Черкаська стіна. Динамо не вдалося переграти ЛНЗ

У п’ятому турі української Прем’єр-ліги київське «Динамо» на стадіоні «Динамо» імені Валерія Лобановського приймало черкаський ЛНЗ. Після болючої поразки від «Буковини» київський клуб опинився під таким тиском, що цей матч перетворювався вже не просто на чергову зустріч чемпіонату. Команду критикували практично з усіх боків, тому від неї чекали реакції. Від футболістів – характеру, від тренерського штабу – висновків, а від самої гри – бодай натяку на те, що попередня невдача справді стала уроком. Однак недільного дня в Києві «Динамо» отримало не відповіді, а нову порцію запитань.

Господарі розпочали так, наче хотіли якомога швидше стерти неприємні спогади про попередній тур. «Динамо» агресивно підіймалося у пресинг, намагалося затискати суперника на його половині поля й практично не дозволяло ЛНЗ думати про атаку. Черкаська команда в перші хвилини була повністю зосереджена на руйнуванні, але ближче до середини тайму поступово освоїлася: гості почали частіше чіплятися за м’яч, заробляти стандарти й періодично добиратися до фінальної третини поля. До справжньої загрози воротам Георгія Бущана, щоправда, справа так і не доходила.

Та й загалом перший тайм тривалий час більше нагадував шахову партію, у якій одна сторона не збиралася розкриватися, а інша ніяк не могла вигадати несподіваний хід. ЛНЗ максимально дисципліновано закривав простір і практично душив усі спроби киян створити щось у позиційних атаках. І тут знову проявилася вже знайома хвороба «Динамо»: надто мало нестандартних рішень, надто мало індивідуальної сміливості й надто багато передбачуваності. Передачі читалися, напрямки атак вгадувалися, а оборона гостей практично завжди встигала перебудуватися.

ФК Динамо

І все ж перед самою перервою кияни нарешті підірвали до цього сонну гру. Спочатку Ярмоленко й Лонвейк буквально за кілька секунд отримали два розкішні шанси ледь не з воротарського майданчика, але якимось неймовірним чином м’яч у сітку так і не залетів. Трохи пізніше Лонвейк знову опинився на ударній позиції, однак цього разу вже по-справжньому блиснув Ледвій. Ці кілька хвилин стали найкращим відрізком «Динамо» в першому таймі й водночас нагадуванням, що оборона ЛНЗ усе-таки не є непробивною стіною. Та на перерву команди пішли за рахунку 0:0.

Те, що після паузи картина навряд чи різко зміниться, стало зрозуміло ще до поновлення гри. Тренерський штаб ЛНЗ зняв Твердохліба й випустив Пастуха – хід, який недвозначно говорив про бажання ще більше наситити середину поля й насамперед зберегти порядок біля власного штрафного майданчика. Однак «Динамо» ніби за інерцією понеслося вперед. Рубчинський із 15 метрів цілив у нижній кут – Ледвій витягнув. За хвилину Бражко після подачі пробивав головою приблизно із семи метрів – повз ворота.

На 55-й хвилині Ледвій остаточно перетворився на головного героя ЛНЗ. Ярмоленко отримав м’яч приблизно за десять метрів від воріт і, здавалося, зробив усе правильно, спрямовуючи його в дальній кут, але голкіпер гостей витягнувся й здійснив ще один чудовий сейв. Ворота черкаської команди ніби зачарували. А коли на 59-й хвилині Пономаренко все-таки завершив красиву комбінацію й відправив м’яч за спину Ледвію, надія трибун прожила зовсім недовго. Уже перший повтор показав невеликий, але достатньо очевидний офсайд у Матвія. Гол справедливо скасували.

Після цього атакувальна пожежа «Динамо» почала поступово згасати. ЛНЗ усе частіше намагався просто притримати м’яч, дати власній обороні кілька секунд перепочинку й змусити киян витрачати додаткові сили на пресинг. І цей план працював. Було помітно, що господарі починають підсідати фізично: знизилася швидкість руху м’яча, зник колишній натиск, пресинг став менш синхронним. Саме тому дедалі більше дивувала бездіяльність Костюка.

ФК Динамо

Першу заміну наставник «Динамо» зробив лише на 77-й хвилині, причому вона значною мірою виявилася вимушеною – травмованого Сича замінив Малиш. Одночасно Герреро вийшов замість Кабаєва. І тут виникало закономірне запитання: чому саме Кабаєв? Один із найактивніших футболістів киян проводив хороший матч, тоді як Ярмоленко у другій половині тайму вже очевидно втомився й утратив колишню гостроту. Андрія замінили лише на 84-й хвилині, випустивши Волошина, а Піхальонок з’явився замість Рубчинського вже незадовго до фінального свистка. Коли команда помітно просіла ще після 60-ї хвилини, свіжа кров напрошувалася значно раніше. Чому тренерський штаб так довго зволікав – питання, відповідь на яке знає лише сам Костюк.

Найбільш тривожним для «Динамо» було навіть не те, що переможний гол так і не прийшов. Кияни не зуміли організувати справжній фінальний штурм. В останні хвилини господарі вже не облягали штрафний майданчик суперника – більшість атак розбивалися ще на підступах. ЛНЗ грав максимально прагматично, за потреби без найменшого сорому вибиваючи м’яч куди подалі. Для гостей ця нічия справді виглядала майже як перемога, і після фінального свистка було зрозуміло, хто своїм результатом задоволений значно більше.

«Динамо» не можна звинувачувати в повній відсутності футболу. Кияни створювали моменти, особливо наприкінці першого тайму та на початку другого, змусили Ледвія провести чудовий матч і були близькими до гола. Але саме тому підсумкові 0:0 виглядають ще болючіше. Коли суперник сідає глибоко, перекриває зони й пропонує зламати насичену оборону, київська команда, як і раніше, має величезні проблеми. І справа вже не лише в реалізації. Не вистачає швидкості ухвалення рішень, несподіваності, індивідуальної ініціативи – того самого елемента хаосу, який здатен зруйнувати ідеально вибудувану захисну конструкцію.

ФК Динамо

Але є для киян і невеликий позитив. «Динамо» вперше цього сезону зберегло свої ворота недоторканими. Для Георгія Бущана це був перший матч після повернення, хоча по-справжньому перевірити голкіпера ЛНЗ так і не зміг – гості не завдали жодного удару у площину. Проте суха гра ніколи не буває зайвою для впевненості.

Тільки після фінального свистка значно гучніше звучала інша цифра – нуль на табло навпроти забитих м’ячів «Динамо». Після розгрому від «Буковини» команда мала довести, що здатна швидко прийти до тями. Певна реакція справді була: більше руху, більше агресії, більше моментів. Але робота над помилками поки що виявилася виконаною лише наполовину. Кияни перестали пропускати – тепер їм необхідно знову навчитися забивати.

Наши оцінки:

Заміни «Динамо»: Малиш - б/о, Герреро - б/о, Волошин - б/о, Піхальонок - б/о.

Заміни ЛНЗ: Пастух: 6.0, Ндіага - 5.5, Микитишин - б/о.

УПЛ. 5-й тур

«Динамо» – ЛНЗ – 0:0

Попередження: Кендзьора, 15 - Дайко, 45, Ндіага, 78.

«Динамо»: Бущан, Сич (Малиш, 77), Кендзьора, Михавко, Дубінчак, Бражко, Лонвейк, Рубчинський (Піхальонок, 88), Ярмоленко (Волошин, 84), Кабаєв (Герреро, 77), Пономаренко.

ЛНЗ: Ледвій, Пасіч, Дайко, Муравський, Драмбаєв, Дідик, Рябов, Якубу (Микитишин, 90), Твердохліб (Пастух), Кузик, Ассінор (Ндіага, 66).

Стадіон: «Динамо» ім. В. Лобановського (Київ)

Арбітр: Олександр Омельченко