ЛИПОВЦЕВ: «Баскетбол ще «сирий» у багатьох. Ми – не виключення»

Форвард «Хмельницького» Дмитро Липовцев оцінив старт сезону у виконанні команди, а також розповів про легіонерів та власну роль у складі новачка Суперліги GGBET.

– Дмитре, майже позаду перше коло нового сезону, який ви розпочали в лавах новачка Суперліги. Скажіть, чи вагалися, коли отримали пропозицію продовжити угоду?

– Так, одразу по закінченню сезону в вишці домовились про продовження співпраці. Тоді навіть ще не були на 100% впевнені чи будемо заходити в Суперлігу. У нас склалися гарні відносини із керівництвом. Тож, інші варіанти не розглядав, бажав взяти участь у створенні чогось нового в рамках цього проєкту.

– Ваша команда здивувала багатьох доволі непоганим стартом. А чи здивовані ви тим, що новачок Суперліги стартував краще багатьох «старожилів»?

– На початку сезону усіх трохи лихоманить. Баскетбол ще «сирий» у багатьох. Ми – не виключення. Але, десь за рахунок характеру, десь за рахунок удачі вдалось виграти пару ігор.

– До речі, як привітали Ганну Шликову з першою перемогою в елітному дивізіоні українського баскетболу?

– Словами підтримки (сміється). Найкращим подарунком для неї, думаю, буде хороший кінцевий результат по завершенню сезону.

– А які ваші враження про роботу під її керівництвом? Який баскетбол сповідує пані Ганна та чого вимагає від своїх гравців і особисто від вас?

– Мені особисто дуже комфортно працювати із нею. І вона, і я сповідуємо «класичний» стиль баскетболу, але дуже багато залежить від ростеру команди. В наші нелегкі часи мало хто має змогу суттєво змінювати склад по ходу сезону. Кого вдалось найняти – з тими і працюємо. Обговорюємо, як краще допомогти хлопцям проявити свої найсильніші якості і приховати слабкості, поки вони ще не пропрацьовані й невиправлені. Головна вимога – дотримуватися плану на гру й не втрачати фокус. Адже більшість гравців в нашій команді ще молоді і ніколи не грали на такому рівні. Моє завдання – тримати їх в тонусі та готувати до можливих сценаріїв, що можуть трапитись на майданчику.

– Повернімося до регулярного чемпіонату. Крутий матч вийшов у Івано-Франківську, де «Хмельницький» здобув перемогу над господарями в овертаймі. Що стало ключовим у цій перемозі на вашу думку: тренерські рішення, командна взаємодія, індивідуальна майстерність окремих гравців чи щось інше?

– Як я вже казав, це лише початок сезону і баскетбол в обох команд був не дуже змістовним. Виграли більше, скажімо так, на характері й куражі. До такої близької гри могли й не доводити, коли в 4 чверті вигравали 10+ очок але, знову ж таки, втрата концентрації – і почалися «гойдалки». Таке часто трапляється, коли починаєш, маючи перевагу, затягувати й сповільнювати гру, а класу ще не вистачає.

– Якщо в команді є легіонери, майже гарантовано, що в їхнього українського одноклубника запитають думку про них. Що скажете про ваших американців? Які вони люди та баскетболісти?

– Нам пощастило в цій «лотереї легіонерів». Кожен із них – дуже чемна та інтелігентна особистість в цивільному житті та гарний професіонал на баскетбольному майданчику. Основна мета – якнайшвидше адаптувати їх під стиль української Суперліги, щоб вони могли якісно проявляти себе та допомагати команді.