МІХЕЛЬСОН: «Михайлюк взагалі не мав грати проти Анголи, але...»

Національна збірна України з баскетболу провела перший контрольний матч на зборах у Ризі (Латвія), мінімально поступившись національній збірній Анголи (92:93).

Відомий український тренер Максим Міхельсон поділився емоціями після матчу, оцінивши повернення Святослава Михайлюка, який став найрезультативнішим у складі «синьо-жовтих».

– Збірна України чи не у найсильнішому складі за останній час розпочала навчально-тренувальний збір у Латвії матчем проти Анголи. «Синьо-жовті» досить комфортно вели в рахунку, але мінімально поступились. Ця поразка – випадковість?

– Я б не став так однозначно говорити, що це найсильніший або найоптимальніший склад збірної України за останні півтора-два роки. На мою думку, тут усе значно складніше.

Безумовно, повернення Святослава Михайлюка — це величезне підсилення. Це гравець рівня НБА, який додає команді майстерність, авторитет, упевненість і досвід виступів на найвищому рівні.

Але якщо порівнювати нинішній склад із командами, які представляли Україну протягом останніх півтора-двох років, то ми недорахувалися цілої групи дуже важливих гравців.

Насамперед це Артем Пустовий – багаторічний лідер збірної на позиції центрового. Це Олександр Липовий, який багато років був одним із найстабільніших гравців національної команди. Не можна не згадати й В’ячеслава Кравцова — багаторічного капітана збірної України. Такі баскетболісти дають команді не лише свою майстерність, а й безцінний досвід міжнародних матчів саме у складі національної збірної. А цей досвід неможливо ні купити, ні швидко надолужити.

Якщо говорити про задню лінію, то сьогодні збірній також могли б дуже допомогти два досвідчені розігруючі — Віталій Зотов та Ілля Сидоров. Саме на позиції плеймейкера досвід, уміння контролювати темп гри та приймати правильні рішення дуже часто мають вирішальне значення.

Окрім цього, через травми команді не можуть допомогти Юсуф Санон і Ростислав Новицький, який дуже добре проявив себе в останніх матчах за національну збірну.

Саме тому я б не поспішав називати нинішній склад найсильнішим за останні роки. Він просто інший.

Якщо говорити саме про досвід виступів за національну збірну, то сьогодні із гравців, які багато років були її основою, фактично залишилися лише Денис Лукашов і В’ячеслав Бобров. До категорії вже досвідчених гравців також можна віднести Святослава Михайлюка, Івана Ткаченка, Дмитра Скапінцева, Андрія Войналовича та Артема Ковальова, які вже не перший рік залучаються до матчів національної команди та мають міжнародний досвід.

Але для більшості інших баскетболістів це лише початок їхнього шляху в національній збірній. Вони тільки набувають того міжнародного досвіду, який із часом дозволить їм стати новими лідерами збірної України.

Що стосується самої гри з Анголою, то я б узагалі не надавав великого значення результату. На мою думку, головною метою цього матчу був зовсім не рахунок на табло.

Контрольні матчі існують насамперед для того, щоб тренерський штаб отримав відповіді на свої запитання перед офіційними зустрічами. Перевірити різні поєднання гравців, оцінити взаємодію, зрозуміти, хто готовий брати на себе відповідальність у складні моменти, а над чим команді ще потрібно працювати.

Саме молодістю складу, на мою думку, можна пояснити окремі помилки, які ми побачили в цій грі. У певні відрізки матчу, коли на майданчику перебувало більше молодих виконавців, команда припускалася втрат або приймала рішення, яких більш досвідчені гравці, найімовірніше, вже не допустили б. Але це абсолютно природний процес. Саме через такі матчі формується майбутнє національної збірної.

Тому я не вважаю цю поразку якоюсь закономірністю чи трагедією. Більше того, іноді одна поразка в контрольному матчі приносить значно більше користі, ніж кілька легких перемог. Вона чесно показує і гравцям, і тренерському штабу, над чим ще потрібно працювати до офіційних матчів.

Якщо після цієї гри тренерський штаб отримав відповіді на свої запитання й зрозумів, що потрібно покращити перед матчами проти Грузії та Данії, то цей контрольний матч уже виконав свою головну функцію.

І ще один важливий момент. Я переконаний, що потенціал цієї збірної надзвичайно високий. Якщо уявити ситуацію, що всі наші найсильніші баскетболісти здорові й можуть приїхати до національної команди, Україна матиме збірну, здатну конкурувати практично з будь-яким суперником.

Ми говоримо що добре що до лав збірної приєднався не лише про Святослав Михайлюк. Але ще є також Макс Шульга, Володимир Герун, Олексій Лень, Богдан Близнюк, Юсуф Санон та інші Українські виконавці високого рівня.

Якщо всі вони одночасно будуть у строю, я переконаний, що за своїм потенціалом це збірна, яка здатна боротися за найвищі місця на чемпіонатах Європи та світу.

– Вперше за довгий час за національну команду зіграв Свят Михайлюк, який став найрезультативнішим гравцем матчу у складі збірної України. Як оціните його гру. Що саме додав Свят у гру збірної України після свого повернення?

– Я дуже радий, що Святослав цього разу зміг приєднатися до національної збірної. Мені пощастило допомагати йому та Олександру Кобзистому готуватися до цього вікна, тому я добре знаю, наскільки серйозно Святослав ставиться до виступів за збірну України. Для нього це справді особлива відповідальність. Він дуже хотів приїхати до команди й дуже відповідально готувався до цих матчів.

Якщо говорити безпосередньо про гру з Анголою, то оцінювати її, на мою думку, потрібно з урахуванням одразу кількох факторів.

По-перше, цифри говорять самі за себе. За 15 хвилин, які він провів на майданчику в першій половині, Святослав набрав 22 очки. Це показник дуже високого індивідуального рівня. Він ще раз показав, хто він є. Це не просто гравець рівня НБА — це чемпіон НБА у складі Boston Celtics.

Але водночас потрібно враховувати контекст. Від його останнього офіційного матчу в НБА минуло вже кілька місяців. Якою б якісною не була індивідуальна підготовка, жодне тренування не може повністю замінити відчуття справжньої гри. Саме тому для першого матчу після такої паузи його виступ виглядає дуже переконливо.

Важливо й те, що ще до початку зустрічі було заплановано, що Святослав проведе на майданчику лише першу половину матчу.

Окремо хочу відзначити ще один дуже важливий момент. Через певні нюанси, пов’язані з його контрактом у НБА, Святослав, по суті, не мав брати участі в цих товариських матчах. Але рішення вийти сьогодні на майданчик було його власною ініціативою. Він свідомо взяв на себе певні ризики. І це, мабуть, найкраще показує, що для нього означає виступати за збірну України.

Ми бачимо, що зараз у багатьох національних командах гравці НБА не беруть участі в контрольних матчах. Наприклад, у товариській грі збірної Грузії проти Анголи баскетболісти НБА не виходили на майданчик. Тому сам факт участі Святослава в цих матчах багато говорить про його ставлення до збірної.

Було помітно, що Святослав діяв дуже виважено, а в окремих епізодах — навіть досить обережно. І це абсолютно зрозуміло. Попереду офіційні матчі і дуже важливо було не лише показати свій рівень, а й грамотно розподілити навантаження. Це абсолютно професійний підхід досвідченого баскетболіста.

Також не варто забувати, що Святослав уже кілька років виступає виключно в НБА. А баскетбол ФІБА – це інший стиль гри, інша специфіка суддівства, інший темп, інша дистанція триочкового кидка та інший м’яч. Навіть таким майстрам потрібен певний час, щоб повністю адаптуватися до цих особливостей.

Я не думаю, що сьогодні ми побачили найкращу версію Святослава Михайлюка. І це, насправді, хороша новина для збірної. Попереду ще кілька днів підготовки та товариський матч із Литвою. Цього часу цілком достатньо, щоб повністю повернути ігровий ритм, знову відчути специфіку баскетболу ФІБА та підійти до офіційних матчів у своїх найкращих кондиціях.

Якщо ж у першому матчі після тривалої паузи він за 15 хвилин набирає 22 очки, то це лише додає оптимізму перед офіційними матчами кваліфікації.

– Сьогодні на паркеті було багато ваших вихованців. Давайте оберемо найкращого гравця матчу у складі «синьо-жовтих»…

– Так, дійсно, сьогодні на майданчику було чимало гравців, до розвитку й підготовки яких я мав безпосередній стосунок. Це Святослав Михайлюк, Дмитро Скапінцев, Іван Ткаченко та Олександр Кобзистий, з яким ми працюємо вже кілька років поспіль у літній період. Як я казав раніше, до цього вікна збірної ми також готувалися разом.

Звичайно, для будь-якого тренера дуже приємно бачити, коли одразу троє твоїх вихованців виходять у стартовій п’ятірці національної збірної України. Не приховуватиму, мене це дуже тішить. Передусім тому, що це результат багаторічної праці самих гравців. Вони заслужили на цю довіру своєю роботою, і дуже приємно бачити, що тренерський штаб національної збірної так високо оцінює їхній рівень.

Якщо ж говорити про найкращого гравця матчу із моїх вихованців , то я не хотів би когось одного виділяти. Так, якщо дивитися на статистику, то лідером команди сьогодні був Святослав Михайлюк. Його цифри говорять самі за себе.

Але баскетбол — це не лише статистика. Мені дуже сподобалася робота, яку впродовж більшої частини матчу виконували Іван Ткаченко та Дмитро Скапінцев. Вони виконали величезний обсяг роботи, який не завжди можна побачити в протоколі, але який дуже добре бачать тренери.

Окремо хочу сказати про Олександра Кобзистого. На мою думку, він має дуже високий потенціал і вже найближчим часом має всі передумови, щоб стати одним із ключових баскетболістів національної збірної України. Але, як і будь-який молодий гравець, він повинен щодня доводити це своєю грою, стабільністю та правильними рішеннями на майданчику. Сьогодні в окремих епізодах, особливо в четвертій чверті, він виглядав дуже впевнено, потужно й подекуди дуже яскраво. Водночас були й моменти, де він поспішав із рішеннями. Але це абсолютно нормально для молодого баскетболіста, який тільки здобуває досвід на такому рівні.

Я впевнений, що вже сьогодні він здатний приносити команді значно більше користі. Особливо тоді, коли поруч із ним на майданчику перебувають більш досвідчені партнери, які допомагають краще організувати гру. Саме в такому оточенні його сильні сторони можуть розкритися ще більше.

Підсумовуючи відповідь на ваше запитання, якщо говорити саме про тих гравців, до розвитку й підготовки яких я мав безпосередній стосунок, то можу сказати, що кожен із них сьогодні мав якісні, а подекуди й дуже яскраві епізоди. Чи зіграли вони на сто відсотків своїх можливостей? Думаю, що ні. Але на цьому етапі підготовки до офіційних матчів це абсолютно нормально.

Загалом я залишився задоволений тим, що побачив у виконанні не лише своїх вихованців, а і всіх інших гравців збірної. Так, не всі ще в оптимальних кондиціях. Десь виглядали прямо супер, десь гірше, але це лише перша товариська гра. Сьогодні всі вони ще раз підтвердили, чому саме тренерський штаб довірив їм місце у складі національної збірної України перед такими важливими матчами кваліфікації чемпіонату світу.

– Чим ця поразка може стати корисною для тренерського штабу збірної напередодні матчів кваліфікації до ЧС?

– Я, мабуть, повторю думку, про яку вже говорив раніше: іноді одна поразка в контрольному матчі приносить значно більше користі, ніж кілька легких перемог. Але лише за однієї умови — якщо після цієї гри тренерський штаб отримав відповіді на ті запитання, з якими команда виходила на цей матч.

Я спілкувався з Айнарсом Багатскісом напередодні цього матчу. І знаю, що насамперед його цікавило не стільки результат, скільки те, як команда виглядатиме в нових поєднаннях, як гравці взаємодіятимуть між собою, як вони почуватимуться в ігровому ритмі після паузи та яку інформацію цей матч дасть тренерському штабу перед офіційними поєдинками.

По суті, тренерський штаб уперше працює саме з таким складом, який суттєво відрізняється від тих команд, що були в його розпорядженні під час попередніх кваліфікаційних вікон. З’явилися нові гравці, повернулися баскетболісти, яких давно не було у збірній. Відповідно, виникла потреба перевірити різні поєднання, ролі та взаємодію між гравцями.

Також не варто забувати, що в цьому матчі не брав участі Олександр Ковляр, який в останніх кваліфікаційних вікнах був найрезультативнішим гравцем збірної України та одним із головних організаторів її атакувальної гри. Саме тому в тренерського штабу з’явилася чудова можливість побачити, як команда функціонуватиме без свого лідера, перевірити інші варіанти організації нападу та отримати інформацію, яка може виявитися дуже цінною вже під час офіційних матчів.

Саме для цього й існують контрольні матчі. Жодне тренування не здатне дати тренерам стільки інформації, скільки дає одна гра в умовах реального опору суперника.

Окремо хочу відзначити збірну Анголи. Незважаючи на товариський статус матчу, вони боролися за результат із першої до останньої хвилини. Саме завдяки цьому гра за своїм рівнем боротьби, інтенсивності та емоцій була максимально наближена до офіційного матчу. Думаю, за такий рівень суперництва збірній Анголи можна лише подякувати. Саме такі матчі дають тренерському штабу найбільше інформації для аналізу.

Так, у грі збірної України були помилки й окремі перепади. Але, на мою думку, значною мірою це було пов’язано з експериментами тренерського штабу та пошуком оптимальних поєднань. Крім того, для всіх гравців це був перший матч в такому складі. Команді потрібен час, щоб краще зрозуміти одне одного, відчути взаємодію та повернути ігровий ритм.

Я переконаний, що сьогодні тренерський штаб отримав дуже багато корисної інформації. І якщо після цього матчу він отримав відповіді хоча б на якусь суттєву частину своїх запитань, то незалежно від рахунку цей контрольний матч уже виконав своє головне завдання.

Врешті-решт, якщо говорити відверто, то якби головною метою сьогодні була лише перемога, то збірна Украіни її отримала б. Для цього тренерському штабу треба було б трохи довше потримати на майданчику своїх найдосвідченіших гравців в деяких моментах гри.

Але чи варто було заради перемоги в одному контрольному матчі відмовитися від того безцінного досвіду, який сьогодні отримали молоді баскетболісти, і від тієї інформації, яку отримав тренерський штаб? Я переконаний, що ні.

І, зрештою, команда отримала ще один дуже важливий урок. Навіть маючи комфортну перевагу в четвертій чверті, на такому рівні не можна втрачати концентрацію ні на хвилину. Будь-яка втрата дисципліни, організації чи фокусу може коштувати перемоги.

Я переконаний, що саме такі матчі й закладають фундамент майбутніх успіхів. І якщо тренерський штаб правильно використає інформацію, отриману сьогодні, то вже найближчим часом ми побачимо значно сильнішу й більш збалансовану збірну України в офіційних матчах кваліфікації.

– Попереду ще один контрольний матч – проти Литви. Чого очікувати від цієї гри?

– Я очікую, що в матчі проти Литви тренерський штаб продовжить ту роботу, яку він розпочав у грі з Анголою. Насамперед я очікую подальших експериментів зі складом, різними ігровими поєднаннями та правильного розподілу ігрового часу між баскетболістами незалежно від рахунку на табло. Саме зараз це значно важливіше, ніж будь-який результат окремого контрольного матчу.

Чесно кажучи, я й у цьому матчі не зациклювався б на результаті. На мою думку, він усе ще має другорядне значення. Звичайно, позитивний результат завжди додає команді впевненості, покращує настрій і атмосферу перед офіційними матчами, особливо якщо йдеться про такого сильного суперника, як збірна Литви. Але для мене головним критерієм оцінки цієї гри буде зовсім інше.

Насамперед я хотів би побачити результати тієї роботи, яку тренерський штаб і гравці проведуть після аналізу матчу з Анголою.

Передусім хотілося б побачити значно якіснішу гру в захисті. На мою думку, у матчі з Анголою ми пропустили занадто багато очок. У деяких епізодах було помітно, що гравцям ще бракує взаєморозуміння. Виникали ситуації, коли через недостатню комунікацію двоє гравців одночасно реагували на одного суперника, залишаючи вільні зони для інших. Саме командний захист найкраще показує, наскільки команда вже починає розуміти одне одного.

Також хотілося б побачити більш організовану боротьбу за підбирання на своєму щиті. У певні моменти Ангола отримувала занадто багато можливостей для повторних атак, і на такому рівні це неприпустимо.

Не менш важливо скоротити кількість невимушених втрат. У сьогоднішньому матчі їх було забагато, особливо в простих ситуаціях, де команда повинна була діяти спокійніше й дисциплінованіше.

Хотілося б також побачити більш цілісну й організовану гру в нападі, насамперед під час подолання пресингу суперника.

Тому головне, чого я очікую від матчу з Литвою, — це побачити прогрес. Якщо команда продемонструє кращу комунікацію в захисті, більш організовану боротьбу за підбирання, менше невимушених втрат і більш якісну взаємодію в нападі, то це означатиме, що збірна рухається в правильному напрямку перед офіційними матчами кваліфікації, – сказав Максим.