Ослаблені, але хитрі: нащо коуч Угорщини вигадав легенду про козир України

25 вересня національна збірна України з футболу стартуватиме в черговому розіграші Ліги націй. Першим суперником «синьо-жовтих» стане Угорщина і цей матч буде дебютом в офіційних турнірах на посаді головного тренера нашої команди для 55-річного італійця Андреа Мальдери.

Збірну Угорщини, що цікаво, також очолює італієць, причому теж вже достатньо досвідчений – 62-річний Марко Россі. І вже зараз, ще до стартового свистка, тактична, ментальна і поведінкова дуель двох наставників з Апеннін бачиться однією із ключових «родзинок» прийдешнього поєдинку.

Марко Россі, втім як і Андреа Мальдера, має наразі суттєві труднощі із вирішенням кадрових питань у своїй команді. Перед грою проти України угорці втратили щонайменше трьох дуже важливих для себе футболістів, які з високою ймовірністю вийшли б у стартовому складі на «синьо-жовтих» в Будапешті. Мова про 26-річного фулбека «Вест Бромвіч Альбіон» Каллума Стайлза, 29-річного вінгера, здатного також зіграти на позиції фулбека, «Галатасарая» Роланда Шаллаї та 31-річного центрфорварда АЕКа Барнабаса Варгу. Усіх їх Россі включив до первісного списку запрошених на найближчі матчі Ліги націй, але потім був змушений замінити через пошкодження і проблеми зі здоров'ям різного характеру.

У зв'язку з цим склад збірної Угорщини на Україну виглядає дещо ослабленим, хоча головна зірка команди Россі – 100-мільйонний атакувальний хавбек Домінік Собослаї з «Ліверпуля» – на місці, й участь в поєдинку із «синьо-жовтими», як очікується, візьме.

Утім, один в полі не воїн, і це тренерський штаб угорців на чолі із Марко Россі чудово розуміє. У самій Угорщині існують вкрай неоднозначні очікування від старту в Лізі націй: деякі експерти та журналісти пишуть, що за рахунок зіграності та загальної якості команди угорці мають займати перший рядок у квартеті з Україною, Грузією та Північною Ірландією, але є й такі, які дуже побоюються як мінімум нашу збірну та грузинську.

І Марко Россі, є відчуття, вирішив вже перед першим поєдинком із українцями пограти у свого роду «ігри розуму». У передматчовому інтерв'ю угорським журналістам італійський коуч заявив, що «синьо-жовті» мають ключовий козир перед його підопічними – мовляв, у розпорядженні в Андреа Мальдери є чимало дуже високих футболістів (190+ сантиметрів), які фізично можуть «розчавити» Угорщину.

«Це факт: фізично потужні суперники завжди завдавали нам клопоту. Реалії такі, що нам дещо не вистачає фізичної сили, й високих гравців у нас небагато. Це відчувається на усіх ділянках поля – не лишень у захисті, а й скрізь. Йдеться про команду [Україну], в якій щонайменше вісім гравців стартового складу мають зріст у понад 190 сантиметрів. Саме тому ми повинні уникати фолів на власній половині поля, якщо в цьому немає крайньої необхідності, і не допускати штрафних, кутових або вкидань з-за бокової, особливо враховуючи, що в них є два-три гравці, котрі здатні виконувати дуже далекі вкидання. Навіть у звичних ігрових епізодах, коли м'яч у повітрі, нам слід максимально мінімізувати ризики. Втім, їхня перевага в зрості може обернутися й недоліком, коли йдеться про маневреність та дриблінг. І саме тут ми повинні мати перевагу», – заявив Россі.

Очевидно, що українських вболівальників ці слова Россі могли неабияк здивувати. Насправді, у списку Мальдери, який мав проаналізувати тренерський штаб Угорщини, щоб потім робити такі заяви, й близько немає такої кількості настільки високих гравців. Лишень чотири футболісти збірної України справді можуть похвалитися зростом у 190 та більше сантиметрів. Але проблема в тому, що одночасно на поле з них можуть вийти тільки двоє, оскільки троє із чотирьох є голкіперами. З польових виконавців під «вбивчий козир» нашої збірної за версією Россі підходить лише 30-річний центрфорвард «Олімпіакоса» Роман Яремчук, ігрова форма та кондиції якого, відверто кажучи, наразі викликають запитання.

Більше того, у складі Угорщини значиться також чотири футболісти зі зростом у 190+ сантиметрів, причому два з них – це воротарі, а ще два – польові гравці. Та й якщо брати іншу категорію (185+), то виходить, що збірна України має не таку вже й критичну перевагу над суперником – 13 проти 10. Тому у словах Россі можна як мінімум побачити неабияку частку лукавства, й дуже цікаво, навіщо тренер Угорщини вирішив вдатися до чогось подібного перед поєдинком з Україною.

Відповідь на це запитання знає, безумовно, тільки сам Марко Россі, а нам залишається лишень спробувати підшукати логічні цьому пояснення.

Як згадувалося вище, уся ця ситуація нагадує типові «ігри розуму», до яких нерідко вдаються досвідчені футбольні наставники. Марко Россі, безумовно, належить до таких, оскільки лише на посаді головного тренера збірної Угорщини перебуває ось уже понад вісім років. У його розпорядженні справді є дуже зіграна команда, із очевидними лідерами (Собослаї, Орбан), проте матчі проти українців обіцяють бути дуже «гарячими» для угорців, і мова навіть не про традиційно непрості взаємини між країнами на політичному фронті.

Сам Россі жодним чином не намагається підігравати антиукраїнським наративам, які часом з'являються в угорському політикумі. Навпаки, італійський тренер продемонстрував емпатію до майбутнього суперника, коли заявив наступне: «Чесно кажучи, не можу уявити, як важко українським гравцям зберігати спокій під час матчів, коли їхні близькі та знайомі щодня наражаються на небезпеку через війну».

Однак програвати Україні Россі, звичайно ж, не збирається, і здається, намагається отримати вісти для своїх підопічних скрізь, де тільки можна. Своїми словами про нібито козир українців, які мають велику кількість фізично потужних гравців, коуч збірної Угорщини може як мінімум домагатися вирішення трьох ключових завдань, здатних допомогти його команді:

– він штучно завищує статус збірної України, роблячи в очах громадськості, преси та експертів саме її фаворитом прийдешньої дуелі. Як наслідок – горезвісний тягар відповідальності за результат значно більшою мірою лягає на «синьо-жовтих», а от Угорщина, яка втратила трьох важливих футболістів і через це здатна впасти у ступор, навпаки, отримує можливість психологічно розвантажитися та вийти на поле, не замислюючись про свій статус;

– якщо слова Россі якимось чином дійдуть до табору збірної України і наші футболісти встигнуть ними перейнятися, існує ризик того, що «синьо-жовті» ще до матчу вирішать, що вони завершать поєдинок переможцями. Наскільки загрожує недооцінка суперника та переоцінка власних сил у таких ситуаціях, ймовірно, зайвий раз говорити не варто;

– нарешті, роблячи зі своєї команди ледве не андердога, Марко Россі мотивує угорських вболівальників заповнити трибуни «Пушкаш-Арени», створюючи образ майбутнього героїчного протистояння у стилі Давида проти Голіафа. І якщо його підопічні виграють, то Россі точно буде героєм в очах місцевої футбольної громади. Ну, а якщо програють, то тренер просто скаже – мовляв, я ж попереджав та зазначав, що цей суперник набагато сильніший за нас.

Як має протидіяти цьому Андреа Мальдера? Відповідь на це питання ми маємо побачити безпосередньо від головного тренера нашої національної збірної та його асистентів, які й найнялися виконувати дану роботу. Зі сторони ми можемо тільки констатувати очевидний факт, коли ще до матчу коуч суперника явно та певною мірою дещо невміло захвалює збірну України, приписуючи їй навіть те, чого вона не має насправді. Це реально демонструє, наскільки Марко Россі досвідчений у своєму ремеслі, де він точно «з'їв собаку» на таких деталях.

З іншого боку, збірна України також підходить до дуелі проти Угорщини із чималою кількістю кадрових проблем. І тут цікавий кардинально протилежний підхід з боку Андреа Мальдери, котрий на словах не поспішає роздмухувати проблеми та штучно захвалювати суперника, а в досить холоднокровній манері лишень констатує свідоме знецінення фактора кадрових втрат: «У нас чудова глибина складу, і ті, хто вийдуть на поле, мотивовані довести, що вони не гірші за гравців основи».

Що ж, різні школи, як і різні підходи до організації та підготовки гри, завжди тільки прикрашали футбол. Тож нас точно чекає дуже інтригуючий та емоційний поєдинок у п'ятницю ввечері…