Мирон МАРКЕВИЧ: «Хотелось бы, чтобы Коноплянка остался»
Главный тренер «Днепра» проанализировал результаты команды в чемпионате
- 25 сентября 2014, 13:23
- |
- 25 сентября 2014, 13:40
- 2805
- 3
Після 7-го туру розіграшу Прем'єр-ліги «Дніпро» вийшов в турнірній таблиці на перше місце. «Гірників» дніпропетровці випереджають на один пункт. Головний тренер лідерів чемпіонату Мирон Маркевич до такого успіху своєї команди ставиться стримано.
- Зарано радіти, попереду ще уся боротьба
- На початку сезону «Дніпро» показував явно не той футбол, який від команди очікували уболівальники. Головна причина - це зміна тренера?
- Були суб'єктивні причини. Лідери команди пропускали ігри, у мене не було можливості поставити той склад, який я би хотів. Ця проблема існує до цих пір.
- Натякаєте на коротку лаву запасних?
- Коноплянку, Матеуса - важко замінити. Ротань пропустив перші ігри. Стрініч їхав в Англію, потім повернувся. Це негативно відобразилося на потенціалі команди. Водночас, як могли, так і старалися виправити ситуацію. Якби в Лізі чемпіонів був той склад, який ми би хотіли виставити, то «Дніпро» пройшов би «Копенгаген». Це однозначно.
- Перед тим як підписувати контракт із «Дніпром», ви ставили умови по трансферній роботі клубу. Ці умови були виконані?
- В теперішніх умовах щось вимагати від президента «Дніпра» язик не повертається. Країна переживає непрості часи. Тому не правильно було би вимагати серйозні покупки. Сподіваюся, що у майбутньому ситуація стабілізується і ми зможемо зробити європейську команду.
- Ви довіряєте молодому Лучкевичу. Він виправдовує ваші сподівання?
- Йому тільки 18 років, у Валерія є величезне бажання грати. До речі, я ще його батька тренував, Валерій дуже схожий на нього. Можливо, Лучкевичу десь завершення атаки не вистачає. Але бажання є, решта можна надолужувати. Радий за нього, головне, щоби він не зазнався і продовжував в такому ж дусі.
- А де ви його бачите - в захисті чи півзахисті?
- Немає великого значення. Він може грати і в захисті, і в півзахисті. Це ж практична одна і таж позиція.
- Коли варто очікувати на повернення на поле Матеуса?
- До весни він не з'явиться. Це точно. У нього є проблеми із хребтом. До весни повинен відновитися.
- Яка ситуація із Коноплянкою?
- Мені б хотілося, щоби він залишився. Якщо робити серйозну команду, то таких футболістів не можна відпускати. Але це не від мене залежить, а від самого футболіста і керівництва клубу.
- Вам ще не набридли ці розмови: піде чи не піде Коноплянка із «Дніпра»?
- Справді, це вже набридло. Потрібно прийняти якесь рішення. Це ж і самого футболіста відволікає… Якщо він залишається, то потрібно з ним підписати контракт, оскільки його угода через рік закінчується. Тоді буду знати, що людина у нас працює і на неї можна розраховувати. Якщо є інші плани, то потрібно визначитися і я буду шукати когось на цю позицію.
- А як Євген зараз почувається? До «Сен-Етьєна» він одужає?
- Він отримав травму, у грі із «Інтером» йому додали. Думаю, скоро з'явиться на полі. Євген хоче грати, допомагати команді, є справжнім професіоналом.
- Можна назвати гру проти «Сен-Етьєна» ключовою на груповій стадії Ліги Європи?
- Взагалі, дивна ситуація склалася. Ми не граємо вдома, більше сидимо в літаку, ніж тренуємося. Не знаю чого боїться УЄФА в Дніпропетровську. Тут у нас давно усе спокійно, небезпеки жодної не має. Хотілося би грати вдома. Стосовно твого питання, то зі «Сен-Етьєном» буде визначальна гра в плані виходу в наступний раунд. Але я би не акцентував на цьому увагу. Давно уже говорив, що для нас пріоритетом є чемпіонат України. Як воно буде в Лізі Європи - побачимо. Але грати на напівпорожньому стадіоні не дуже приємно і футболісти це відчувають. Зрозуміло, що ми ставимо завдання пройти далі, але це не є головною нашою задачею.
- Уже переглядали матчі «Сент-Етьєну»?
- Дивився… Вони розгромно програли ПСЖ. Взагалі, це добротна команда, вона зараз вгорі таблиці. «Сент-Етьєн» завжди був непоганою командою. Вони втратили очки із «Карабахом», тому будуть налаштовуватися на матч із нами. Ми же не зможемо виставити той склад, який би хотіли. Ще й Ротань пропускає… Ну, нічого, будемо виходити із того, що маємо.