

23 лютого 2016 року в Будинку футболу не було де впасти яблуку. Найвидатніші футболісти країни минулих років, журналісти, почесні гості вітали створення ветеранської збірної України, яка б на рівних з іншими увійшла під крило системи збірних команд Федерації футболу України. Президент Андрій Павелко радо підтримав таку ініціативу, вручив Собуцькому символічну футболу, побажав довгого та яскравого футбольного життя. З цього моменту збірна легенд почала виступати у синьо-жовтій формі, з футбольним тризубом на серці, а очолили її фахівці, чиї звання та авторитет в футбольних колах є бездоганними – Анатолій Дем’яненко та Володимир Лозинський. Усього в  їхньому розширеному списку близько сотні футбольних знаменитостей, серед яких Владислав Ващук, В’ячеслав Шевчук, Сергій Попов, Юрій Максимов, Андрій Воробей, Василь Рац, Іван Яремчук, Сергій Ковалець, Андрій Воронін, Сергій Нагорняк, Едуард Цихмейструк, Олексій Бєлік, В’ячеслав Свідерський, Сергій Назаренко, Віталій Рева, Володимир Єзерський, Віталій Косовський Олег Шелаєв та багато-багато інших. Залюбки одягає футболку улюбленець вболівальників Мирон Маркевич, його виходи на поле стають справжньою окрасою, люди дивуються, як у такому поважному віці можна мати таку гарну підготовку. Після гри Мирон Богданович неодмінно в епіцентрі уваги, напутнє слово та спільне фото з футбольним Метром є бажаним подарунком. Із «дебютантів», нещодавно до команди приєдналися Віталій Мандзюк, Євген Левченко, Богдан Шершун.

 

 

Щотижня у ветеранської націоналки виїзди до нових і нових міст. Візьмемо суху статистику: 2016 рік – 38 ігор, 2017 рік – 42 гри, 2018 рік – 39 ігор. На хвилиночку, це більше ніж у багатьох наших професіональних клубів! Всі ці матчі традиційно присвячені підтримці військових у зоні АТО/OOC, майже щомісяця команда вирушає на схід країни. Із останніх – Мар’їнка, Красногорівка, Старобільськ, Новоайдар, Побєда, Селидів. Матчі команди розписані на кілька місяців, заявки надходять з усіх регіонів. «Ми граємо там, де нас раді бачити. Всі знають, що жодної копійки не беремо за виступи, але є умова – матч має бути присвячений підтримці військових, популяризувати спорт та здоровий спосіб життя, бути святом для вболівальників. І, найголовніше, ніякої політики чи передвиборчої агітації. Це принципова позиція», – наголосив Собуцький. Є у команди і своя традиція – святкувати День Незалежності проведенням матчу у Волочиську.

 

Візитівкою «ветеранос» стало турне на підтримку українців в усьому світі. У США – в Чикаго та Тампі – були перемоги на Кубку Легенд, в Канаді зустрічі з місцевою збірною та святкування Дня Незалежності України з діаспорою, неймовірні ігри в Бразилії та Аргентині проти знаменитих ветеранів «Сантоса», «Боки Хуніорс», матчі в Іспанії з лідерами Прімери, гра в Угорщині… Три роки поспіль кожного січня українські ветерани вирушають до Грузії на турнір пам’яті Давида Петріашвілі, де в суперниках провідні збірні Європи. Справді, такому насиченому життю позаздрять і діючі футболісти, настільки цікавим і захоплюючим є турне.

 

Відповідальність за весь ветеранський рух

 

В останні два роки «ветеранських» справ у Олега Собуцького побільшало. На черговому Конгресі Асоціації ветеранів футболу України його обрано президентом, а це окрім високої довіри така сама висока відповідальність за розвиток ветеранського футболу та проведення чемпіонатів, кубків та суперкубку серед команд всієї України. Разом із фаховою командою, до якої входять Мирон Маркевич, Василь Орлецький, Віталій Кулібабенко, Анатолій Дем’яненко, Сергій Нагорняк, Віталій Косовський, Володимир Єзерський та інші, вже зроблено важливі кроки, головний серед яких – збільшено кількість учасників у кожному з турнірів та залучено до участі в них чим більшої кількості ветеранів футболу. Неоціненною є підтримка з боку ТОВ «Агробізнес», яка покриває витрати на арбітраж, оренду стадіонів, проживання та харчування учасників, нагороджувальну атрибутику на інше. У нелегкий теперішній час з команд знято фінансовий тягар, що дозволяє їм сконцентруватися виключно на футболі.

 

Від чемпіонату України – до чемпіонату Європи

 

П’ять років у нашому бурхливому житті, п’ять років кропіткої щоденної роботи. Яким став цей відрізок часу та про перспективи розвитку ветеранського футболу розповів Олег Собуцький:

 

– Для мене ці роки стали справді особливими в житті. Футбол завжди був більше ніж хобі, з дитинства не уявляв себе без м’яча. А тепер з’явилася можливість об’єднати наших видатних футболістів навколо спільної ідеї. У нас не просто команда, а колектив друзів та однодумців. Я вдячний кожному із гравців та тренерів, вони є справжніми професіоналами у футболі та патріотами України. Куди б ми не відправлялися, у Анатолія Дем’яненка та Володимира Лозинського у доброму розумінні «болять» голови, кого включити до команди. Адже гравців близько сотні, і обрати із них склад на гру є справою нелегкою. Ніколи не було відмов, в тому числі до зони АТО наші видатні гравці вирушають залюбки. Маємо велику допомогу від наших «локомотивів» та ідейних натхненників Мирона Маркевича та Василя Орлецького, обласні федерації долучаються до організації ігор, коли вирушаємо за кордон, завжди поруч представники посольства та діаспори. Звісно, немає меж для вдосконалення. Нашою метою є організація під егідою УЄФА чемпіонату Європи серед ветеранів. Справжнього, офіційного, який би проходив на найвищому рівні та дав потужний поштовх ветеранському руху. Наполегливо працюємо над цим, вже маємо підтримку більшості національних федерацій і найближчим часом очікуємо від УЄФА позитивної відповіді. Що стосується всеукраїнського турне, воно у цьому році традиційно розпочнеться із приходом теплої погоди. Як трава на стадіонах зазеленіє, зустрічайте національну збірну ветеранів у своєму місті!

 

Дмитро ШАПОВАЛ, прес-служба АВФУ