5 порад від чемпіона з кікбоксингу

Кікбоксинг та інші контактні єдиноборства в Україні щороку залучають дедалі більше молоді, а питання правильної підготовки до бою стоїть гостро: від неї залежать і результат на ринзі, і здоров'я спортсмена. Тим часом усе більше молодих бійців у Дрогобичі тренуються за авторською методикою Володимира Буртового — колишнього кікбоксера, а нині тренера, чий підхід уже переймають колеги з кількох клубів. Ми попросили його поділитися принципами, які він свого часу випробував на собі у ринзі.

1. Вагу зганяй поступово, а не за три дні

Різке зганяння кілограмів перед зважуванням — одна з найпоширеніших помилок молодих бійців, вважає Володимир. У дитинстві він взагалі не працював над вагою штучно: його тренер, Андрій Шевчук, наголошував, що різкі обмеження шкідливі для організму, який росте.

У старшому віці контроль ваги став обов'язковим, але Буртовий будував його рівномірно. Місяць до турніру — мінус кілограм на тиждень. Два місяці — по 500 грамів. Такий графік дозволяв підійти до зважування без виснаження і зберегти сили на самі поєдинки.

2. Останній тиждень — за чіткою схемою

У фінальні дні перед турніром Володимир тренувався двічі на день: строгий контроль ваги, максимальні навантаження. А день безпосередньо перед боями повністю віддавав відпочинку — жодної фізичної роботи, тільки відновлення сил і розмова з тренером про самопочуття та настрій.

Такий діалог, за словами спортсмена, давав тренеру змогу оцінити готовність бійця перед виходом на ринг.

3. Відновлення — так само важливо, як навантаження

За свою кар'єру Буртовий пережив кілька серйозних травм. У дев'ять років уперше зламав носову перегородку — мав проблеми з диханням і певний час тренувався із зубною капою, щоб привчити організм дихати носом. Був і розрив зв'язок, і низка дрібніших ушкоджень.

Досвід повернення до тренувань після травм навчив його головного: відновлення потребує такої ж уваги, як і самі навантаження. Правильне харчування й плавне нарощування інтенсивності кікбоксер вважає обов'язковою умовою тривалої кар'єри у контактному спорті. Цей принцип згодом став однією з опор його методики.

4. Розминка перед боєм — не те саме, що на тренуванні

Передбойова розминка, за досвідом Володимира, відрізняється від звичайної. Це спокійний процес, що готує тіло й розум до бою одночасно, і його наставник вів разом зі спортсменом, зчитуючи психологічний стан та ступінь готовності.

Був у Буртового і свій авторський прийом: під час ранкової підготовки він закріплював на руках і ногах спортивні навантажувачі по 1–2 кг, а перед самим виходом на поєдинок знімав їх. У бою це давало відчуття легкості й швидкості.

5. Перемагає той, хто контролює себе

Володимир відверто визнає: на початку кар'єри він втрачав турніри, будучи у прекрасній фізичній формі, — через хвилювання. Навчитися керувати цим станом він вважає своїм головним професійним здобутком. Кожна поразка, за його словами, ставала матеріалом для роботи: він змінював тренування й систематизував підготовку, і згодом це переросло в окрему методику.

Показовий приклад — чемпіонат України з рукопашного бою у Коблево [2012], перший турнір Буртового у цій дисципліні. Категорія до 55 кг, більше двадцяти учасників. Це був до того ж інший тип двобою: правила рукопашного бою дозволяють боротьбу, нетипову для бійця з ударною спеціалізацією. Програвши півфінал, кікбоксер вийшов на поєдинок за третє місце морально пригніченим.

Тут вирішальною стала настанова тренера. Орест Шевчук підказав план: працювати виключно ногами, тримати дистанцію, не давати супернику зблизитися. Володимир зібрався, дотримався цієї тактики — і завершив бій перемогою. Правильний розподіл сил, підсумовує він, завжди спирається на здатність контролювати себе.

Що кажуть колеги

Здатність Буртового зберігати самовладання під тиском відзначають і ті, хто працював із ним поруч. Заслужений тренер України Орест Шевчук, який супроводжував спортсмена на змаганнях, наголошував на його вмінні зберігати ясність мислення у вирішальні моменти. Багаторазовий чемпіон світу Мар'ян Гуржій, партнер Володимира по клубу «Еней», згадував, що той вирізнявся розподілом сил і залишався ефективним тоді, коли інші вже губили темп.

Ці п'ять принципів кікбоксер випробував на собі, а згодом звів у власну методику підготовки. Її суть — поєднати контроль тренера, самоконтроль спортсмена та функціональні тести в одну систему, де навантаження підбираються під стан конкретного бійця, а не за загальним планом на всю групу. Такий підхід уже переймають окремі тренери в Дрогобичі, застосовуючи його у власній роботі зі спортсменами. Перші відгуки колег стосуються кращого контролю відновлення й готовності бійців до навантажень, і Володимир Буртовий продовжує розвивати методику далі.

Його досвід показує: шлях до нагород будується у щоденній дисципліні підготовки, а українська школа єдиноборств виховує бійців, здатних змагатися на європейському та міжнародному рівнях.