Макровтрата для світових шахів: на спомин про Георгіоса Макропулоса

У перший день Шахової олімпіади на 73-му році пішов із життя багаторічний віцепрезидент ФІДЕ Георгіос Макропулос. Деякі оглядачі вже побачили в тому певний символізм. Його цілком можна назвати Леонідом Кравчуком світових шахів. Як же він умів пройти між краплинами, наче й не псувати взаємини з болотяними, та водночас і не коритися їхньому свавіллю! Ну що сказати, якщо наша шахова федерація свого часу підтримала кандидатуру грека під час виборів очільника світових шахів. Шкода, але він тоді не переміг, а росіяни зі своїми спецслужбами продовжили безмежне панування на світових шахівницях (тут – не в переносному значенні, якого надавав цьому слову свого часу Збігнев Бжезінський).

Макропулос-шахіст

Георгіоса навчив грати в шахи батько, коли хлопчику було 10 (надто пізно за нинішніми часами). За великим рахунком юнак був самоуком, адже роки по тому згадував, що в їхньому домі було чимало книжок, але жодної шахової. Відтак для розвитку своїх ігрових здібностей Георгіос попрямував із рідних Салонік до Атен. І все вийшло!

Власне, він був зіркою на своїй батьківщині, однак не мав особливих успіхів за її межами. Так, брав участь зі збірною Греції у трьох олімпіадах і командному чемпіонаті Європи, однак згадати можна хіба що його перемогу в партії зі знаним радянським гросмейстером Левом Полугаєвським на континентальному чемпіонаті 1989 р. Завдяки цьому грецька команда розійшлася миром у матчі проти СРСР.

Макропулос – Полугаєвський, Хайфа, 1989

Однак на жодному великому командному турнірі в Макро не було від'ємного показника перемог/поразок. Зазвичай, перемог було більше, хіба що на Шаховій олімпіаді в Ніцці в 1974 р. на 1-й шахівниці між звитягами та фіаско був паритет. Рейтингу 2500 сягнути в нього так і не вийшло. Праймовий Макро – це половина 1981 р., та й тоді коефіцієнт становив хіба що 2475. У чемпіонатах же своєї країни в 1970-ті – першій половині 1980-х він був неперевершеним і 7 разів здіймався на верхню сходинку п'єдесталу пошани, встановивши рекорд за цим показником на той час. Уже згодом це його досягнення перевершив Васіліос Котроніас, який відсвяткував 10 національних чемпіонств. А вже в ХХІ ст. Христодулос Банікас став 8-разовим чемпіоном Греції.

Натомість гросмейстером Макро так і не став. «Звичайно, це було б чудово, але це не було головною метою мого життя», – казав він через роки.

Макропулос-функціонер

Так як там щодо мети? Будучи на піку своєї ігрової кар'єри, на початку 1980-х Георгіос стає на чолі Федерації шахів Греції. Погодьтеся, для амбітного шахіста в розквіті сил це не надто звичне явище. Проте час засвідчив слушність цього доленосного рішення. Зірковим часом для нього стала Шахова олімпіада-1984 в рідних Салоніках, яку під його орудою було організовано щонайкраще.

Головною амбіцією Макро було вивести рідну країну на світову шахову арену (якщо хочете, на Макрорівень!), й залучення Олімпіади-1984 до Салонік стало наріжним каменем для успіху цього плану. Пригадую, що тоді навіть заговорили про те, що Шахові олімпіади мають відбуватися в Греції що 4 роки, тобто кожен 2-й форум мав би проходити на землях Еллади. Це є свідченням сумлінної праці Макро. Хоча офіційні урядові комітети очолювали державні діячі (такі як Костас Лаліотіс і Кімонас Кулуріс), та саме Макропулос виступав головним організатором (Chief Organizer) від шахової спільноти, координуючи взаємодію між ФІДЕ, грецьким урядом і спонсорами.

А той час був нелегким, адже організаторові варто було йти шляхом подолання криз: турнір 1984 р. проходив у період гострих політичних суперечок усередині ФІДЕ (зокрема, щодо дальшої Олімпіади-1986 у Дубаї, куди не хотіли пускати збірну Ізраїлю), та й радянське (й соціалістичне назагал, крім Румунії та Югославії) ігнорування мультиспортивної Олімпіади-1984 в Лос-Анджелесі підкидало хмизу у багаття проблем. Проте Макропулос виявив себе як напрочуд здібний дипломат, увійшовши до спеціальної антикризової комісії ФІДЕ просто під час змагань у Салоніках.

І масштаб події перевершив очікування! Під орудою Георгіоса Шахова олімпіада пройшла на високому рівні на території Салонікського міжнародного ярмарку, зібравши рекордну на той час кількість команд (88 чоловічих і 51 жіноча). Успіх був настільки приголомшливим, що Салонікам довірили проведення ще однієї Олімпіади в 1988 р.

Трамплін у велику політику ФІДЕ, чому ні? Саме блискучі організаційні здібності, продемонстровані в Салоніках, зробили Макропулоса помітною фігурою на світовому рівні. Уже в 1986 р. його обрали віцепрезидентом ФІДЕ, що започаткувало його 40-річну епоху керівництва міжнародними шахами.

Макропулос-кандидат

Контрапункт для Макро – балотування на посаду президента ФІДЕ в 2018 р. Переграти росіян тоді було практично неможливо. Й це, зрештою, в енергійного грека не вийшло. Однак низкою цікавих заяв він тоді запам'ятався. Скажімо, як вам така його думка щодо Аркадія Дворковича: «Президент ФІДЕ має бути незалежною людиною, аж ніяк не солдатом своєї країни. А Аркадій Дворкович – це не просто солдат, він – офіцер! Якщо нас не турбує динаміка «гроші за контроль» і нам байдуже, незалежна ФІДЕ чи ні, ну тоді – так, він є дуже гарним кандидатом. Однак я вважаю, що нам потрібно поставити такі речі, як принципи й гідність вище за оті «гроші за контроль».

І ще один показовий момент. Макропулос виступав за обмеження терміну повноважень очільника світових шахів, підкреслюючи, що йде на один термін. Бачу вашу посмішку й чую від вас щось на кшталт «дещо це нам нагадує». Однак тут, як на мене, інший випадок.

Георгіос волів створити в межах ФІДЕ Комісію з довготермінового планування, яка б намагалася, як він сам казав, «думати наперед, на 10–15 років». І це, безперечно, був би дуже важливий комітет. Доцільно це чи ні в нашому бурхливому світі, де, зазвичай, горизонт планування завузький? У мене немає чіткої відповіді на це питання. Однак саме намагання грецького функціонера думати стратегічно спричиняло симпатію до нього.

Ну й фраза «ми не гратимемо в гру Кірсана» може послугувати за дороговказ Макропулоса як одного з очільників ФІДЕ. Втім, гра Дворковича виявилася куди підступнішою, ніж навіть гра Кірсана. Який там офіцер, беріть вище!

«Засіб Макропулоса» – відома фантастична п'єса Карела Чапека. В її епіцентрі – секрет довічного нестаріння. Подеколи здавалося, що шаховий Макропулос знає секрет нестаріння як функціонера. Та от здоров'я Георгіоса-людини, на жаль, не було заміцним…

Чи пішли би шахи іншим шляхом за умови перемоги Макро? Гра в альтернативну історію – цікава річ, однак відгонить безглуздям. Менше з тим, не скажу, що в цьому разі на ФІДЕ би пролилася гурма західної грошви, однак цинізму в світових шахах, як на мене, було б куди менше. Маю підозри, що зі смертю Макро проросійська складова у ФІДЕ має всі шанси збільшитися, й московські ставленики вчергове дістануть змогу дати крутька й повернути триколірних симпатиків кремля на світову арену. Чи не є нинішня Шахова олімпіада останньою без російської участі?

Олексій РИЖКОВ