Віні забутий. Реал виграв Класіко: що це означає?

Як забила свій гол «Барселона» вчора? Після вишуканого пасу Педрі. Коли Рафінья залишився сам у штрафному. Яким став переможний м’яч «Реала»? Після забігання Камавінги, який віддав гольову передачу падаючи – а Мбаппе виринув на ударну позицію між двох суперників. Як на мене, показово та красномовно. Хтось грає красиво, а хтось – грубо кажучи, як може, від атлетизму, бажання, індивідуальної майстерності своїх виконавців. І так уже дуже давно: «Барселона» намагається не лише перемагати, а й робити це ефектно, у той час як «Реал» готовий гірше грати у футбол – але вигравати за рахунок голого класу виконавців. Минають роки, а Ель Класіко у хорошому сенсі передбачуване. Таке ж, як і завжди. Можливо, зокрема й тому настільки популярне. Клубна ідентичність важлива, хто б там що не казав.

Класіко відіграли. «Реал» переміг. «Барселона» поступилася. Очевидні та не дуже висновки з усього цього – в абзацах нижче.

Барселона не чемпіон

Щонайменше поки що. Могла піти у відрив від «Реала» у 9 очок – а натомість має лише +3. Все ще перевага. Все ще фаворит гонки. Але більше не здається невразливою. В особистій зустрічі «Реал» переконав, що у нормі. Що він готовий якщо не виграти ці перегони, то бодай узяти у них участь. Ми вже котрий тиждень говоримо про історичний старт «Барселони» у сезоні – але навіть після нього вічний конкурент каталонців зовсім поряд. А попереду спад. Можливо, не один. Бо неможливо забивати у середньому по 4 за матч цілий сезон. «Барселона» почне помилятися. Оступатиметься. Необов’язково пропустить «Реал» уперед себе у таблиці – але дасть шанс тому наблизитися. І той «Реал», котрий ми побачили вчора, готовий цим шансом скористатися. Це хижий «Реал». Мотивований. Гонка за титул тільки починається.

Атлетіко теж у гонці

Чи вірю особисто я у титул «матрацників»? Ні. Але неможливо ігнорувати вдалий старт сезону команди. 25 очок у 10 турах – це чемпіонський показник. Так, без чемпіонського футболу. Але справа у тому, що зазвичай «Атлетіко» починає сезон погано. Доволі рано самоусувається від боротьби за титул. Наприклад, минулого року після 10 турів мав тільки 19 очок, сезоном раніше – 20. Команда Сімеоне пройшла (або майже пройшла) традиційно важкий для неї відрізок майже без втрат. Має у таблиці лише –2 від «Барселони». За 2 тижні зіграє проти неї очний матч. У Мадриді. «Атлетіко» виглядає як ніколи готовим до чемпіонської гонки. Не був би у ній, якби «Барселона» продовжила катувати геть усіх, – але вчора її спинили. Більше не непереможна. Банда Сімеоне вмикається у перегони. Є шанс, що надовго, а не як завжди.

Фліку потрібні захисники

Хочеш грати у романтичний футбол? Змушений страждати. Хіба що маєш елітних оборонців, які виграватимуть у захисті стільки дуелей, що замаскують вразливість системи. Очевидний приклад – «Баварія», де Упамекано зустрічає суперника за центральним колом; де Девіс наздожене будь-якого форварда із м’ячем; де Лаймер гарантує команді декілька ключових виграних дуелей у захисті. А у «Барселони» лише Кубарсі. Вчора в оборонців команди лише 15 виграних дуелей на землі з 30, без урахування результату Канселу – 8 з 19. У 3 з 4 захисників «Реала», котрі вийшли в основі, жодного програного. Різниця, звісно, ще й готовності ризикувати (обумовлює стиль), але далеко не в останню чергу – саме в індивідуальному класі. Флік не виграє всі титули із Мартіном та Бальде. Бажано вирішити проблему вже взимку.

Моуріньо знову у грі

Збитий льотчик? Закінчився як тренер? Вже не той? Більше не Особливий? Що ж, хейтерам доведеться змінити методичку. Жозе не просто знову у великій грі – він знову виграє великі матчі. «Інтер». «Рома». «Барселона». Поки топ-вивіску програв лише «Атлетіко», та й тоді тільки через вилучення захисника. Можливо, Моуріньо вчора і не зробив нічого дивовижного як тактик, але як мотиватор та вожак – точно так. Як стрибав у підкати Вальверде. Як працював без м’яча Чуамені. Як Камавінга, якого «поховали» навесні всі фанати «Реала», виходить з лави запасних та віддає переможний асист. Як Лунін не просто не підводить у вирішальний момент – ще й рятує. Роздягальня за Моуріньо. Це помітно. Але була проти Алонсо та Арбелоа. Отже, у чомусь Жозе кращий. У якихось аспектах таки розуміється. Знову топ-тренер.

Віні забутий

Сильний матч від Діоманде. Не топовий та не геройський – але сильний. В атаці – майже гольовий пас (якби не простріл Яна, не було б невдалого виносу Мартіна), у захисті – 4 відбори та перехоплення. Та, мабуть, головне – сам факт активної роботи Діоманде без м’яча. Готовий бігати. Готовий допомагати Кукурельї на фланзі настільки, наскільки може. А Віні – ні. Можливо, лівий фланг «Реала» вчора не був знищений Ямалем та Ко саме завдяки долученню до захисту Діоманде. З ним «Реал» захищається більш цілісно, аніж із Вінісіусом – факт. А ще у Яна кращі показники голів та асистів у сезоні, тож постає питання: а навіщо взагалі «вершковим» на полі бразилець? «Реал» не просто не помітив втрати Віні у Класіко – ще отримав з цього зиск, ніби навіть виграв у дечому. Бразилець тут більше не лідер. Не зірка. Можливо, навіть не гравець основи…

Склад Реала – краще

Коли не готовий продовжити гру Вальверде, його змінює Дюмфріс. Коли не готовий далі грати Еспарт, Флік змушений випускати Бальде. Відчуйте різницю. Так, зокрема це й через травми. Але у лінії атаки їх майже нема – а дотискати мадридців на останні хвилини замість Рафіньї виходить лише Жезус. Флік навіть п’ятої заміни не виконав, бо кого ще кидати на поле, аби забити? А у «Реала» так і не з’явився Діас, бо і без нього потенційних героїв вистачає. Склад «Барси» – топ навіть так… але все ж слабший за мадридський. У столичних є лава запасних. Імовірно, найкраща у Європі. Це може бути непомітним у прохідних матчах, але на дистанції та у других таймах таких особистих зустрічей саме «Реал» має та матиме перевагу. Але так уже не рік та не два – а останні дві Ла Ліги виграла «Барса». Не критично. Однак помітно.

Лунін – топ-запасний

Ось ця цифра «5 сейвів за матч» – ні про що. Більшість – після ударів у руки, відверто легкі. Однак Лунін врятував за рахунку 1:1 після спроби Мартіна з кутового. Це і найкращий сейв гри за якістю, і просто вирішальний. Якби не він, не було б перемоги. Можливо, навіть нічиєї не було б: «Реал» опинився б у некомфортному ігровому сценарії, коли не зміг би раз за разом втікати у контратаки. Лунін не найкращий футболіст матчу – але точно його герой. І насправді він учора зробив щось дивовижне для воротаря: після місяців без ігрової практики вийшов на топ-матч та зробив різницю. Так можуть лише найкращі. У «Реала» один з найкращих других воротарів Європи, якщо не найкращий. Тому у Мадриді і тримаються за Луніна: кіпери, які здатні на ТАКЕ, зазвичай готові грати лише в основі.

Після фінального свистка Мбаппе обіймав Луніна. Моуріньо на пресконференції відзначив воротаря. У «Реалі» його люблять. По-людські зрозуміло, чому він і досі тут на лаві, а не деінде у стартовому складі.