Паро – чемпіон. Крокер усе ж залишився без поясу, хоч виявив себе добре

24 червня в Теннісоні, Австралія, відбувся поєдинок за пояс IBF у напівсередній вазі між 29-річним британцем Льюїсом Крокером (22–1, 11 КО) й 30-річним австралійцем Ліамом Паро (28–1, 16 КО). Крокер приїхав захищати свій пояс у гості до претендента. Метою було не лише поїхати назад із титулом, а й довести, що минулі невдачі – не правило. Попри поразку, це вийшло.

Крокер непросто дістався до поясу. Проте програв його у чудовому бою!

Льюїс Крокер прийшов до титульного протистояння через складнощі. В 2025 році він двічі бився проти Педді Донована, й обидва рази було складно. Навіть занадто, враховуючи, скільки хейту він по тому зазнав.

У першому бою Льюїс переміг дискваліфікацією. Донован перемагав по ходу зустрічі, але порушив правила – вдарив після команди. Педді зняли з бою, перемогу присудили Крокеру. Реванш був очікуваним. Донован зробив усе, щоб затиснути суперника, а на кону стояв пояс, тож мотивації вистачало. Однак поразка прийшла знову. Хоча, навіть двічі побувавши в нокдауні, Педді поступився лише розділеним рішенням. Звичайно, після такого питання до чемпіона виникали.

До трилогії справа не дійшла. Поки Донован обстоював право на пояс, перемагаючи Чухаджяна, Крокеру настав час захищатися. Льюїс напередодні травмував зв'язки руки під час підготовчого табору, тому бій із Паро кількараз переносився і в підсумку відбувся на 3 місяці пізніше від запланованого.

Сам Льюїс напередодні казав просто: «Я завоював пояс у Белфасті. Тепер поїду й виграю його в Австралії. Це буде особливим».

Не вийшло. Однак спроба вийшла якісна.

Паро перейшов до нової категорії з успішним бекграундом. Чемпіонство в першому напівсередньому, перемоги над Субріелем Матіасом, Монтаною Лавом і Броком Джарвісом. Однак нова категорія – це завжди складно.

Австралієць до цього моменту не виглядав ідеально в напівсередній категорії. Попередній бій проти Давіда Парота склався непросто. Деякі аналітики зазначали, що Паро не виглядає тим самим після поразки від Гітчинса, і є питання: чи не перебуває він на спаді? Досвід на тлі британського чемпіона переважав, але питання залишалися.

Водночас було окреме питання: чи витримає Паро фізично? Для нього це вже третій поспіль бій у рідному Квінсленді. Там він має ідеальний рекорд: 24–0. Тобто домашня арена – не просто комфорт, а реальна статистична перевага. Однак суперник – фізично сильний боксер, на влучання якого варто було зважати.

В ринзі все склалося навіть цікавіше, ніж очікувалося. Паро – шульга. Він ловив Крокера ударами лівою на старті. Точно, вчасно, дуже якісно. Саме обсяг ударів став вирішальним – Паро стабільно переважав у кількості завданих і влучних ударів упродовж першої половини бою. Проте сили удару не вистачало. У відповідь на влучання претендента чемпіон лише посміхався.

А в другій половині Крокер пішов уперед. Нестандартно агресивний, він тиснув, провокував на бійку. Фінальні раунди британець провів краще, але відставання на картках виявилося надто великим.

Додатково можна сказати щодо порушень правил. Обидва грішили цим, але в різні періоди поєдинку.

Паро штовхався та пхав головою на старті зустрічі. На це все ж відреагував рефері, який спочатку активно ігнорував таку поведінку претендента.

Крокер згодом бив по потилиці. Такі дії почастішали після половини бою. Тут третьому в ринзі теж довелося втручатися, щоб боксерський двобій не перетворився на реслінг.

Проте з рингу боксери пішли з різними травмами. Льюїс майже без жодних пошкоджень. Паро – з оком, що майже заплило, розсіченнями та кров'ю на обличчі. Однак це було обличчя переможця. Ліам Паро переміг одностайним рішенням суддів: 115–113 на записках трьох суддів.

Що тепер?

Сам Паро після бою сказав коротко: «Це все для мене означає довгий, важкий шлях. Й ось я знову тут. Це – час Паро», – заявив він у ринзі.

Ліам хоче великих боїв, але чи цікавий він гучним іменам? Для прикладу, розповідають про те, що команди Роландо Ромеро й Теофімо Лопеса вже усно погодилися на серпневий бій. На кону стоятиме пояс WBA, а переможець міг би стати логічним кандидатом на об'єднання з Паро. Та чи запрагнуть вони давати шанс австралійцю, який і вдома не є мегазіркою?

Додатковий чинник – Федерація. IBF, зазвичай, не дає довго відпочивати. Якщо немає гучних викликів, якісних добровільних захистів, то потрібно битися з обов’язковим претендентом.

А там знову чекає Педді Донован. Він завоював статус претендента №1 після перемоги над українцем Кареном Чухаджяном. Тепер на нього чекає вже інший суперник – ймовірно, складніший.

Бій двох шульг побачиш нечасто. Тим паче, з такою технікою: в ринзі з Ліамом і Педді не буває просто нікому. Не буде комфортно їм і в особистому двобої.