5 найперспективніших гравців у 2001 році. Як склались їхні долі?

2001 року видання FourFourTwo підготувало перелік найкращих молодих футболістів за підсумками року. З перспективи часу можна подивитись, як собі у подальшій карʼєрі порадила верхня пʼятірка.

1. Джибріль Сіссе

Французький форвард справді мав гарний старт карʼєри: вдалі виступи за «Осер», перехід до «Ліверпуля» за 20 мільйонів євро, тріумф у Лізі чемпіонів 2005 року. Але його карʼєру зламали постійні травми, найважча з яких — перелом гомілкових кісток у жовтні 2004 року.

Після них він намагався набрати форму, але все закінчилось поїздками до катарської «Аль-Гарафи» і «Кубані». Сіссе під кінець виступів мав довгі простої, які сягали двох, а навіть і трьох років, але остаточно карʼєра завершилась влітку 2021 року в американському «ПАО Чикаго».

2. Андрес ДʼАлессандро

Аргентинський опорний півзахисник видав яскраву карʼєру в Латинській Америці, вигравши обидва клубних трофеї континенту: Копа Лібертадорес та Копа Судамерикана, але з виступами у Європі не пішло.

Замість топ-клубів, які в нього були у Аргентині та Бразилії — «Вольфсбург», «Портсмут» та «Сарагоса» (до речі, саме замість аргентинця влітку 2007 року до іспанського колективу прийшов славнозвісний Матузалем).

3. Леандро Бонфім

Ще один латиноамериканський гравець центру поля. Як бразилець, у Європі його більше тягнуло до португальської першості, хоча свою карʼєру на старому континенті він починав у складі ПСВ, де виграв свої єдині трофеї: чемпіонство та суперкубок Нідерландів.

Після виступів за «Порту» та «Насьонал» 2007 року він повернувся до Бразилії, щоб більше не зіграти у Європі. Далі були «Васко да Гама» та «Флуміненсе», рік без клубу і не дуже імениті колективи. 2015 року, всього у 31 рік, карʼєра Бонфіма закінчилась після двох років у Саудівській Аравії.

4. Фернандо Торрес

Безумовно, «Ель Ніньо» — найзірковіший серед цієї пʼятірки. Чемпіон світу і Європи, переможець Ліги чемпіонів, вся карʼєра у топових клубах (хіба лише останній рік карʼєри у Японії).

Звісно, у «Челсі» насміхались з його епічних промахів, але факт є факт: Торрес себе більш ніж реалізував, тому і говорити про нього багато чого нема.

5. Джермейн Пеннант

Фанати АПЛ 2000-их точно памʼятають це імʼя. У 16 років вінгера підписав «Арсенал», де його став підтягувати Арсен Венгер, але за канонірів він зіграв всього 12 матчів і після оренд до команд ранг нижче і року в «Бірмінгем Сіті» він несподівано опинився у «Ліверпулі».

Утім, як це часто буває з зірками АПЛ, у Пеннанта були проблеми з дисципліною. Любив він сісти за кермо напідпитку, через що 2005 року навіть опинився у вʼязниці. Це і виклалось у те, що останні чотири роки карʼєри він догравав за межами еліти англійського футболу.

Бонус: у загальному переліку є два гравці, які мають відрізок в УПЛ: Давід Одонкор («Говерла», сезон 2012/2013, 14 матчів, два голи) та Ніко Кранчар («Динамо», 2012-2015 роки, 22 матчі, чотири голи).