Рубен АМОРІМ: «У цей момент усе, що відбувається, є кроком уперед»

Головний тренер «Мілана» Рубен Аморім поспілкувався зі ЗМІ після завершення гри другого туру Серії А з «Венецією» (2:0), яка стала для нього дебютною домашньою на чолі «россонері».

– Гарна перемога, але супернику було дозволено створити занадто багато гольових моментів?

– Якщо дозволяти супернику створювати стільки моментів, то рано чи пізно ми пропустимо гол, і тоді буде складно змінити ситуацію на нашу користь. Але зараз це наш спосіб захищатися: ми залишаємо дуже багато простору, і моїм гравцям важко. Іноді, коли ми атакуємо, їм складно не просто дивитися на м'яч, а намагатися зрозуміти, що робити в разі його втрати. Це все деталі, над якими нам потрібен час для роботи.

Зараз ми захищаємося на зовсім іншій частині поля, залишаючи повністю вільною половину поля і часто опиняючись у ситуаціях один в один. Якщо ми хочемо донести це послання, то маємо діяти краще, особливо коли володіємо м'ячем: коли ми контролюємо м'яч, то вже повинні бути готові до можливості його втратити.

Це аспект, у якому нам потрібно вдосконалюватися, як і в тому, як ми захищаємося під час подач у штрафний майданчик. Ми вже знали, що цей матч на «Сан-Сіро» буде складним, проти команди, яка багато змінює позиції гравців, хоче володіти м'ячем і грає на стадіоні, який змушує дуже інтенсивно пресингувати.

Іноді ми повинні бути розумними й розуміти, що в матчі бувають різні моменти. Моє враження під час гри полягало в тому, що ми робимо багато хороших речей, але нам ще багато чого потрібно покращити, щоб стати справді дуже сильною командою.

– Після фінального свистка ви одразу пішли до роздягальні... Вам це потрібно?

– Матч закінчується, і незалежно від результату – особливо коли ми перемагаємо – я одразу йду до роздягальні, тому що мені потрібно заспокоїтися, розуміючи, що я є обличчям команди. Я завжди беру на себе відповідальність, яким би не був результат.

Для мене дуже важливо взяти паузу, щоб проаналізувати матч і знизити рівень адреналіну, тому що я такий самий, як і ви, трохи як італійці – дуже емоційний хлопець. Мені справді потрібні ці п'ять хвилин для себе.

Мою першою думкою було те, що нам ще дуже багато потрібно зробити. Наприкінці матчу було відчуття, що ми все ще далекі від рівня, необхідного для того, щоб бути справді дуже сильною командою.

Водночас я був справді гордий за хлопців, тому що вони демонструють сміливість і наполегливо працюють. Моє найперше відчуття – це щастя від перемоги, але я вже думав про те, що маю сказати тут, на пресконференції, і над чим нам потрібно буде працювати на наступному тренуванні.

– Що потрібно покращити?

– У цей момент усе, що відбувається, є кроком уперед, а не назад, тому що навіть труднощі допомагають нам зрозуміти, над чим потрібно працювати. Тому все, що сталося сьогодні, дуже корисне для того, щоб зробити ще один крок уперед.

Це були два абсолютно різні матчі. «Торіно» – команда, від якої ти вже знаєш, чого очікувати: граєш система проти системи, легше зрозуміти, що станеться на полі, хоча іноді це складніше контролювати.

У цьому матчі, навпаки, було набагато більше переміщень між їхніми гравцями. Відповідно, нам доводилося постійно адаптуватися, погоджуючись залишати їх один в один, іноді навіть із 30 метрами простору за спинами.

Усі ці деталі допомагають мені зрозуміти, що для моєї команди є складним, а що – ні. Тому я кажу, що це крок уперед, тому що ми перемогли й чітко зрозуміли, над чим нам потрібно буде працювати наступного тижня.

– Як почувається Пулішич?

– У нього великий талант, і я вже говорив про це на пресконференції. Я просто повинен контролювати навантаження своїх гравців і розумію, що зараз нам потрібно перемагати та додавати більше темпу в кожному матчі.

Тому Пулішичу зараз складно отримати ігровий час, але він залишається дуже важливим для нас гравцем. Він повертається після травми й має за плечима лише тиждень тренувань, тому іноді складно керувати як станом окремого гравця, так і матчем, адже пріоритетом завжди залишається команда.

Пріоритет – завжди перемагати.

– Яким ви побачили Гонсалу Рамуша у перерві? Він вам щось сказав?

– Що стосується Гонсалу Рамуша, саме тут проявляються великі гравці, і я згадую його, тому що він виграв усе в ПСЖ.

Рамуш змарнував два моменти, але на третьому залишився спокійним: він не думав про попередні помилки. Це якість, яка приходить із досвідом і майстерністю.

Тому я нічого не сказав Рамушу: він виконав видатну роботу, і я вже був упевнений, що наступного моменту він заб'є. Він провів чудовий матч.