Воротар Кудрівки – про дебют в УПЛ: «Це був матч мого життя»

24-річний голкіпер «Кудрівки» Кирило Лавута у бесіді з кореспондентом Sport.ua розповів, що йому допомогло зберегти свої ворота недоторканими в дебютному поєдинку в УПЛ – у 12-му турі чемпіонату проти «Чорноморця» (1:0).

– Про те, що саме я гратиму, мені повідомив у день поєдинку наш тренер воротарів Дмитро Стойко. Не можу сказати, що це стало для мене несподіванкою. Так, у 11 турах поспіль пост №1 довіряли Антону Яшкову, але це тільки змушувало мене тренуватися ще наполегливіше. Ось чому я був готовий до цього виклику.

– А під час підготовки до матчу Стойко на що просив звернути увагу?

– В арсеналі «Чорноморця» чимало тактичних заготовок, але загалом це контратакувальна команда, яка робить ставку на швидкі вибігання зі своєї половини поля. Тому слід було очікувати дуелей із гравцями одеситів.

– Тоді уточни, що допомогло тобі перемогти Хому, Мба та Йоку, коли вони виходили з тобою на «побачення»?

– Передусім те, що зберігав спокій і не робив зайвих рухів. Можливо, стало в пригоді й те, що опоненти не намагалися мене обіграти, а вирішили пробивати. На щастя, реакція мене не підвела.

– Після фінального свистка керманич «Чорноморця» Роман Григорчук стверджував, що для його команди це був поєдинок нереалізованих можливостей. Згоден?

– Знаєте, якби за рахунку 1:0 ми використали свій гольовий момент, то обійшлося б без нервового закінчення. Але в останні 20 хвилин одесити справді домінували й мали чимало нагод відзначитися.

– До речі, чим ти пояснюєш такі перепади в грі «Кудрівки»?

– Мабуть, тут головну роль відігравав людський фактор. Зокрема, в матчі з одеситами ми відійшли назад, бо кортіло зберегти переможний рахунок. Звісно, це було невиконання тренерської установки. На щастя, обійшлося.

– Експерти зазначали, що Лавута видав матч життя. Ти також вважаєш, що це був найкращий поєдинок у твоїй кар'єрі?

– Так і є. Зберегти ворота недоторканими в дебютному матчі в еліті, допомогти своїй команді здобути першу перемогу – це багато чого варте.

– Тепер дуже цікаво, чи довірять тобі місце у стартовому складі в наступному матчі – з «Кривбасом».

– Знаєте, я просто добре виконав свою роботу, а що буде далі – визначати тренерам. Моя справа – бути вимогливим до себе на тренуваннях і разом з одноклубниками докласти зусиль, аби виправити турнірне становище.

– Хто з тренерів відіграв найпомітнішу роль у твоєму становленні?

– На юнацькому рівні – Ігор Швайченко з харківського «Арсеналу», у моїй першій команді майстрів – запорізькому «Металурзі» – Руслан Галіузов та Ілля Близнюк. Ну й, звичайно, Дмитро Стойко, який опікувався мною ще в «Гірнику-Спорті» та «Ворсклі».

– Тоді, насамкінець, хто з воротарів служить для тебе взірцем?

– Тут узагалі цікава історія. Тривалий час мені дуже подобався іспанець Ікер Касільяс. Але коли в 18-річному віці я виріс відразу на 20 сантиметрів, мабуть, далися взнаки гени. Мої батьки, які завжди мене підтримували, мають високий зріст, тому я став більше уваги звертати на кіперів зі схожими антропометричними даними. Тепер у пріоритеті – бельгієць Тібо Куртуа. Його вибір позиції, домінування на «другому поверсі», реакція на лінії воріт – бездоганні.

Раніше «Кудрівка» визначилась зі спарингом на паузу в чемпіонаті.