Спаллетті назвав причини поразки Ювентуса: «Так залишати зони не можна»

Головний тренер «Ювентуса» Лучано Спаллетті спробував знайти причини невдачі в матчі 4-го туру італійської Серії А проти «Сассуоло».

«Зебри» програли супернику після шаленої кінцівки – за останні 10 хвилин було забито 4 м'ячі. Хоча «Ювентус» намагався перевернути гру, «Сассуоло» свого не відпустив – 3:2.

– Що ви забираєте із собою після цієї поразки?

– Я забираю реакцію, бажання виграти матч. Попри те, що ми кілька разів втрачали баланс і в певні моменти не знаходили сил перевернути гру, ми все ж вистояли й довели до кінця те, що будували. Але забираю із собою реакцію. Те, що команда відреагувала.

– Що не спрацювало в першому таймі?

– Нам не вдавалося знаходити достатньо вільного простору – тих комбінацій на вузьких ділянках, які дозволяють відрізати лінії оборони суперника. Ми занадто мало грали через Коло Муані: коли суперник залишає ситуацію один в один ззаду, потрібно віддавати на форварда й руйнувати їхній захисний задум – у таких умовах вони змушені відбирати м'яч у тебе за спиною.

Мені здалося, що ми кілька разів небезпечно виходили до стійки через Консейсау, щоб прострілити в цю зону, а також двічі пробивали з межі штрафного майданчика, звідки можна було бити в будь-який кут. На мій погляд, передумови для перемоги ми створили ще в першому таймі, хоча й припустилися багатьох огріхів: помилялися в останній передачі, виконували занадто сильні кроси, не знаходили адресатів у штрафному. Втім, за налаштуванням та ставленням до гри другий тайм мені сподобався більше, ніж перший.

– Чи лякає вас незрілість у певні моменти 2-го тайму?

– Зрозуміло, що потрібно зберігати баланс і контролювати перебіг подій на полі. Ми ж, надмірно змістивши акцент на один епізод і постійний пошук моменту, втратили баланс в іншому фазі, хоча вже створили собі всі умови, щоб виграти цей матч.

Зараз усі питають мене: як можна було пропустити атаку три в два в такому епізоді? Очевидно, це правда, так залишати зони не можна. Але ж там, попереду, нас було 8 проти 7 – якби ми розпорядилися м'ячем правильно, то довели б атаку до логічного завершення. Вони сіли у свій штрафний майданчик, ми контролювали м'яч, шукали шпарини. Проте, коли ми починаємо форсувати гру через сольні проходи й ліземо у вузький простір, трапляється втрата – і все одразу ускладнюється.

Як мінімум, ми повинні були зберігати чисельний паритет позаду, але це була моя вимога піти вперед. Занадто багато гравців побігли шукати вільні зони, щоб вирвати перемогу. І таке налаштування команди мені подобається – адже створити такий менталітет набагато складніше, ніж просто дати вказівку зберігати баланс і залишати одного зайвого гравця за лінією м'яча.

– Чому ця команда завжди реагує лише тоді, коли притиснута до стіни?

– Це неправда. У другому таймі команда намагалася вести гру від початку й до кінця. Інша справа, що в певних епізодах потрібно діяти більш рішучо та зі спортивною злості.

Коли ти володієш перевагою, м'ячем не можна розпоряджатися вальяжно. Якщо всі починають читати комбінацію лише тоді, коли вона вже очевидна – стає занадто пізно, тому потрібно грати на випередження. Але ми намагалися це робити, навіть якщо з самого початку не все виходило.

– Результат, який впливає також на настрій: наскільки ви розлючені?

– Я розлючений завжди, коли не вдається виграти. Я злий через те, що моя команда не діяла достатньо розважливо. Але ця втрата контролю та здорового глузду була продиктована величезним бажанням вирвати перемогу. І саме в цьому має проявлятися характер. Надалі потрібно зберігати баланс, чисельний паритет, правильно тримати або просувати м'яч, а не тягнути його у фланг чи лізти у вузький глухий кут, де є ризик втрати. Нам потрібно діяти холодніше й зваженіше.

Проте саме це прагнення досягти результату за будь-яку ціну, навіть ціною помилок – мені сподобалося. Такий менталітет сформувати набагато складніше. Утримувати ж команду в балансі значно простіше – достатньо сказати тим 4-5 гравцям завжди залишатися за лінією м'яча, і ти не отримуватимеш контратак. Ми ж пропустили кілька зайвих випадів суперника, дещо запізнювалися із високим пресингом, адже воротар суперника чудово грав ногами та знаходив партнерів у центрі поля. Втім, це ті деталі, які можна й потрібно виправляти, і команда здатна швидко це засвоїти.

Якби Вольтемаде віддав першу передачу на Коло – той виходив би прямо на ворота, або якби Нік краще вдарив головою на дальній штанзі – це був дуже небезпечний момент. Ми неодноразово виходили на ударні позиції, де воротар суперника зіграв на висоті й зробив важливі сейви. Звісно, ми дещо дозволили супернику біля власних воріт і пропустили більше, ніж мали, але цей матч міг завершитися з абсолютно протилежним результатом.

– Що ви думаєте про Аджич?

– У нього чудові якості, багаж дуже позитивних дій. У нього є витривалість, техніка, він відчуває м'яч як не багатьом дано. Він гравець, який має свою креативність. Найважливіша якість – це ноги, але у всьому цьому йому потрібен досвід. Він повинен грати, йому потрібен ріст. Сьогодні він вийшов у 2-му таймі, йому потрібно грати безперервно, тому що той, хто не має його бачення поля, має можливість бути лише в цій зоні поля, де все стає набагато складнішим. Аджич матиме можливість грати в майбутньому.

Відеоогляд матчу: