СТОРОЖИЛОВ: «Три технічні поразки за 2 тури! За кар’єру такого не пригадую»

Колишній капітан збірної України та пасуючий Дмитро Сторожилов в інтерв’ю Sport.ua підбив підсумки стартових турів чоловічої Суперліги України з волейболу.

Ексгравець оцінив рівень команд, перспективи «Локомотива 1945», легіонерів «Решетилівки» та «Епіцентру-Подолян», а також висловився про технічні поразки чинного чемпіона.

– Вітаю! Завершилися перші два тури української Суперліги. На перший погляд, матчі стали конкурентнішими. Як ви оціните рівень нашого волейболу за підсумками стартових турів? Наскільки активно стежили за чемпіонатом, які матчі дивилися?

– Вітаю всіх зі стартом чемпіонату України!

Сам факт, що чемпіонат відбувається, – це вже добре. Переглянув найцікавіші для мене матчі першого туру: «Локомотив» – «Решетилівка» та «Епіцентр» проти другої команди.

Що можу сказати? Особисто для мене четвірка найсильніших уже практично визначена. Спрогнозувати розташування команд у турнірній таблиці не так уже й складно. Але подивимося, можливо, будуть сюрпризи. Загалом протистояння між командами першої четвірки обіцяють бути досить цікавими.

– Наразі в турнірній таблиці лідирує «Локомотив 1945» – команда, назва якої нагадує про «Локомотив», за який ви свого часу виступали. Що можете сказати про цей колектив за підсумками перших двох турів? Який його реальний рівень і на що, на вашу думку, команда може розраховувати у своєму дебютному сезоні в еліті українського волейболу?

– Однозначно вболіватиму за «Локомотив»!

Як не крути, «Локомотив» є «Локомотив». Це клуб із великою історією та традиціями, які, я дуже сподіваюся, вдасться зберегти в повному обсязі.

Команда провела непогану міжсезонну роботу. Вдалося зібрати досить боєздатний склад із тих гравців, які були доступні на ринку. І було б справедливо, якби «Локомотив» поборовся за найвищі нагороди.

Але я дивлюся на речі реалістично. Вважаю, що друге або третє місце стане хорошим результатом для команди цього сезону. Хоча спорт тим і цікавий, що може статися абсолютно все.

– Перші два тури не обійшлися без суперечливих ситуацій. У першому турі «Решетилівка» отримала технічну поразку після того, як випустила на майданчик двох легіонерів, які не мали права брати участь у матчі. Команда також втратила очки в турнірній таблиці. Як оцінюєте це рішення? Чи вважаєте таке покарання достатнім і чи можна було взагалі уникнути цієї ситуації?

– Щодо ситуації з легіонерами «Решетилівки», я дуже сумніваюся, що тренерський штаб просто взяв і випустив на майданчик іноземних гравців, знаючи, що вони не заявлені на чемпіонат. Переконаний, що були певні дзвінки, розмови та, ймовірно, чиїсь дозволи. Але коли ситуація набула розголосу, усе вирішили повернути назад, а «Решетилівку» покарати технічною поразкою 0:3.

І, як усі чудово розуміють, можна сказати, що клуб відбувся легким переляком. Адже потенційна ціна такої помилки могла бути значно вищою. Мене більше цікавить інше: чи поніс хтось відповідальність із тих, хто, можливо, дозволив команді випустити цих гравців?

Ще раз підкреслю: я дуже сумніваюся, що тренер ухвалив таке рішення самостійно, без жодних погоджень.

– Якщо вже говоримо про «Решетилівку», у складі якої найбільше легіонерів у чемпіонаті, зупинімося на аргентинському пасуючому Нікласі Пусето. Для нього це перший закордонний досвід у кар'єрі. Як оціните цей трансфер? Чи справді він здатен підсилити команду, чи це радше запрошення легіонера заради самого трансферу? І що можете сказати про його гру саме з погляду пасуючого?

– У «Решетилівки» є свої завдання, які команда намагається вирішувати.

На трансферному ринку не було доступних зв’язуючих, здатних якісно закрити цю позицію. Тому цілком логічно, що клуб почав шукати підсилення за кордоном.

Я подивився гру нового зв’язуючого. Досить стабільний гравець, непогано взаємодіє з нападниками першого темпу, намагається грамотно вести гру.

Зрозуміло, що «Решетилівка» не має можливості запросити умовного Де Чекко. Але остаточну оцінку цьому трансферу дасть сезон. Тим більше, що «Решетилівка» любить підносити сюрпризи.

– Ще один легіонер виступає за чинного чемпіона «Епіцентр-Подоляни». Молдовський пасуючий прийшов на заміну Віталію Щиткову, який нині грає в Туреччині. Чи дивилися матчі за участю цього волейболіста? Що можете сказати про його рівень, манеру гри та здатність закрити позицію після відходу Щиткова?

– Я знаю цього пасуючого вже досить давно. Це досвідчений, сформований гравець, який добре розуміє гру.

На мою думку, він однозначно підсилить «Епіцентр». Тут у мене практично немає сумнівів.

– У другому турі «Епіцентр-Подоляни» не приїхав до «Решетилівки» на заплановані матчі й отримав дві технічні поразки, втративши ще два очки в турнірній таблиці. Як ви оцінюєте цю ситуацію та рішення клубу не їхати на матчі? Як гадаєте, чи справді рішення було продиктоване безпековими питаннями, чи могли бути інші мотиви?

– Якщо клуб ще до початку сезону погодився брати участь у виїзних турах, то, безумовно, ці дві технічні поразки є заслуженими. З іншого боку, у Городку команда почувається значно безпечніше, і це також можна зрозуміти.

Але тут виникає інше питання: як саме відбувається комунікація між Федерацією та клубами? За моєю неперевіреною інформацією, клубу нібито давали певні усні гарантії. Але, як ви розумієте, брати на себе таку відповідальність, спираючись виключно на усні домовленості, навряд чи хтось захоче.

І ось тут, на мою думку, вже виникають питання до організації чемпіонату. Три технічні поразки за два тури! Чесно кажучи, за свою багаторічну кар’єру я такого навіть не пригадую. Це точно не той показник, яким варто пишатися.

– Після двох технічних поразок «Епіцентр-Подоляни» опустився на сьоме місце й наразі випереджає лише «Поділля» та «Буревісник-ШВСМ» – команди, які ще не перемагали в цьому сезоні. Як гадаєте, наскільки суттєво ці втрачені очки можуть вплинути на становище чинного чемпіона в довгостроковій перспективі?

– Ну що ж, нехай «Епіцентр» трохи відчує, як це – перебувати в нижній частині турнірної таблиці. Іноді такий досвід теж буває корисним.

Насправді я не бачу в цьому жодної катастрофи. Переконаний, що зовсім скоро команда повернеться на своє звичне місце. Дуже сподіваюся, що в клубу все буде добре і ми продовжимо спостерігати за його грою не лише в чемпіонаті України, а й на міжнародній арені.

Усім командам бажаю успіху, а нам, уболівальникам, – цікавого, конкурентного волейболу!