Олександр ПЕТРАКОВ: «Я ще не знаю, на що вони здатні»

Головний тренер криворізького «Кривбаса» Олександр Петраков прокоментував поразку від київського «Динамо» (0:2) у матчі 11-го туру Української Прем'єр-ліги.

– Перш за все хочеться висловити респект вашій команді за старт і завершення поєдинку. Було видно, що хлопці намагалися вирвати результат. Другий тайм практично всі 45 хвилин грали в більшості. Як оціните гру своїх підопічних на фоні київського «Динамо»?

– Знаєте, у мене немає до них жодних питань. На сьогодні все, що вони могли – вони робили. Страждає індивідуальна футбольна майстерність, завершення. Будемо працювати. Я подякував хлопцям за цю гру, за самовіддачу. Будемо рухатися далі. Самовіддача була просто колосальна, але не забили.

– Момент комунікації: він поки налагоджується в команді? Не лише між гравцями на полі, а й між футболістами та тренерським штабом?

– Так, налагоджується цей контакт. Ми притираємося один до одного, скажімо так. Новий тренерський штаб, я теж цих хлопців нікого раніше не знав, не працював із ними ніколи. Тому на сьогодні все так, як є.

– Чи плануєте ще доукомплектовувати свій тренерський штаб?

– Тренерський штаб? Ні, поки що ні.

– У контексті гри: сьогодні на вістрі атаки знову вийшов Сек, маючи в обоймі Качвеле як профільного форварда; у другому таймі ви освіжили гру легіонерами. Чи розумієте ви вже на всі сто відсотків, на що здатен кожен футболіст?

– Я ще не знаю, на що вони повністю здатні. Завтра гра за дубль, і я попросив хлопців – саме попросив, не наказував: хто хоче зіграти, я повинен з вами познайомитися. У «Динамо» гарна молодіжна команда U-21. Вони всі відповіли, що завтра гратимуть.

– Як прокоментуєте епізоди з пропущеними м'ячами та гру в обороні?

– Знаєте, подивився перший момент: там положення поза грою вирішували буквально лічені сантиметри. Я спеціально підіймаю лінію оборони вище, щоб команда діяла компактніше, кажу їм: «Не бійтеся, не можна залишати такі розриви». Що стосується іншого моменту – це помилка нашого капітана, Володимира Вілівальда. Я підійшов до нього після гри, підтримав: «Будемо вчитися. Бачиш, трохи зазівався». Він відповів: «Васильовичу...», а я кажу: «Нічого страшного».

– Чи вдалося змінити малюнок гри тактично по ходу поєдинку?

– Я змінив тактичну схему – перейшли на 4-3-3, проте хлопці поки не зовсім розуміють, як правильно заходити в третю зону. На останні двадцять хвилин знову повернулися до попередньої моделі, аби задіяти фланги й робити більше подач до штрафного майданчика. На жаль, витиснути гол так і не вдалося.