Прагматизм і обережність в Ейндховені. Шахтар зіграв унічию з ПСВ

У першому турі Ліги чемпіонів донецький «Шахтар» вирушив до Ейндховена, де на полі ПСВ мав закрити хоча б частину старих рахунків. Багато вболівальників «гірників» напевно досі пам’ятають той божевільний матч дворічної давнини, коли українська команда вела 2:0, але зрештою примудрилася програти 2:3. Такі поразки не стираються з пам’яті одним рухом. Вони залишаються десь усередині й спливають саме в той момент, коли ти знову виходиш на те саме поле проти того самого суперника.

Щоправда, початок нової зустрічі зовсім не нагадував продовження старого трилера. Команди вийшли на поле й вирішили спочатку уважно вивчити одна одну. Придивитися, підглянути, перевірити, хто і як дихає. І ці футбольні «гляділки» несподівано розтягнулися мало не на весь перший тайм.

У «Шахтаря» тривалий час зовсім не виходило надати своїм атакам хоча б якоїсь вертикальності. Різник, Бондар, Матвієнко, Вінісіус Тобіас і Педро Енріке спокійно перекочували м’яч між собою, але попереду наче ніхто не хотів відчиняти двері. Не вистачало руху без м’яча, ривків між лініями, банального відкривання під передачу. Час від часу гру намагався оживити Ізакі, опускаючись глибше й пропонуючи себе під пас, однак загалом атака «гірників» виглядала надто статичною. Зв’язати кілька якісних передач уже на половині поля ПСВ було майже непосильним завданням.

Водночас один важливий іспит команда Турана складала практично безпомилково. ПСВ регулярно вмикав високий пресинг, намагався накривати українців ще біля їхнього штрафного майданчика, але «Шахтар» раз по раз дуже холоднокровно виходив із-під тиску низом. Подекуди це виглядало навіть зразково: короткі передачі, спокій, жодних панічних виносів уперед. Проблеми починалися вже після того, як першу лінію пресингу було пройдено. Простір з’являвся, а от розуміння, що з ним робити далі, часто не було.

У господарів свої шанси все ж виникали. Найнебезпечніший із них випав Івану Перішичу. Досвідчений хорват першим опинився на добиванні, але з вигідної позиції пробив вище поперечини. ПСВ виглядав трохи гостріше, «Шахтар» – трохи обережніше, і матч поступово занурювався у в’язкий, повільний футбол, у якому головною подією першої половини цілком міг стати свисток на перерву.

Але кінцівка тайму раптово струснула гру.

Спочатку активізувався Аліссон. В одному епізоді його удар устиг накрити захисник, в іншому бразильцю зовсім трохи не вистачило майстерності та холоднокровності, щоб обробити передачу й одразу пробити з розвороту. Здавалося, «Шахтар» нарешті намацав слабке місце суперника і вперше за тайм почав грати не просто акуратно, а зі справжнім наміром завдати ПСВ болю.

І завдав.

Уже перед самим свистком Марлон Гомес у відчайдушному підкаті вигриз м’яч у Серджиньо Деста. Саме вигриз – епізод наче нічого не обіцяв, але бразилець відмовився його відпускати. М’яч швидко дійшов до Глейкера Мендоси, а далі новачок «Шахтаря» зробив те, заради чого його й запрошували до команди. Венесуелець хитнув захисника, прибрав м’яч під зручну ногу й холоднокровно закрутив його в дальній кут.

0:1.

ФК Шахтар

І в цьому голі було щось дуже символічне для самого Мендоси. Перший тайм у нього складався далеко не ідеально: вистачало браку, іноді він занадто старався, намагався буквально зорати всю бровку, опускався глибоко, зміщувався в центр і наче хотів устигнути взагалі всюди. Але ця колосальна працездатність зрештою отримала винагороду. Один епізод – один ривок, один рух, один точний удар – і практично весь невиразний перший тайм «Шахтаря» раптом заграв зовсім іншими барвами.

На перерву «гірники» пішли лідерами. І, мабуть, це був той рідкісний випадок, коли один удар під завісу здатен повністю змінити враження від попередніх сорока п’яти хвилин.

Після перерви ПСВ вийшов на поле вже зовсім з іншим настроєм. Господарі різко додали у швидкості, агресії та інтенсивності пресингу. Було очевидно: відкладати питання з голом у відповідь нідерландці не збиралися. «Шахтарю» одразу довелося значно більше працювати без м’яча, швидше ухвалювати рішення й витримувати тиск команди, яку вперед гнали власні трибуни.

І, на жаль для «гірників», довго витримувати цей стартовий натиск не вдалося.

Серджиньо Дест опинився зовсім один у штрафному майданчику «Шахтаря» і в один дотик відправив м’яч точно в кут – 1:1. Гол вийшов надто простим для такого рівня. На розборі Арда Туран напевно знайде кілька теплих слів для Очеретька, який не встиг накрити американця. Саме ця зона мала перебувати під контролем опорного півзахисника, але у вирішальний момент навколо Деста утворилася справжня пустеля – у радіусі кількох метрів нікого з гравців «Шахтаря» поруч не було.

PSV

І ось тут матч ставав особливо цікавим. Пропущений м’яч на виїзді проти фаворита, тиск стадіону, суперник упіймав емоційну хвилю – ідеальна ситуація, щоб відійти назад, притиснутися до власних воріт і почати банально виживати.

Але «Шахтар» зробив рівно навпаки.

Команда Турана не стала замикатися у власному штрафному й відбиватися від атак ПСВ. «Гірники» прийняли запропонований темп і відповіли швидким, інтенсивним футболом. Більше того, часом складалося враження, що саме господарі виявилися не зовсім готовими до такої реакції української команди. У ПСВ почали виникати серйозні проблеми в обороні, з’являлися вільні зони, і «Шахтар» цілком міг цим користуватися.

Перший справді небезпечний епізод після перерви створив Аліссон. Бразилець сам заробив штрафний практично по центру воріт, лише за кілька метрів від лінії штрафного майданчика. Позиція для шульги виглядала майже ідеальною. Можна було перекидати стінку, можна було шукати дальній кут, але Аліссон вирішив пробити у воротарський і в площину воріт не влучив. Шанс був чудовий, реалізація – значно гірша.

Сама гра до цього моменту помітно змінилася. У першому таймі захисники «Шахтаря» могли довго перекочувати м’яч між собою, шукати продовження, іноді навіть занадто довго. Тепер футбол став значно вертикальнішим. М’яч практично не затримувався в центрі поля, атака однієї команди швидко змінювалася атакою іншої, з’явився простір, а разом із ним – відчуття, що будь-якої миті матч може остаточно зірватися з ланцюга.

Здавалося, така гра мала бути вигіднішою ПСВ. Але парадокс полягав у тому, що після гола Деста господарі більше не створили жодного справді вбивчого моменту.

А ось «Шахтар» до перемоги був значно ближчим.

Чудова нагода виникла в Ізакі. Молодий футболіст фактично вирвався віч-на-віч із голкіпером, однак у вирішальний момент далася взнаки чи то нестача швидкості, чи досвіду, чи банального холоднокров’я. Ізакі надто довго обирав рішення, дозволив воротарю підготуватися й зрештою пробив прямо йому в руки. Момент, який у Лізі чемпіонів потрібно перетворювати щонайменше на справжній сейв, а в ідеалі – на гол.

Ще ближче «гірники» підібралися до свого другого м’яча вже у другій половині тайму. Лассіна Траоре, який вийшов на заміну, опинився у чудовій позиції після скидки Очеретька й пробивав практично з кількох метрів. Здавалося, ось він – момент матчу. Але Дест устиг кинутися під удар і врятував ПСВ. І далеко не факт, що голкіпер нідерландців зумів би виручити, якби м’яч пройшов повз американця.

Останні хвилини перетворилися вже не стільки на футбол, скільки на випробування нервів.

ПСВ пішов уперед, «Шахтар» опустився трохи глибше, трибуни вимагали фінального штурму. Уже в компенсований час господарі двічі отримали право на небезпечні штрафні удари, і кожен такий стандарт змушував уболівальників «гірників» згадувати, наскільки жорстокою буває Ліга чемпіонів у кінцівках.

Але цього разу жодної нової драми Ейндховен не побачив.

Обидва стандарти завершилися нічим, а фінальний свисток зафіксував нічию – 1:1.

ФК Шахтар

І для «Шахтаря» це саме той випадок, коли результат не можна оцінювати виключно однією цифрою в турнірній таблиці. «Гірники» не приїхали до Нідерландів відбиватися. Вони витримали тиск, не розвалилися після швидкого гола у другому таймі й у фізичному плані абсолютно не поступилися одному з найсильніших клубів країни.

Більше того, якщо говорити саме про якість створених моментів, то після перерви саме «Шахтар» виглядав командою, яка була ближчою до другого гола.

Після того самого болючого 2:3, коли перевага у два м’ячі розчинилася буквально на очах, Ейндховен нарешті подарував «Шахтарю» зовсім інші емоції. Цього разу українська команда не дозволила ПСВ перевернути матч.

І, мабуть, найважливіше – «гірники» поїхали звідси не з відчуттям врятованого одного очка, а з легким жалем через те, що не забрали всі три.

Ліга чемпіонів. Основний раунд. 1-й тур.

ПСВ – «Шахтар» – 1:1

Голи: Дест (48) – Мендоза (45+1)

Попередження: Обіспо (56), ван Боммел (65), Дест (81) – Тобіас (35), Мендоза (47), Педро Енріке (55), Бондар (63), Криськів (90), Марлон Гомес (91)

ПСВ: Коварж, Костич (Фламінго, 68), Обікпо, Гертрейда, Дест, Ваннер, Сано, Тіл, ван Боммел, Пепі (Мейнанс, 83), Перішич.

«Шахтар»: Різник, Педро Енріке, Матвієнко, Бондар, Тобіас, Очеретько, Ізакі (Криськів, 89), Марлон Гомес, Мендоза (Невертон, 67), Аліссон (Феррейра, 89), Еліас (Траоре, 67).

Арбітр: Халіл Мерер (Туреччина)

Стадіон «Філіпс» (Ейндховен, Нідерланди)

ПСВ – ШАХТАР. ТЕКСТОВА ТРАНСЛЯЦІЯ МАТЧУ