Рінат Ахметов відреагував на поразку Шахтаря і заговорив про Арду Турана

Президент донецького «Шахтаря» Рінат Ахметов поділився своїми враженнями після матчу четвертого туру Ліги чемпіонів, в якому українська команда зазнала поразки від португальського «Спортінга»

– Рінате Леонідовичу, «Шахтарю» не вдалося досягнути бажаного результату. Як ви оціните цей матч? Що вам сподобалося, а чого, навпаки, не вистачало?

– По-перше, я засмучений, і гадаю, ми всі засмучені. Команда грала дуже добре. Команда прогресує, на мій погляд, з кожною грою. У матчі з «Інтером» теж програли 0:1, хоча команда грала дуже добре. І зараз 0:1.

Вони забили, ми не забили, але в нас теж були моменти. Дуже шкода, але я хочу сказати, що можу зробити компліменти й Арді Турану, й усім гравцям – вони, як на мене, провели дуже хороший матч.

Звісно, треба ще без емоцій переглянути запис гри. Проте я впевнений, що хлопці провели дуже хороший матч і вони прогресують. Про що я говорив до початку цього турніру: «Шахтар» набиратиме форму з кожним матчем. Я гадаю, всі це бачили.

– На останніх хвилинах грали з трьома нападниками – Кауан Еліас, Лука Мейрелліш та Лассіна Траоре, тобто команда дуже хотіла перемогти. Як ви оцінюєте атакувальну гру команди?

– Можна сказати, що Арда Туран – молодець, сміливий інтелектуальний тренер, який не хоче програвати і кидає весь наш атакувальний потенціал для того, щоб врятувати гру та забити гол. І в принципі ми були до цього близькі. На жаль, трохи удачі нам не вистачило.

– Ви вже сказали про Арду Турана – це тренер, який зараз будує команду, маючи дуже багато молодих гравців. Наскільки важливо зберігати довіру до цього проєкту, навіть після таких невдалих результатів в Лізі чемпіонів?

– Ви ж самі бачите, що ці молоді гравці мають величезний потенціал, і сьогодні вони були не молодими, а дуже зрілими, досвідченими й показували свої найкращі якості.

– Сьогодні на «Стемфорд Бридж» було дуже багато українських вболівальників. Що для вас означає ця підтримка, особливо зараз, коли команда вимушена грати так далеко від дому, від України?

– По-перше, ми граємо для них. Звісно, величезна подяка всім уболівальникам, які підтримували нас, які підтримуватимуть нас. Я впевнений, що вся Україна дивилася цю гру. І я завжди кажу, що Україна – у біді, у нас п’ять років агресія з боку Росії.

П’ять років Україна бореться за свою свободу, за свою незалежність, за свій суверенітет. Я переконаний, що ми вистоїмо, переможемо та досягнемо справедливого й довгострокового миру. І, звісно, я хочу сказати, що ми знаємо, як щодня Росія запускає по нас ракети, шахеди – усе це відбувається, і гинуть мирні люди. Тому я хочу висловити величезну подяку всім нашим українським воїнам, усім нашим людям й усьому нашому народу.

Усім українцям хочу сказати величезне спасибі – за стійкість, за мужність, за незламність. Нам потрібно, звісно, набратися терпіння – і все буде добре. Ми досягнемо справедливого й довгострокового миру.

– І наостанок про український футбол. «Шахтар» продовжує представляти Україну в Європі. Як ви вважаєте, яку функцію зараз виконує український футбол, окрім спортивних результатів?

– Ми говоримо про те, що Україна жива, Україна продовжує жити, Україна бореться за свою свободу, за свою незалежність, за свій суверенітет. Ми ж усі бачили, що «Шахтар» – це не «хлопчики для биття». Що «Шахтар» грає з «Інтером», і контроль м’яча у нас був більший, ніж в «Інтера». Ми наче і програли 0:1, але деякі м’ячі просто не залетіли у ворота «Інтера».

Якщо ми говоримо про гру зі «Спортінгом», то знову бачимо, що «Спортінг» забив, а ми мали багато моментів для взяття воріт, але, на жаль, м’яч не залетів. Ми говоримо про те, що українці – стійкі, мужні люди. Ми тут не «хлопчики для биття», і щоразу ми говоритимемо про одне й те саме.

Принаймні я сюди приїхав і для того, щоб підтримати свою команду, і завжди говоритиму, що в Україні – несправедлива жорстока війна, яку розв’язала проти нас Росія. Скоро вже п’ять років. Що Україна стоїть, Україна вистоїть.

Що ми досягнемо справедливого довгострокового миру. Що українці – у біді, нам важко, але ми не здамося. Ми все одно боротимемося за свою свободу. Тому ми граємо, ми не здаємося, і Україна бореться і не здається. Ось так, якщо провести таку аналогію.

​​​Відеоогляд матчу: