ГРИГОРЧУК: «Думаю, що наше домінування було помітне»

Головний тренер «Чорноморця» Роман Григорчук поділився емоціями від першої перемоги в сезоні у матчі 4-го туру УПЛ проти «Кривбасу» – 1:0.

– За рахунок чого сьогодні вдалося «витягти» такі потрібні три очки?

– Якщо говорити примітивно, без будь-якого аналізу, то у тому моменті, коли ми забивали, наш футболіст проявив високу майстерність, що дуже важливо зараз у футболі на високому рівні. І цьому ми раді.

Думаю, що у нас під час гри могло бути таких гольових можливостей п’ять-шість. І ці моменти ми недограли, тому що бракувало майстерності. Розуміємо, що над цим треба продовжувати працювати.

В цілому ж щодо самого питання я б трішки інакше сказав про нинішню перемогу. Це не така перемога, яку ми вистраждали. Адже якщо загалом все добре проаналізувати, то на мій погляд, вона є абсолютно закономірною.

– Ми побачили два різних тайми. Наскільки допомогли зміни продемонструвати іншу гру після перерви?

– Так, я погоджуюсь з тим, що другий тайм був кращим. Думаю, що наше домінування було помітне. У першому таймі, можливо, не було такого, щоб ми «зафіксувались» на чужій половині поля і щоб довше атакували та контролювали м’яч. Та якщо брати моменти, у яких можна було б трішки по-іншому проаналізувати, прийняти рішення і дограти, то у першій половині зустрічі їх було не менше, ніж у другій.

– Склалося враження, що футболісти вашої команди не відзначаються зіграністю. Надто вже багато було передач з некритичних ситуацій в ноги супернику. Чим би ви це пояснили?

– Про зіграність ми, звичайно, можемо говорити. Хоча мені не хотілося б цього робити. Адже у такому разі я буду говорити про те, що ми трохи запізно вкомплектувались, трохи запізно почали підготовку до чемпіонату у такому складі, який ви зараз бачите.

Багато хлопців приїхало і ми дозаявили кількох з них буквально вчора, напередодні гри з «Кривбасом». От лише вони у цій грі на поле ще не виходили (крім Олега Пушкарьова, який з’явився у другому таймі – прим.). І я нічого такого не маю на увазі, окрім робочих моментів. Так склалось у цьому році. І зараз ми ще чекаємо на одного-двох футболістів, які мають з’явитись у нашій команді.

Ми розуміємо, що увійшли в чемпіонат трохи запізно і навіть зараз ще не є підготовленими. Можливо те, про що ви говорите, й справді мало місце – і я повинен це визнати. Та це не ті випадки, коли за таке можна критикувати футболістів. Бо кожен з них у будь-якій ситуації повинен аналізувати ситуацію і приймати однакові рішення.

А для цього потрібно чітко розуміти наш футбол, наш стиль гри – і тоді таких помилок і таких епізодів, коли виникає непорозуміння, не буде зовсім. Або ж якщо вони й траплятимуться, то лише у мінімальній кількості.

– Відразу ж по завершенні першого тайму ви не пішли разом з командою у роздягальню, а ще щось обговорювали біля тренерської лави з помічниками. І другий тайм, як виявилось, був вже зовсім іншим…

– Ми часто таке робимо. Зазвичай обговорюємо гру, висловлюємо власну думку, ділимось своїми поглядами. У сьогоднішній ситуації я розумів, що ми точно робитимемо заміни і лише допрацьовували питання щодо того, буде їх одна чи дві. І врешті-решт зупинились на тому, що зробили одну.

– Як ви оцінюєте кадрове посилення команди?

– Ми задоволені всіма людьми, яких запросили до команди і які зараз з нами. І ще ми задоволені тим, що вони у нас є і ми знаємо їхній потенціал. Інакше в команду гравців не запрошували б. Ми беремо тих, в кого абсолютно віримо. Деякі футболісти у нас є, яких ми добре знаємо. Взяти, наприклад Алефіренко, який довгий час був не в такому тонусі, як у попередній період виступів у «Чорноморці».

І ми розуміємо, що нам потрібно трохи часу, щоб він до цього рівня повернувся. До речі, цей гравець сьогодні зробив гарний крок у цьому напрямку. Що стосується подальшого, то нам ще потрібно декілька тижнів, аби ті люди, які до нас прийшли і яких ми вже заявили (як і ті, кого ми ще плануємо взяти), мають зігратися. Плюс ми ще чекаємо на повернення у стрій Герича, який травмований. Це для нас також дуже важлива постать. Всі футболісти, які до нас долучилися, мають бути у найкращому фізичному стані і бути інтегрованими до нашого стилю гри.

А на це потрібен певний час. Тому чекати максимально організваної гри у такому вигляді, як ми хочемо, поки зарано. Втім, для нас найголовніше – здобувати очки.

– Спостерігаючи за діями Артура Авагімяна, який вийшов на поле у другому таймі, виникло питання: на якій позиції він сьогодні грає? Після чого вдалося дійти до висновку, що він діяв на позиції максимально корисного для команди гравця.

– (Сміється). Що ж, гарна позиція. Таке амплуа можемо ввести в ужиток.

– До сьогоднішнього матчу «Чорноморцю» не вдавалося розпечатати ворота Олександра Кемкіна. Так було, коли він грав у «Минаї», потім у «Карпатах». І от лише сьогодні цього голкіпера нарешті «розмочили»...

– Виходить, для Фарасєєнка нема авторитетів (посміхається).

– Який був стан футболістів після невдалого вояжу до Закарпаття на кубковий поєдинок з «Вільхівцями» та повернення на пошкоджену після ворожого «прильоту» клубну базі у Совіньйоні?

– Так, з нами трапився нещасний випадок. І я дуже і дуже цим розчарований та незадоволений. І це все лежить тільки на мені, адже я допустив те, що футболісти так зіграли. Щоб ви розуміли: для себе я здобув страшенний досвід. Ще до гри (вдумайтесь: до гри!) я гравцям сказав, що аналізуючи абсолютно все, що з нами відбувалося, включаючи поведінку, нам потрібно дуже постаратись, щоб у Вільхівцях виграти.

Адже все виглядало дуже негарно. Із свого досвіду можу сказати, що коли є такий аналіз, то ти розумієш, що дуже важко виграти матч. Звичайно, все це вплинуло. І щоб ми там не говорили, що ми сильні і повинні абстрагуватися, бачу одне: «прильоти» на стадіон та на базу вплинули на кожного з футболістів по-різному.

Я бачу, що незважаючи на те, що вони щодо свої думок і переживань нічого не скажуть, багато з них отримали неслабкий стрес від цих невтішних подій. І ми точно розуміємо, що немає жодного футболіста, який би не звернув на факт «прильотів» та їхні наслідки уваги. Так що це, на жаль, вплинуло. Та разом з тим зазначу, що стійкість є, характер є. І щодо гри та самовіддачі сьогодні я нічого не можу сказати підопічним. Хлопці старалися і, слава Богу, здобули перемогу.

– У якому стані нині перебуває база і чи розпочався вже її ремонт?

– База зруйнована. Щоправда, не настільки, щоб ми могли там повноцінно перебувати. Але поля в порядку, та й слава Богу, що зараз немає холоду, адже вікна у будівлі відсутні. Якось обходимось. Хоча у певній мірі ми можемо нашу базу використовувати. Однак не можу сказати, що зараз там ідеальні умови.