Гравець Мавп: «Ми можемо поборотися з усіма командами Суперліги»

Центровий Черкаських Мавп Богдан Толмачов поділився враженнями від повернення до рідної команди та розповів про очікування від сезону Суперліги GGBET.

– Зараз ти знову в Черкасах. Коли вперше зайшов у зал Мавп, було відчуття, що ти повернувся додому?

– Якось так, несподівано було. Коли я був ще юнаком у Черкасах, то мріяв потрапити в Суперлігу. Я був на кількох тренуваннях, але хотілося грати, побувати в роздягальні, отримати ці відчуття – що ти вже дорослий, професійний гравець.

І тут якось воно близько – ти вже і там, і там. Спочатку не вірив. Потім, коли були ігри з Чайкою-ВМСУ, потім із Запоріжжям, я вже більше повірив, що я в Черкаських Мавпах, що повернувся додому.

– Наскільки чекаєш на можливість зіграти перед черкаськими вболівальниками? Буде хвилювання?

– Ні, навпаки. Хочеться дивувати глядачів, хочеться, щоб побільше людей приходило і підтримувало команду, тому що це заряджає гравців.

Я це відчув і за кордоном. Там я був легіонером, можна сказати, але все одно – чим більше людей, тим більше це тебе заряджає.

У мене немає такого, що я виходжу, бачу повний зал і мені страшно. Навпаки, це мене найбільше заряджає. Видно, що це серйозна гра і вболівальникам цікаво її дивитися. А коли нікого немає, то наче не кайф грати.

– У новому сезоні доведеться звикати і до особливостей українського чемпіонату: повітряних тривог, пауз у матчах, укриттів. Це буде новий досвід?

– Новий досвід буде. Треба буде спробувати. Я сподіваюся, що буде якомога менше тривог під час гри. Хочеться подякувати ЗСУ, що у нас є можливість грати і проводити чемпіонат.

– Ти вже говорив із тренерським штабом про свою роль у команді?

– Так. Дмитро Нагорний, як я це бачу, вірить у мене. Він мені нічого не забороняє кидати. Не ставить палки в колеса, мені це подобається.

Так, у мене є маленькі помилки, але це чисто від гри – десь трохи не встиг. Думаю, з досвідом і практикою це має набиратися.

Я так розумію, що буду гравцем ротації в Черкасах. Тому що ще шукають легіонера. Поки що я є основним чистим центровим.

– У контрольному матчі із Запоріжжям ти набрав 18 очок і реалізував три з трьох триочкових. Відчуваєш, що дальній кидок може стати одним із твоїх козирів?

– Так, думаю, що це може бути козирем. Валерій Плеханов хотів мене бачити, тому що я з кидком. У Латвії в мене були хороші показники. Будемо бачити.

– Як оцінюєш свою готовність до сезону, враховуючи, що до старту залишилося близько двох тижнів?

– Загалом готовність, думаю, хороша. Можливо, трохи треба додати фізичних кондицій, але все нормально.

Для мене це новий рівень, але у Валмієрі я тренувався з гравцями такого рівня. Тому для мене немає такого: Ого, я тут граю.

– Цього сезону в складі Черкаських Мавп багато вихованців місцевої баскетбольної школи, зокрема і ти. Наскільки це відчувається всередині команди? Чи є через це особлива атмосфера?

– Дуже хороша атмосфера в роздягальні. Якщо порівнювати з тим, яким я був у Мавпах-2 перед повномасштабною війною, то ми з хлопцями залишилися в хороших відносинах.

І зараз ми з ними граємо, тому я себе комфортно почуваю. І хімія в команді дуже хороша. Так, молоді, є деякі помилки, але це все приходить із досвідом.

– А як тебе прийняли ті, з ким ти раніше не грав? Відчуваєш себе своїм після повернення?

– Я як свій повернувся. Є нові хлопці – Микола Верещака, Євген Коровяков, Кирило Марченко. Думаю, вони теж класно до мене ставляться. Все нормально, мені подобається.

– У команді вже є досвідчений легіонер Джордан Теллі. Який він поза майданчиком і наскільки вже адаптувався в команді?

– Він досвідчений, 30-річний. Спокійний, добрий легіонер. Немає в нього якихось капризів. Він нормальний, серйозний, видно, що професіонал.

А щодо майданчика, то він добре бачить гру. Це його головне. Я так розумію, що його козир – бачення майданчика. Може реалізувати деякі кидки, але основне – саме бачення.

Я думаю, що для нас, якщо ми будемо ловити його передачі, то реалізація команди підніметься дуже добре.

– Якщо Мавпи підпишуть ще одного легіонера на твою позицію, готовий боротися за свій ігровий час?

– Якщо знайдуть, то буду боротися. Для мене це буде такий маленький досвід, тому що це саме боротьба за позицію та ігровий час у команді.

Коли ми були за кордоном у Валмієрі, це теж був досвід – тренуватися проти таких гравців. Мені спочатку казали, що готували мене до гри за основну команду. Потім я отримав пошкодження, і мені сказали, що цього не буде.

Але я вже знаю, що таке боротися за своє місце.

– Що особисто для тебе буде показником хорошого сезону? Які цілі ставиш перед собою?

– Хотілося б потрапити в плейоф. Я не занижую нашу команду, але ми можемо поборотися з усіма командами Суперліги.

У нас є ветерани – Кирило Марченко, Євген Коровяков, також Джордан. Але їх всього троє, а решта – молоді.

Якщо ми будемо боротися з усіма командами цього сезону, то, думаю, не буде до нас негативу від уболівальників. Треба об'єктивно дивитися на команду і розуміти, що в ній багато молоді.

Я не кажу, що ми будемо програвати всім. Ми вже налаштовані боротися. Наприклад, у другій грі із Запоріжжям ми дали бій.

– А які особисті цілі ставиш перед собою?

– Хочеться набратися ще більше впевненості. Але в мене вже немає такого, що я боюся. У мене вже зник страх.

Хочеться бути важливим гравцем. Не просто вийти, зробити свою роботу і піти. Хочеться бути серед лідерів команди.

Читайте також:

До останнього не хотів. Український центровий – про повернення до Мавп