«Думаю, проблем з ігровим часом не буде». Бублик – про перехід у Судуву

Український захисник Михайло Бублик поділився враженнями від переходу до литовської «Судуви».

– Які перші враження від Литви та клубу? Як тебе зустріли одноклубники й команда загалом?

– Враження позитивні. Дуже маленьке місто, начебто 7-ме за розміром у Литві, але після України дуже маленьке. Я живу на одному краю міста, тренування – на іншому, тож у мене це займає 5 хвилин на машині. А за 30 хвилин від нашого міста знаходиться Каунас, тому якщо щось потрібно, то це не проблема.

Враження від клубу теж позитивні: усе на дуже професійному рівні, переймаються через усе, щоб гравець думав тільки про баскетбол – харчування, машина, тренери в постійному доступі для роботи. Це, напевно, найкращий період щодо професійності в моїй кар'єрі. Усі хлопці дуже веселі, дуже гарно прийняли, завжди питають, чи все добре, чи щось потрібно.

– Наскільки складно бути єдиним легіонером у команді? Це новий досвід для тебе – як ти його для себе оцінюєш?

– Поки що складно, це насправді новий досвід для мене. Весь процес тренувань – литовською мовою. Так, мені перекладають англійською, але все одно поки що звикаю до цього. Не можу бути в атмосфері роздягальні: між собою хлопці розмовляють, жартують литовською. Але я думаю, що з часом трохи вивчу.

– Яку роль тобі відводять у команді? Чи є в тебе очікування щодо ігрового часу?

– Тренер в інтерв'ю казав, що сподівається, що я якнайшвидше адаптуюся, зрозумію його філософію і стану важливою частиною команди в нападі. Думаю, проблем з ігровим часом не буде, потрібно лише виконувати те, що хоче тренер від мене на майданчику.

– Тренер уже говорив із тобою про твою нову роль?

– Так, ми багато спілкувалися на тренуваннях, але більше розмовляли про те, яку систему захисту він хоче бачити, тому що тут трохи незвичний захист для мене, треба звикати. Треба реагувати на те, що кричать центрові на пік-н-ролах, тому що, як я казав, усе литовською. Мені потрібно трохи більше часу, щоб звикнути до всього цього.

– Як ти оціниш рівень баскетболу у своїй нинішній команді порівняно з українською Суперлігою – враховуючи, що це другий дивізіон?

– Поки що складно сказати, але за першими тренуваннями можу сказати, що це в рази більш фізичний та контактний баскетбол. Я знаю, що деякі команди з нашої ліги обігрували в передсезонних іграх команди з латвійсько-естонської ліги. Тренер казав, що наша команда мала п'ять пропозицій зіграти від команд LKL, але наш сезон стартує пізніше, тому й ми почали працювати пізніше. «Судува» того сезону стала чемпіоном і могла по праву зіграти в LKL, але поки що не має арени для цієї ліги.

– Чого чекаєш від майбутнього сезону? Це фактично новий розділ у твоєму житті й кар'єрі.

– Очікую від сезону, що отримаю важливий досвід легіонера, допоможу команді перемагати. Це хороша можливість показати себе клубам LKL. Але зараз я зосереджений на тому, що повинен звикнути до більш фізичного баскетболу і бути спокійнішим у цьому середовищі.