Зрадник України знову програв, Пімблетт знищив Сен-Дені

Турнір UFC 329 позаду. Звісно, фанати ще довго будуть обговорювати чергову поразку Конора Макгрегора. Разом з тим, якщо дивитись на результат цього бою з точки зору спорту, то він мало що змінює. Холлоуей після такої перемоги у напівсередній вазі ні на що не претендує і можливо повернеться у легку вагу. З Макгрегором же, скоріш за все, закінчено.

Читайте також:

Макгрегор – все. Ірландець зламався за 69 секунд і знову програв

Однак в ніч на 12 липня у Лас-Вегасі відбулись інші поєдинки, які були цікавими з точки зору результату і подальших перспектив. В цьому контексті хотілося б зачепити три поєдинки і розпочати з попереднього карду, де дебютну сутичку у кращій лізі світу проводив олімпійський чемпіон з вільної боротьби Гейбл Стівенсон.

Важковаговик зустрівся з маловідомим Елішою Еллісоном. На хвилі дебюту в лізі і, відповідно, зайвих нервів, Гейбл трохи квапився і припускав помилок, особливо це стосується захисту. Еллісон непогано зустрічав суперника у стійці, однак клас Стівенсона все ж був вищим. У середині першого раунду він знайшов свою роботу і відправив в ціль потужну багатоударну комбінацію. Суперник опинився на настилі, після чого у справу втрутився рефері, який констатував перемогу олімпйського чемпіону технічним нокаутом.

Слід відзначити, що Стівенсон – не просто дебютант. На фоні кризи кадрів у важкій вазі UFC, ліга буде сприймати Гейбла як велику американську надію і намагатиметься просувати хлопця у рейтингу якомога швидше. З урахуванням цього, спостерігати за Стівенсоном буде дуже цікаво, а вже у вівторок дізнаємося, чи вистачило йому однієї перемоги, щоб залетіти в рейтинг топ-15.

Ще один бій на UFC 329, що викликав інтерес, відбувся за участю колишьного українця, зрадника Микити Крилова. У його суперниках був не хтось, а сам колишній чемпіон промоушена у середній вазі Роберт Віттакер. Для австралійця сутичка з Шахтарем (прізвисько Крилова) була першою у новій ваговій категорії, то ж це було щось на кшталт перевірки.

Крилов розпочав поєдинок першим номером і спочатку шукав щастя у боротьбі. Роберту у перші хвилини було важкувато, але він холоднокровно відбив наступ росіянина і вже сам перехопив ініцативу.

Уіттакер був набагато швидше суперника на руках і легко його перебивав. Австралієць працював дуже точно, а Микита пропускав двійку за двійкою. У другому відрізку екс-українець намагався виправити ситуацію, але значна перевага у габаритах йому ніяк не допомогла.

Більш пруткий і швидкий Віттакер банально був краще і знов заносив до каси удар за ударом. На початку третього раунду Крилов знову нахапався ударів і в якийсь момент зупинився, тримаючись за щелепу. Далі він просто відмовився від продовження, очевидно натякаючи на травму.

Таким чином, Микита програв вже третій з чотирьох останніх поєдинків у кращій лізі світу і його перспектив виглядають відверто похмуро. Що стосується Віттакера, він провів дуже успішний дебют в новій для себе категорії і ще після пари звитяг зможе заявити про чемпіонські амбіції.

Нарешті, третії бій, якому хочеться приділити увагу – ко-мейн івент турніру, у якому зустрілись Педді Пімблетт і Бенуа Сен-Дені, хлопці, які за деяких обставин могли б розраховувати на титульний бій у близькому майбутньому.

Пімблетт виходив в октагон після болісної поразки від Джастіна Гейджі, що стосується француза, то він вийшов на бій на серії з чотирьох перемог. Доречі, букмекери вважали фаворитом, хоч і невеликим, саме Сен-Дені.

Мабуть, він одразу хотів виправдати цей статус і почав дуже активно. Спочатку він перевірив суперника парою ударів у стійці, а потім спробував пройти йому в ноги і виконати тейкдаун. Однак дії француза були надто передбачувані. Пімблетт перехопив атаку Бенуа і швидко вийшов на задушливий прийом, який блискуче довів до кінця.

Педді оформив яскраву перемогу за 52 секунди і зробив величезну заявку якщо не на реванш з Гетжі, то на отримання претендентського поєдинку (скоріш за все з Царукяном).

Що стосується Сен-Дені, то француз вже не вперше у самий відповідальний момент кар'єри розчаровує, що може вказувати лише на те, що дійсно чемпіонський рівень – історія не про нього.