Угорські ультрас: чи є життя після Орбана?

«Magyar Hungaria!» – чотири хлопки – два хлопки – цю кричалку угорських уболівальників я запам'ятав надовго. Почув її на трибунах, у безпосередній близькості до угорської оази галасу й відданості своїм улюбленицям під час вирішальної гри жіночого гандбольного турніру Ігор доброї волі-1986 між радянською та угорською командами. Під орудою Ігоря Турчина й за переважного представництва київського «Спартака» (Зінаїда Турчина, Лариса Карлова, Таміла Олексюк та інші) мадьярський захист було просто пошматовано (рахунок матчу – 26:15). Однак угорська тифозерія не німувала ані хвилини. Саме тоді я вперше почув "Ria-ria Hungaria!", "Verde-Bianco-Rosso" та багато інших угорських кричалок. Зізнаюся, був під неабияким враженням, адже така рішучість-несамовитість у підтримці своїх упродовж усього матчу, попри рахунок на табло, на наших трибунах тоді була вдивовижу.

Надалі кількараз мені довелося побувати в Угорщині у відрядженнях. Найпам'ятнішим було листопадове 2004 р., вилетів до Будапешта першого дня Помаранчевої революції. Зупинявся тоді в готелі безпосередньо біля стадіону «Ференцвароша» й чимало наспілкувався зі співробітниками фірмового магазину цього клубу. Хлопці й дівчата поводилися дружньо, висловлювали абсолютну підтримку Майдану, запрошували на матчі «Фраді», щоправда, перепрошували за те, що футбол може бути не належної якості. Звідтоді якість угорського футболу зробила стрибок угору, як, власне, істотно розширилася і фан-база національної збірної. У 2009 р. радикальні фани різних клубів об'єдналися у Carpathian Brigade задля підтримки національної команди.

На початках це була спроба створити патріотичну атмосферу під час домашніх матчів збірної Угорщини. Хоча, як зазначає угорський футбольний оглядач Томаш Мортімер, неофіційно представники орбанівської Fidesz зустрічалися з лідерами ультрас і заохочували створення цієї групи – на його думку, як спосіб контролювати зростання неонацистських настроїв на угорських трибунах.

Утім, таке явище – рідкість у світі фан-культури. Більшість ультрас-угруповань демонструє агресивну й гордовиту відданість своїй місцевості, ставлячи підтримку свого району, міста чи регіону вище за підтримку національної збірної. Та тут не зовсім той випадок.

Один з активних членів Carpathian Brigade стверджував свого часу, в 2010-х: «Є один факт, який не є таємницею: ми – невелика закрита група, що налічує близько 30–40 учасників. Уболівальники ж, зазвичай, вважають, що ми – організація, до якої входять тисячі людей». Навколо цього ядра патріотично налаштованих уболівальників згуртувалася низка груп з інших клубів – зокрема, з «Ференцвароша» та їхнього ультраправого угруповання Green Monsters; вони незрідка розгортають банер із написом «Арійсько-зелені» (Aryan-green), де перше слово вказує на ідеологію расової зверхності, а друге – на колір футболок команди. Однак справді міжнародним явищем Carpathian Brigade стали лише під час Euro-2016. Це була перша за багато-багато років участь у фінальній стадії великого турніру для збірної Угорщини, й Carpathian Brigade прибула на нього численним складом (які там 30–40!), одягнена в чорне.

Угорщина тоді посіла 1-ше місце в групі, але в 1/8 фіналу поступилася Бельгії. Натомість Carpathian Brigade зажила сумнівної слави – почасти через одноманітний зовнішній вигляд (чорний-чорнісінький), гомофобні кричалки та поодинокі випадки насильства. Далі було більше. Під час Euro-2021 угруповання вивішувало анти-ЛГБТ банери та скандувало відповідні гасла. Вони освистували гравців, які ставали на коліно на знак підтримки BLM. Кілька місяців по тому матч проти Англії завершився сутичками, а гравці команди-суперниці зазнали расистських образ. Коли УЄФА наклала санкції на Угорську футбольну асоціацію, то тодішні політичні очільники Угорщини доклали чимало зусиль, щоб не критикувати вболівальників, а натомість дорікнути УЄФА за застосування подвійних стандартів. Віктор Орбан, який, зазвичай, відвідував усі футбольні матчі, на які лише міг потрапити, свідомо вирішив не йти на гру проти Німеччини (що завершилася нічиєю 2:2) через критику з боку німців щодо ухваленого в Будапешті якраз напередодні закону, спрямованого проти ЛГБТ-спільноти.

«Carpathian Brigade – це об’єднання, де сходяться ультраправі елементи з різних хуліганських угруповань місцевих футбольних клубів, – казав Майкл Колборн, журналіст Bellingcat, який досліджував зв’язки цієї групи з ультраправими рухами. – Не думаю, що кожен учасник цього великого угруповання є, скажімо так, відвертим ультраправим чи взагалі поділяє ультраправі погляди. Та тут можна сперечатися про нюанси». Як заявив Bellingcat представник угорського угруповання Legio Hungaria: «Середовище футбольних фанатів в Угорщині загалом націоналістичне, й ми цим пишаємося».

На думку багатьох оглядачів, партія Fidesz прагнула використовувати естетику та видовищність Carpathian Brigade у власних цілях, для власної пропаганди. Ці футбольні матчі живили пропагандистську машину, Орбану до вподоби ці кадри, де переважно чоловіки в чорному злагоджено скандують гасла на підтримку країни.

Із відходом Орбана від влади, звісно, філософія Carpathian Brigade не змінилася. Інша річ, що вони стали голосніше казати про свою незалежність, але правизни в політичних поглядах явно не цураються. Втім, так чи інак нова політична реальність може певною мірою вплинути й на нову стадіонну реальність в Угорщині. Як саме – побачимо дещо згодом.

Співи угорських трибун? Ну альбом Piros – Fehér – Zöld a színünk («Червоний, білий і зелений – наші кольори!»), випущений Carpathian Brigade та рок-групою Romantikus Erőszak («Романтичне насильство»), є знаковим для угорських ультрас. До альбому входить 10 композицій, з яких 3 (!) є гімнами Carpathian Brigade. Тексти, автором яких здебільшого є фронтмен Romantikus Erőszak Балаж Сіва, який музичну діяльність поєднує з ультрас-сценою та активністю в націонал-радикальному громадському русі (є, до слова, автором книжки «Футбольний клуб», де описує протистояння угорських ультрас та словацької поліції, що мало місце в 2008 р.), – одномантіно-патріотичні з такими словами: «Ми хочемо перемоги для нашого гордовитого народу», «Ми б'ємося за герб, тому що ця земля наша», «Ми ніколи не здаємося, вболіваємо від усього серця». Власне, назви й інших композицій кажуть самі за себе: «Прийшов день матчу», «Наша мила батьківщина, ми тут», «Прапори майорять сьогодні заради тебе». Саме завдяки Carpathian Brigade співи на матчах збірної Угорщини лунають упродовж усього ігрового часу.

Ніде правди діти, саме Carpathian Brigade змінили культуру вболівання за національну збірну в Угорщині. З їх появою на трибунах стало дуже голосно, візуально ефектно та водночас коли-не-коли й скандально (як зазначала The Guardian, «Угорщина інфікована ультрас»), чого там. Хаос пішов, запанував патріотизм поза клубними війнами. Хай там як, а витримати тиск будапештських трибун – не надто просте завдання. Хай щастить синьо-жовтим у столиці Угорщини!

Олексій РИЖКОВ